Колишній прем’єр-міністр Литви й депутат парламенту Андріюс Кубілюс розробив і лобіює в Євросоюзі та США «план Маршалла для України» – виділення 50 мільярдів євро протягом 10 років. Про те, що це може дати Україні, й навіщо це йому, литовський політик розповідає в інтерв'ю тижневику «Країна». Він вважає, що головна проблема регіону – Росія. Після Другої світової війни були два запитання: що робити з Німеччиною і що робити з Росією. Для Німеччини рішенням були «план Маршалла» і створення НАТО. Й прийшла стабільність. Росія ж досі лишається проблемою. Поводиться агресивно. При владі там клептократи, наголошує депутат. Дати їй раду – головне завдання Європи. Швидко його не вирішити. Можливо, і через 20 років господар Кремля не зміниться. Але вже зараз є інструменти впливу на постпутінську Росію. Один зі шляхів – інвестувати у створення довкола неї поясу ефективних країн. І починати треба з України. Бо вона найбільша і її успіх може змінити ментальність росіян. Путін розуміє цю небезпеку. Тому його стратегія – не дати Україні стати успішною, наголошує експерт тижневика «Країна».
Мораторій на продаж землі в Україні визнано порушенням прав людини – таке рішення ухвалив Європейський суд з прав людини, інформує газета «Голос України». У своєму рішенні суд зазначає, що розподіл сільгоспугідь в Україні здійснювався після розпаду СРСР серед людей, які працювали в колективних господарствах. З метою перепродажу земель та запобігання зосередженню великих земельних наділів в одних руках, було запроваджено мораторій на продаж. Суд визначив, що держава не встановила справедливого балансу між загальними інтересами спільноти та правом власності заявників. І тому, українська влада повинна внести зміни до законодавства, щоб встановити цей баланс. Водночас, як інформує парламентська газета, нещодавно Світовий банк заявив, що в разі скасування мораторію на продаж землі в Україні відбудеться відчутне зростання економіки – щорічно на 0,7-1,5 мільярда доларів.
Верховна Рада сьогодні має продовжити розгляд правок щодо законопроекту про Вищий антикорупційний суд, нагадує газета «День». Дискусія щодо його створення в Україні триває вже близько двох років. Головна проблема – буде новий суд незалежним чи підконтрольним? Але, як зазначають газетярі, якщо подивитися на цю тему зі сторони, то виникає ще одне логічне запитання – чи потрібен українцям взагалі Антикорупційний суд? Хіба в Україні мало державних органів, які б мали боротися з корупцією? Можливо, питання все-таки в системі, зокрема судовій, яку потрібно реформувати? Думки експертів видання розділилися. Дехто вважає, що в кінцевому підсумку останньою інстанцією щодо Антикорупційного суду буде Верховний суд. А він вже сформований і та сама частина громадянського суспільства, яка так вимагає створення Антикорупційного суду, не надто задоволена його складом. Тому навряд, що відразу після створення Антикорупційного суду в Україні раптово з’явиться реальне правосуддя, зауважують експерти газети «День». Заголовок статті – «Антикорупційні» баталії».
Про те, чому Німеччина сприяє будівництву «Північного потоку-2», попри спротив східноєвропейських країн і можливі санкції США, аналізує газета «День». Видання пише, що вже багато разів робилися заяви країнами Балтії та Польщі, а також Україною, що цей проект суперечить національним інтересам східноєвропейських країн-членів ЄС, а також загрожує енергетичній безпеці Європи. Адже це лише збільшує залежність ЄС від одного джерела і маршруту постачання природного газу. Однак, як зазначає газета, такі високі слова, як солідарність Євросоюзу та спільні цінності є порожнім звуком не лише для німецького бізнесу, а й для німецького канцлера Ангели Меркель, яка підтримує цей проект, вважаючи його суто економічним. Утім, як наголошує в «Дні» екс-посол США в Україні Джон Гербст, американські санкції проти Росії ускладнюватимуть реалізацію «Північного потоку-2». І тому він не буде побудований. Докладніше йдеться в статті «Пастка для Європи».
Газета «День» переконує, що військово-медична галузь і система медичної та психологічної реабілітації – не менш важливі сфери реформування оборонного сектора, ніж забезпечення армії сучасним озброєнням, налагодження системи органів військового управління і кадрового менеджменту за натовським взірцем. Досвід країн, які проводили активні воєнні кампанії, особливо США та інших учасників Північноатлантичного альянсу, засвідчує: оперативність та якість надання медичної допомоги на полі бою, в шпиталі, а потім і адекватність реабілітаційних програм впливає на боєздатність як окремих частин, так і війська загалом. Україна в цій темі має здобутки. Адже завдяки кваліфікованій меддопомозі до 93% поранених і хворих військових повертаються у стрій. Це свідчить про те, що працює доволі ефективна система. Щоправда, це не означає, що вона абсолютно досконала. Про шляхи її покращення йдеться в матеріалі «Врятувати і зберегти...»
