Наприкінці травня міжнародна правозахисна організація Amnesty International опублікувала лист кримськотатарського активіста, правозахисника Емір-Усеїна Куку ‒ фігуранта «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» ‒ із російської в’язниці. Ув’язнений скаржиться на абсурдність висунутих проти нього звинувачень у підготовці до насильницького захоплення влади в Криму.
Правозахисник повідомив, що зараз у Криму та в російському Ростові-на-Дону перебувають в ув’язненні за політичними звинуваченнями приблизно 50 громадян України, причому 27 із них ‒ кримські татари.
Емір-Усеїн Куку також закликав владу України докласти максимум зусиль для якнайшвидшого звільнення політв’язнів із російських в’язниць і подякував усім за підтримку.
«Я вдячний їм усім: нашим співвітчизникам і одновірцям у Криму та за його межами, українським, російським і міжнародним громадським і правозахисним організаціям, ЗМІ, Меджлісові кримськотатарського народу, державним органам України та просто громадянам, хорошим людям, які надають будь-яку підтримку нам і нашим сім’ям», – написав він.
Адвокат Емір-Усеїна Куку Сергій Локтєв описує перебіг процесу у справі «ялтинської шістки».
Експерт-релігієзнавець не відповідає тим вимогам, що дозволяли б йому давати якісь висновки щодо ісламу. Він історик і писав дисертацію з Середніх віківСергій Локтєв
«Зараз триває судовий процес за звинуваченням Емір-Усеїна Куку та ще п’яти осіб за частиною другою та частиною першою статті 205.5 (Кримінального кодексу Росії ‒ ред.) ‒ це участь у діяльності забороненої (в Росії ‒ ред.) організації «Хізб ут-Тахрір», – а також стаття 278 Кримінального кодексу Росії ‒ це приготування до насильницького захоплення влади та зміни конституційного ладу Росії. Зараз держобвинувачення висуває докази, зібрані під час попереднього розслідування ФСБ. Думаю, 7 червня буде оприлюднена остаточна лінгвістико-релігієзнавча експертиза, що, на думку звинувачення, підтверджує участь усіх підсудних у забороненій терористичній організації. Як сторона захисту ми з нею не згодні, а експерт-релігієзнавець, на наш погляд, не відповідає тим вимогам, що дозволяли б йому давати якісь висновки щодо ісламу. Він історик і писав дисертацію з Середніх віків», – розповідає адвокат.
За словами Сергія Локтєва, російська судова система порушила конфіденційність його спілкування з підзахисними, а також інші права фігурантів справи. Щодо низки порушень захист уже надіслав заяву до Ради Європи, зазначив він.
Одне з клопотань ‒ це участь перекладача з кримськотатарської мови. Суд не забезпечив такої можливості, хоча підсудні про це просилиСергій Локтєв
«Так, наприклад, одне з клопотань ‒ це участь перекладача з кримськотатарської мови. У нас, на жаль, суд не забезпечив такої можливості, хоча підсудні про це просили. Це прохання було навіть більше пов’язане з тим, що частина свідків захисту, яких ми будемо викликати та допитувати, володіють тільки кримськотатарською мовою й дуже погано ‒ російською. Навіть більше, ми клопотали про участь в судовому слідстві дружини Емір-Усеїна Куку, яка має спеціальну освіту, але за процесуальними нормами вона не може бути захисником, адже її допитували», – повідомив Локтєв.
Сподіваючись побачити батька: як живе сім'я фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір»
Кримський адвокат Едем Семедляєв міркує про перспективи обміну «ялтинської шістки» та можливу допомогу з боку української держави.
Ми оскаржуватимемо обвинувальний вирок у Верховному суді Росії. Взагалі, вся робота проводиться з перспективою на Європейський суд з прав людиниЕдем Семедляєв
«Думаю, вирок буде не раніше від кінця літа, тому що досі ще сторона обвинувачення висуває свої докази. Ми ще не допитали всіх свідків обвинувачення. Звичайно, ми оскаржуватимемо обвинувальний вирок у Верховному суді Росії. Взагалі, вся робота проводиться з перспективою на Європейський суд з прав людини. З приводу обміну ‒ з практики ми бачимо, що таке відбувається вкрай рідко. Таких можна порахувати на пальцях: Надія Савченко, Ільмі Умеров, Ахтем Чийгоз і ще кілька людей. Звісно, пильна увага міжнародних організацій до проблеми політв’язнів дає свої результати, свої плюси. Хотілося б побачити допомогу також з боку України. Я знаю, що в бюджет закладені гроші для допомоги сім’ям політв’язнів, але механізму ще немає», – каже адвокат.
Спікер Amnesty International в Україні Марія Гур’єва робить висновок, що кожен крок для залучення уваги до політв’язнів важливий для кінцевого результату.
У Росії скоро буде Чемпіонат світу з футболу, а це величезна можливість вплинути на ситуацію з в’язнями сумлінняМарія Гур’єва
‒ Питання в тому, наскільки є можливість мобілізувати суспільство й України, й інших країн, і Росії зокрема ‒ наскільки можливо мобілізувати і політиків, і дипломатів, і організації. Тільки такою загальною мобілізацією можна якимось чином вплинути на ситуацію. Тиснути на Росію на міжнародному рівні дуже складно, але можливо. І тут важливо нагадати, що в Росії скоро буде Чемпіонат світу з футболу, а це величезна можливість вплинути на ситуацію з в’язнями сумління, з несправедливо засудженими в Росії в цілому. У цей період до країни буде прикута увага всього світу. Кожен маленький крок у підсумку складається в загальну картину, що стає видимою.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й говорять, що зазнають несправедливого переслідуванню в Росії та в окупованому нею Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, внісши до списку об’єднань, названих «терористичними». Після захоплення Криму 2014 року цю заборону Москва стала насаджувати і на окупованому українському півострові.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами ‒ переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
