9 травня цього року пройшло відносно мирно. На думку експерта з питань безпеки Юрія Костюченка, цьогорічна акція «Безсмертний полк» не йде в порівняння з тими, які відбувалися у 2012–2013 роках. Загалом, міркує він, українським лівим, так само як і правим, бракує політичної освіти, щоб претендувати на певну ідеологічну позицію. А співробітник Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко застерігає: спокійний перебіг урочистостей цього року не означає, що й наступного не буде провокацій.
Кремль інвестує дуже багато грошей в акції на травневі свята, зазначає політолог Микола Давидюк.
Кремль більше шкодує грошей на освіту, на медицину в себе всередині, ніж на ось такі акції під час травневих святМикола Давидюк
«Він (Кремль – ред.) підіймає всіх своїх маргіналів, які дуже часто просто на заглушках сидять протягом цілого року, а активізуються в так званий кремлівський політичний сезон – це травневі свята. Україна зараз робить правильні кроки, що ми не ставимо ребром спірні питання, а, навпаки, намагаємося розширити максимально аудиторію святкування цих свят, тобто і 8-го і 9-го, бо насправді Україна причетна і до одного, і до іншого свята. На превеликий жаль, Кремль на це не шкодує грошей. Вони більше шкодують грошей на освіту, на медицину в себе всередині, ніж на ось такі акції під час травневих свят», – констатує Давидюк.
Тим не менш, експерт із питань безпеки Юрій Костюченко вважає, що акція «Безсмертний полк», що зазвичай відбувається 9 травня, була не настільки визначною, як інформаційний галас навколо неї.
В 2012–2013 роках було по 150–200 тисяч учасниківЮрій Костюченко
«Більше поширювались чутки, що вийдуть люди, навіть виходили якісь активісти та журналісти, в очікуванні того, що хтось вийде – ось це було. А самої акції як такої – не можна сказати, що вона була. Якщо подивимось, як взагалі розвивалась ця акція в нас на території України, пам’ятаємо, що в 2012–2013 роках тут було, за звітами, по 150–200 тисяч учасників у майже 60 різних містах. І там насправді було щось, були якісь марші, ходи. Зараз ми не бачимо цього взагалі», – ділиться спостереженнями Костюченко в ефірі Радіо Свобода.
Таку зміну він пояснює соціальною та культурною трансформацією суспільства.
Суспільство тверезіє доволі швидкоЮрій Костюченко
«Все ж таки це війна, все ж таки це конфлікт. Суспільство тверезіє доволі швидко, тому я вважаю, що це саме соціальні чинники в першу чергу. Ну не можна виходити зараз із пропагандистськими лозунгами очевидно відвертого ворога, який в нас стріляє. Це вже абсолютно безглуздо», – переконаний він.
Коментуючи акції на Перше травня, експерт признається, що не бачить великої проблеми у самому святкуванні Дня трудящих.
У нашій країні це все було приватизоване найбільш людожерським режимомЮрій Костюченко
«Це нормально, що в ці дні є якесь наповнення, в тому числі й ідеологічне. І воно є не лише в нас. Для всієї Європи та Америки, Північної в тому числі, це є нормальними проявами лівої ідеології, яка свого часу здобула для нас, в тому числі, восьмигодинний робочий день і багато що, рівні права робітників. Інша справа, що в нас, у нашій країні це все було приватизоване свого часу найбільш людожерським режимом та людожерською ідеологією. Тому ми намагаємось цього позбутись», – пояснює він.
Костюченко сподівається, що українське суспільство зможе переосмислити для себе ліву ідеологію, але зазначає: це тривалий процес, безпосередньо прив’язаний до виховання політичної культури.
«Ви ж бачите, які в нас ліві і які в нас праві. Допоки вони не стануть нормальними європейськими лівими і правими, до того часу ми не зможемо розвивати свою політичну культуру. Хоча б якусь мінімальну політичну освіту здобудуть, а не будуть «косплеїти» Сталіна і Леніна», – впевнений Костюченко.
Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко вважає весінню пору сезоном загострення проросійських настроїв в Україні і пов’язує це передусім із Днем перемоги.
Росія нав’язує вибір: чи людина виступає за «русский мир», чи за «русофобський мир»Богдан Петренко
«Проблема 9 травня полягає не лише в тому, святкувати його чи не святкувати, а в тому, що Росія цим фактично нав’язує свій вибір, тобто свій порядок денний Україні, і 9 травня тут виступає певною мірою Рубіконом: чи людина виступає за «русский мир», чи за «русофобський мир». Принаймні, так нав’язує Росія, і, на жаль, Україна фактично не створює свій меседж, який стосується 9 травня», – констатує він.
Те ж, що в Україні радянської символіки стало менше, дослідник пов’язує не лише з законодавчими заборонами, а й зі зміною сприйняття.
«Радянська символіка, певною мірою та ж «георгіївська стрічка», вже певною мірою символізує для українця не перемогу у великій війні, а нову війну і нове протистояння, яке на сьогодні не завершилося, тому зменшення в тому числі червоних і проросійських символів – ознака того, що українське суспільство українізується», – вважає він.
Тим не менш, Петренко застерігає: розслаблятись рано. Відносно спокійний перебіг 9 травня цього року він пов’язує з нещодавньою інавгурацією Володимира Путіна на черговий президентський термін у Росії. Наступного року, застерігає він, можуть бути провокації.
«9 травня – це сакральне свято для російської ідентичності, і я думаю, що вони не впустять момент. Якщо вони визначаться щодо своєї української політики, я гадаю, що проблеми на наступне 9 травня для України існуватимуть. Єдиний плюс, звичайно, в цьому всьому в тому, що ми розуміємо, коли Росія може застосовувати, і плюс у тому, що наші спецслужби, наші правоохоронці вже певною мірою підготовлені до цього», – зауважує експерт.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
