Доступність посилання

ТОП новини

Московський патріархат та угруповання «ЛНР» і «ДНР» виступають проти томосу для України (огляд преси)


Голова УПЦ (Московського патріархату) митрополит Онуфрій у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі. А на стіні – портрет Московського патріарха Кирила, глави Російської православної церкви. Київ, 4 січня 2017 року
Голова УПЦ (Московського патріархату) митрополит Онуфрій у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі. А на стіні – портрет Московського патріарха Кирила, глави Російської православної церкви. Київ, 4 січня 2017 року

1030-ліття Хрещення України-Русі різні конфесії відзначають «у своєму колі». Як інформує газета «Україна молода», церкви до події готувалися і тепер організовують свої урочистості... по-одинці. У підсумку, під пам’ятником князю Київському Володимиру пролунають чотири різні молебні. Видання інформує, що прихильників Московського патріархату уже звозять – передбачали ж «масові протести» проти надання томосу. Утім, і протестувати поки ніби немає чого. Та й охочих, як зазначає газета, не так багато. Можливо, тому прес-служба УПЦ (МП) заявляє, що «спецслужби масово скасовують рейсові автобуси до столиці України» – мовляв, щоб прихильники Московського патріархату не змогли приїхати і виглядало, ніби їх менше, ніж вірян УПЦ Київського патріархату. Крiм цього, за ініціативою предстоятеля УПЦ (МП) Онуфрія 28 липня в Києві на території Києво-Печерської лаври заплановано зустріч представників іноземних посольств в Україні. На думку експерта газети, там їх намагатимуться переконати, що надання автокефалії Українській церкві небезпечне і загрожує не лише «кривавим протистоянням» у самій Україні, а й «розколом світового православ’я». Про «релігійну війну» заявляють й очільники угрупувань «ЛНР»-«ДНР», обіцяючи «прийти на допомогу і захистити православних України від «релігійного геноциду». Докладніше йдеться в статті «До єдності Церкви – поодинці».

У цьому ж числі «Україна молода» інформує, що прем’єр Володимир Гройсман ініціював обмеження захмарних премій керівникам державних підприємств. Видання пише, що 46 мільйонів доларів преміальних, які має отримати команда керівників та інших відповідальних працівників НАК «Нафтогаз України» за перемогу в Стокгольмському арбітражі, неабияк обурили українців. Обурення виявилося настільки сильним, що на нього вже не могли не звернути увагу політики та урядовці. Останню крапку в ситуації спробував поставити особисто Володимир Гройсман, який намагається законодавчо визначити верхню стелю премій, що їх отримують керівники державних підприємств. І якщо навіть урядова постанова у Гройсмана не вийде, то передвиборних балів він собі вже заробив. Опинившись на гребені хвилі народного невдоволення мільйонними преміями, прем'єр вчинив надзвичайно розумно. Принаймні електоральні бали він набрати зумів. Щоправда, закон не має зворотної сили, а це значить, що повернути назад 20 мільйонів доларів, уже виплачених керівництву «Нафтогазу», він не зможе, зазначає газета.

Антимонопольний комітет України вважає стрімке подорожчання скрапленого автогазу ознакою змови учасників ринку. Як зазначає газета «Україна молода», двома головними причинами, які зумовили зростання ціни скрапленого газу, експерт газети вважає події на російському та європейському газових ринках. Так, за травень-червень вартість газу в Росії встановила історичний рекорд. Пояснюється це різким збільшенням попиту на автогаз на внутрішньому російському ринку, а також ремонтними роботами на низці великих виробництв у Росії. Через підвищення вперше за 3,5 роки там було запроваджене загороджувальне мито на експорт ЗВГ. Ці процеси позначилися на ринку всієї Східної Європи. Натомість, як інформує видання, у Європі газ, навпаки, дешевшає. Останній фактор і врятував українських автовласників, що користуються альтернативним пальним, від шаленого зростання ціни. Тож на дефіцит ринок відреагував плавно і без паніки. Антимонопольний комітет, утім, запідозрив змову гравців ринку. Однак поки жодних радикальних кроків не застосував. Про причини йдеться в публікації «Корупція у бензобаку».

Народні депутати хочуть спростити українцям доступ до даних із відкритих реєстрів. Як інформує газета «Сегодня», у Верховній Раді зареєстрували законопроект «Про публічні електронні реєстри», який передбачає поступове об'єднання даних із більш ніж 350 держреєстрів у єдину базу. Автори законопроекту впевнені, що такий крок допоможе заощадити державні кошти і підвищить швидкість отримання адмінпослуг. Однак, експерти видання побоюються, що закон призведе до масових крадіжок інформації. Якщо раніше аферистові потрібно було возитися зі зломом кількох систем, то в цьому випадку досить буде зламати одну, наголошують експерти з комп'ютерної безпеки. Тому потрібно розділити інформацію в цьому реєстрі за різними категоріями доступу, ступенями зашифрованості.

Вступна кампанія добігає кінця. Наступної середи, 1 серпня, абітурієнти дізнаються, чи отримають вони бюджетне місце у вишах. В електронних кабінетах вступників має з’явитися фраза «рекомендовано до зарахування». Як нагадує газета «Голос України», реєстрація віртуальних кабінетів у системі електронного вступу завершилася 25 липня, а 26-го фінішувала подача заяв. Про шляхи, які ведуть абітурієнта до статусу студента, парламентське видання розповідає в публікації «Пан або пропав: першого серпня вступникам повідомлять, чи зарахують їх на бюджет».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG