В угрупованні «ЛНР» відсторонили і, ймовірно, заарештували «міністра надзвичайних ситуацій». Це виглядає ударом по вертикалі, яку сформував для себе міністр оборони Росії Сергій Шойгу. Чому це важлива новина і як розвиватимуться події далі?
Про арешт «міністра МНС ЛНР» Сергія Іванушкіна повідомив російський сайт «Росбалт», пославшись на власні джерела у «міністерстві держбезпеки ЛНР» у п’ятницю, 13 квітня. Підтвердження «відставки» з’явилося невдовзі на сайті «ради міністрів ЛНР». Без будь-яких офіційних обґрунтувань там замінили ім’я «міністра» Іванушкіна іншим прізвищем.
Аби зрозуміти, чиї позиції в угрупованні «ЛНР» послабшали, а чиї посилилися, треба зазирнути у недавню історію Луганщини та Росії. Схоже, що ймовірний арешт Іванушкіна – це атака Луб’янки на позиції міністра оборони Росії Сергія Шойгу, з яким пов’язана певна частка «посадовців» окупаційної адміністрації.
Що контролює «МНС»?
У 2014 році, коли до Луганська та Донецька пішли з Росії «гуманітарні конвої», їх приймав так званий «Центр управления восстановлением» (ЦУВ). Структуру в угрупованні «ЛНР» очолив колишній начальник управління Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) в Луганській області Олександр Дробот.
Заступник Дробота з часів ДСНС Сергій Іванушкін став «міністром МНС ЛНР». Це «міністерство» теж було одним з головних отримувачів російських «гуманітарних» вантажів.
Влітку 2015 року Дробот на деякий час ставав водночас ще й «в.о. голови радміну ЛНР». Згодом він отримав посаду «першого заступника прем’єр-міністра», а потім став просто «заступником», передавши посаду «першого» «міністру МНС» Сергію Іванушкіну.
«Прем’єр-міністром ЛНР» у грудні 2015-го став Сергій Козлов. Він теж служив у системі МНС України у 1994-2005 роках і вийшов на пенсію в чині полковника з посади начальника відділу МНС прикордонного з Росією Краснодонського району.
Отже, виходить, що люди з системи МНС довгий час обіймають (бо Дробот і Козлов досі на посадах) ключові місця в системі розподілу матеріальних цінностей та грошей, які надходять з Російської Федерації.
Про які обсяги йдеться? Наприклад, у 2015 році окупований Донбас «проїв» щонайменше п’ять річних бюджетів Курська.
Як і чому на цих посадах опинилися «МНСники»?
Донбаський профіт «міністра двох міністерств»
Говорячи про переділ сфер впливу і контролю над грошовими потоками на окупованих територіях, зазвичай мають на увазі дві «вежі Кремля». Це адміністрація президента РФ в особі помічника Путіна – Владислава Суркова, та силовики – ФСБ. Сурков контролював у ОРЛО до останнього часу політичну вертикаль через свого ставленика Ігоря Плотницького. Плотницького два роки намагалися скинути і восени 2017-го скинули силовики угруповання «ЛНР», підконтрольні ФСБ.
Майже немає публікацій про третю силу, яка впливає на ситуацію в «ЛНР», – російських військових. Між тим саме до російського міністра оборони Сергія Шойгу тягнуться ниточки від «МНСників» на ключових посадах у Луганську.
Шойгу очолював російське МНС довгих 18 років – з 1994-го. Та після призначення міністром оборони РФ у 2012 році, Шойгу залишив МНС «своїм міністерством», обравши наступником на посаді давнього приятеля. Про це обізнаний російський журналіст Олег Кашин писав і в 2012 році, і пізніше, в 2014-му.
Тому «гуманітарні конвої» до окупованого Донбасу, які формувало МНС Росії, – це сфера інтересів Сергія Шойгу.
З Луганщини – до «вежі Кремля»
Міністр оборони РФ Шойгу народився у Туві, та мати його, Олександра Яківна Шойгу, в дівоцтві Кудрявцева, народилася в селі Яковлево під Орлом. Звідти родина незадовго до Великої Вітчизняної війни переїхала до Луганської області – в Кадіївку (Стаханов). Куди він регулярно навідувався на посаді міністра.
Про це в 2017 році повідомив в інтерв’ю виданню «Гордон» колишній начальник СБУ в Луганській області Олександр Петрулевич.
«Коли в березні 2014 роки я очолив Луганську СБУ, з’ясував, що губернатор області Михайло Болотських – кращий кореш Шойгу. Нагадаю, що Болотських призначили на посаду 2 березня 2014 року – після втечі Януковича. З 1994-го по 2012-й Шойгу очолював МНС РФ і регулярно, мінімум раз на рік, приїжджав до родичів у Стаханов. Хто його особисто зустрічав? Начальник Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій у Луганській області підполковник Болотських, який, у свою чергу, часто сам їздив у Москву для офіційних і неофіційних зустрічей з Шойгу», – розповів Петрулевич.
Тоді заступником Болотських був Олександр Дробот, який у 2012 році став начальником Луганського облуправління ДСНС, а потім очолив «Центр управления восстановлением ЛНР». Заступником Дробота в ДСНС працював Сергій Іванушкин – донедавна «міністр МНС» і «перший віце-прем’єр ЛНР».
Важко не пов’язати зустрічі Шойгу в Луганському управлінні МНС із кар’єрним злетом рятівників у «ЛНР». Тим більше, що під керівництвом Дробота та Іванушкіна Луганське облуправління МНС продовжувало підтримувати зв’язки з російським МНС.
Як Шойгу захищатиме ласий шмат?
Варто нагадати, що «прем’єр-міністр ЛНР» Сергій Козлов має не лише МНСне минуле: він перед призначенням був начальником генштабу «Народної міліції ЛНР», що вказує на додатковий зв’язок з міністерством оборони РФ та Сергієм Шойгу. Це пояснює історію наприкінці 2016-го, коли Козлова намагався усунути з посади Плотницький, креатура іншої, сурковської «вежі Кремля».
Отже, тепер, схоже, силовики «ЛНР», а точніше ФСБ, хочуть зробити те, що не вдалося переможеному ними Суркову, – відібрати ласий шмат розподілу постачань з Росії в Шойгу.
Звільнення колишнім «міністром держбезпеки ЛНР», а нині «в.о. глави» Леонідом Пасічником разом зі ймовірним арештом «міністра МНС» Іванушкіна – очевидна атака на позиції Шойгу в «республіці».
Захист міноборони РФ, ймовірно, буде полягати у доведенні провідної ролі «Народної міліції» у спротиві «київським карателям». З великою часткою впевненості можна прогнозувати ескалацію збройного конфлікту на «ЛНРівскому» відтинку лінії розмежування. Зокрема, посилення обстрілів нібито з боку ЗСУ, як-от той, що стався у ніч на вівторок, 17 квітня. І добре, якщо без жертв серед мирного населення.
