Антикорупційному суду в Україні – бути. Верховна Рада ухвалила закон, який понад два роки викликав політичні баталії. Перед фінальним голосуванням залишалась єдина інтрига – як депутати пропишуть право вето для міжнародних експертів при відборі суддів. Від цього пункту залежить не лише ефективність та прозорість суду. Західні донори – МВФ та Світовий банк – без траншів яких Україні загрожує дефолт – категорично заявили: якщо міжнародні фахівці не матимуть реального впливу – Київ не матиме грошей. Тож за що проголосували депутати?
315 голосів – за. Парламент нарешті домовився, за якими правилами має працювати Антикорупційний суд.
Він розглядатиме лише справи топ-корупції. І розпочати може, коли оберуть 35 суддів. Претендувати можуть також адвокати та науковці. Судді Антикорупційного суду матимуть цілодобову охорону.
Захід наполягав, найголовніше – врахувати рекомендації Венеційської комісії щодо ролі міжнародних експертів. Верховна Рада проголосувала за компромісний варіант.
Роль міжнародних експертів
Ключову роль у доборі антикорупційних суддів матимуть шість закордонних фахівців. Вони сформують Громадську раду міжнародних експертів при Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Якщо троє з шести членів Громадської ради вирішать, що якийсь кандидат сумнівний – вони можуть накласти вето.
Проте і це ще – не остаточне рішення. Якщо є застереження – тоді Вища кваліфікаційна комісія суддів та всі міжнародні експерти збираються на спільну нараду. Перевірятимуть прозорість доходів, досвід роботи та порядність кандидата. І тільки тоді – остаточне голосування. Якщо більшість присутніх – серед них щонайменше 3 міжнародних експерти – вирішать, що кандидат порядний – вето скасовують.
Ця складна схема – лише ширма для маніпуляцій, заявила лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко.
«Той законопроект, який вони узгодили, залишає Антикорупційний суд приватною власністю президента України. І тому забудьте про боротьбу з корупцією», – сказала вона.
А депутат від БПП Мустафа Найєм вважає, що це компромісне рішення, до якого мають зауваження всі сторони. Проте за такою схемою Антикорупційний суд може працювати прозоро, каже він.
«Так, це не ідеальна модель, в якій вето не долається. Але та процедура, яка ухвалена зараз, дозволяє говорити, що якщо хоч би половина Громадської ради експертів буде принциповою – цього буде достатньо, щоб ми не пропустили в цей суд недоброчесних кандидатів», – сказав Найєм.
«Це перемога»
До створення Антикорупційного суду – важливої ланки судової реформи – Україна йшла понад два роки. Тривалий час Адміністрація президента критикувала цю ідею. А «Блок Петра Порошенка» намагався зменшити в законі роль міжнародних експертів. Проте після успішного голосування президент привітав депутатів, і запевнив – суд може запрацювати вже цього року.
«Це є перемога. Перемога України. Перемога українського народу. Моя перемога як президента України», – сказав Порошенко.
Прощавай, дефолт?
Створення саме незалежного Антикорупційного суду – це ще й ключова вимога фінансових донорів для надання Україні наступного грошового траншу.
«Якщо партнери вирішать, що закон не гарантує прозорість суду – грошей від МВФ не буде», – каже Андерс Ослунд, експерт аналітичного центру Atlantic Council.
У фонді не поспішають із відповіддю і обіцяють проаналізувати закон.
«Ми оцінюватимемо цей закон, як його було ухвалено», – заявив офіційний представник МВФ Джеррі Райс.
На кону – 2 мільярди доларів від МВФ і 800 тисяч доларів від Світового банку. Без цих коштів, кажуть економісти, Україні загрожує дефолт та інфляція. Як наслідок – здорожчання продуктів та коливання курсу валют.
І продовжити переговори з МВФ доведеться без Олександра Данилюка. Рада звільнила його з посади міністра фінансів відразу після голосування за Антикорупційний суд.
«Я був координатором співпраці з Міжнародним валютним фондом ці два роки. Але, врешті-решт, Україна далі живе. У мене теж життя продовжується», – каже Данилюк.
Тож Київ, ухваливши закон про Антикорупційний суд, зробив свій хід. Слово – за МВФ.
