Доступність посилання

ТОП новини

«Якщо Китай – це тигр, то Росія – це котик на ходилицях» (світова преса)


У світовій пресі є пояснення, чому «досягнення» російського президента Володимира Путіна у зовнішній політиці лише маскують слабкі місця Росії. Також є міркування про те, чому підхід Заходу до боротьби з корупцією в Україні є досить дієвим. В шотландській пресі є публікація про те, як на Сході України кожного дня триває боротьба за демократію.

В розділі «точка зору» американського видання The Wall Street Journal є стаття з поясненнями, як зовнішньополітичні успіхи російського президента Володимира Путіна маскують слабкі місця Росії.

Автор статті науковець Валтер Рассел Мед наголошує, що зовнішня політика Путіна лякає світ уже десять років: спочатку він вдерся в Грузію, потім в Україну, де також анексував Крим. Він підняв престиж та силу Росії на найвищий рівень після закінчення Холодної війни. Російський лідер втягнув свою державу на Близький Схід, втрутився в американські президентські вибори 2016 року та «продемонстрував незрівнянну здатність перетворити інформацію на зброю», – зазначає автор.

Іншими словами, спеціалізація Путіна – порушувати правила. Та цього року він, скоріш, закріплює свої «здобутки» замість того, щоб отримувати нові, вважає автор.

Тепер Путін не має побоювань, що вплив Заходу в Росії може кинути виклик його правлінню, адже західні країни поділені між собою. Путіна не цікавить знищити Захід – він не Сталін. Він більше зацікавлений у тому, щоб суттєво його послабити, переконаний автор статті.

А ситуація й без того в його очах виглядає перспективною: прірва між США та ЄС зростає, і погіршення відносин між європейськими країнами відіграє йому на руку.

Та поки Путін насолоджується своїми «успіхами», сама Росія далі залишається слабкою. І насправді її важелі впливу на інші країни є суттєво обмеженими.

Якщо наприклад, Китай має такі ініціативи, як «Один пояс – один шлях», Росія може мало що запропонувати. «Якщо Китай – це тигр, то Росія – це котик на ходилицях», – зазначає автор.

Путін може сам намагатися перешкоджати німецькому європейському проекту, але йому самому не вистачає навіть ресурсів, щоб запропонувати альтернативу, мовиться у статті.

Економічний стан Росії та корумпований соціальний порядок, тим часом, гарантують слабкість основ влади Путіна. І не дивлячись на дії Путіна на міжнародній арені, росіяни надали б перевагу побачити таку його завзятість в покращенні ситуації вдома, а не закордоном, переконаний автор.

Керівник Центру протидії корупції Дарія Каленюк у статті для американського аналітичного центру Atlantic Council наголошує: підхід Заходу до боротьби із корупцією в Україні насправді працює.

Минулого тижня на сторінках політичного журналу Foreign Affairs експерт аналітичного центру Atlantic Council Адріан Каратницький та американський політолог Олександр Мотиль зазначали, що антикорупційні зусилля Заходу не є ефективними. Та це неправильно, зауважує Каленюк. Вони не просто працюють, але й потребують посилення тиску на український уряд ще більше.

Автор погоджується з Каратницьким та Мотилем, що Україна суттєво змінилася за останні чотири роки. Держава запровадила більше реформ в антикорупційній сфері, ніж за останні два десятиліття. Але український уряд ніколи б не зміг зробити це самостійно: «ці реформи можуть бути стійкими, незворотними й ефективними, тільки якщо існуватиме добре функціональний каральний механізм, і цим механізмом є суди».

Каленюк нагадує, що цього тижня Верховна Рада має розглянути законопроект про антикорупційний суд – його створення стане історичним шансом України відновити довіру людей та запровадити каральні заходи.

В 2016 році Україна вже мала невдалий досвід із судовою реформою, але цього разу вона не може собі дозволити зазнати невдачі. «Україна повинна створити антикорупційний суд із сильними гарантіями його незалежності або не отримає додаткових коштів МВФ, яких держава так відчайдушно потребує», – мовиться у статті.

Тим не менш, наразі все ще відсутня головна вимога, найбільш важлива – це роль міжнародних експертів у відборі кандидатів на посади суддів. Президент України Петро Порошенко, наприклад, любить наголошувати, що це загрожує суверенітету держави. Він та його адміністрація блокують створення суду вже більше року, каже автор. Та модель відбору суддів, яку підтримує МВФ, не суперечить Конституції України, пояснює автор.

«Створення незалежного антикорупційного суду стане останньою ланкою в ланцюзі нових антикорупційних установ і останнім кроком, необхідним для розірвання порочного кола безкарності, який все ще існує в Україні», – зазначає Каленюк.

Захід також повинен виконувати свою роль, і через такі інструменти як візові заборони, замороження активів, моніторинг іноземних рахунків українських політиків, нагадувати клептократам робити правильні речі, йдеться у статті.

«Це єдиний аргумент, який вони розуміють», – наголошує автор.

Кріс Лоу, шотландський політик, у статті для видання The National ділиться своїм досвідом після відвідування східної України. Автор наголошує: люди все ще страждають там кожного дня.

«Кампанія за незалежність Шотландії продовжується мирним, жвавим і демократичним способом. Проте в інших країнах Європи боротьба за демократію залишається непоміченою або ж ігнорується», – йдеться у статті.

Поки футбольні фанати клубу «Ліверпуль» приїжджали до Києва на фінал Ліги Чемпіонів, Лоу повертався зі східної України «шокований і засмучений побаченим – наскільки крихкою насправді є незалежність країни».

Часто конфлікт на Сході України характеризують як «заморожений», і використовують низку інших термінів, та все це – лише щоб приховати реальність. Триває війна, в якій щоночі чутно вибухи снарядів та постріли, а вихід на вулиці може коштувати втратою життя або кінцівки, йдеться у статті.

Інфраструктура суттєво пошкоджена, багато людей вимушені були переїхати, загинуло більше ніж 10 тисяч осіб, а 75% людей потребують гуманітарної допомоги та захисту. Попри всі ці факти, багато кого може здивувати, чому війна в Україні зійшла зі шпальт світових ЗМІ.

Автор описує один з будинків в Авдіївці, який постійно обстрілюють: «деякі сім’ї потрапляють під прямий удар, дивлячись телевізор або обідаючи. І все ж, незважаючи на неймовірно слабкий стан будівлі, там далі мешкає кілька сімей. Їм нема куди йти», – мовиться у статті.

Люди далі страждають, і вони потребують негайної гуманітарної допомоги, якої не вистачає, а також рішучих кроків на основі потреб громадян, зауважує Лоу.

В процесі обговорення незалежності Шотландії в рамках ліберальної демократії, автор зауважує, що «ми поділяємо ці цінності з іншими, наприклад з молодою демократією України, яка бореться за свій суверенітет зубами і нігтями», – мовиться у статті.

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG