Доступність посилання

ТОП новини

«Іде війна під час війни»: забудовою знищується історична спадщина


Києво-Печерська лавра
Києво-Печерська лавра

Київ – Рік культурної спадщини в Європі та Україні в «європейській» столиці – Києві – позначився загрозою підтоплень, руйнувань і падінь для десятків старовинних будинків і садиб у середмісті Києва. Причиною цьому є будівельний хаос, що панує у буферних зонах і пам’яток історії та культури, зокрема і тих, що внесені до світової спадщини ЮНЕСКОстверджують науковці та захисники історичної спадщини Києва

Кияни – проти забудови історичного центру
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:48 0:00

​Якщо ви в’їжджаєте до Києва з лівого берега Дніпра, то на березі правому, поміж зелених круч, вашу увагу привернуть маківки церков Києво-Печерської Лаври … а також «свічки» сучасних багатоповерхівок поруч з храмами. Чим ближче до центру столиці, тим частіше поміж старовинною та радянською забудовою можна бачити подібні «свічки», які часто збудовані без урахування геологічних особливостей місцевості і потреб збереження цілісності історико-культурного середовища міста. Як результат, знищується не лише неповторність Києва, а й, як зазначають науковці, внаслідок хаотичної забудови відбувається зміщення ґрунтів і зміна русла підземних потоків. Це ж, у свою чергу, призводить до підтоплень фундаментів будинків і зрушення самих будівель.

Уряд України виділив близько 200 тисяч гривень для облаштування системи моніторингу на території заповідника «Софія Київська».

У безпосередній близькості до об’єкта наявні дисгармонійні, зокрема, висотні, будівлі, які порушують традиційний історичний характер забудови і негативно впливають на візуальну цілісність об’єкту, а також несуть загрозу техногенного характеру
Неля Куковальська

«Під час моніторингу охоронної зони довкола храму Святої Софії ми зафіксували наступне: у безпосередній близькості до об’єкта наявні дисгармонійні, зокрема, висотні, будівлі, які порушують традиційний історичний характер забудови і негативно впливають на візуальну цілісність об’єкту, а також несуть загрозу техногенного характеру», – розповідає генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська і демонструє результати геодезичних досліджень.

На мапі позначені небезпечні ділянки в охоронній зоні довкола собору Святої Софії та Києво-Печерської Лаври, де унаслідок техногенного та антропогенного навантаження в небезпеці опинились окремі будівлі і цілі історичні квартали центральної частини Києва, пояснює Куковальська. За її словами, і у самих сучасних багатоповерхівках, які «вимахали» поблизу Києво-Печерської Лаври та споруд заповідника «Софія Київська», весною або після дощу може з’явитися вода на підземному паркінгу або тріщини у стінах.

У буферній зоні Софійського собору – понад 70 ділянок під забудову

Як зазначають співробітники заповідника і представники громадськості, обмежувати «апетити» забудовників складно. Навіть попри те, що громадськості вдалося обмежувати зупинити побудову житлового комплексу на Пейзажній алеї та (на фінальній стадії) «заморозити» добудову елітного комплексу на вулиці Олеся Гончара – 17/23, протидіяти забудові історичний центрів дедалі важче, каже член колегії Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Ірина Нікіфорова.

«На території Києва, яка входить до буферної зони заповідника «Софія Київська», узгоджені понад 70 ділянок під забудову. Але наразі подібні проблеми постали перед іншими містами, наприклад, у Львові можуть забудувати частину історичного центру, який охороняє ЮНЕСКО, складна ситуація в Одесі», – розповідає Нікіфорова.

На історичне середовище Києва негативно впливають не лише забудови історичних кварталів, а і спроби звузити або реконструювати «зелену зону» міського центру. Так, у Київській міській держадміністрації підтримали проект з побудови мосту між парками «Хрещатий» та «Володимирська гірка», яка перебуває в охоронній зоні заповідника «Софія Київська» та є частиною пам’ятки «Історичний ландшафт київських гір і долини річки Дніпро».

Як повідомляв ЗМІ автор проекту Андрій Миргородський, на побудову мосту – довжиною понад 200 метрів завдовжки і близько 6 метрів шириною – міська влада готова виділити близько 70 мільйонів бюджетних гривень. Архітектор пообіцяв узгодити всі питання, пов’язані з розташуванням майбутнього мосту в історичній зоні, з українськими науковцями та експертами ЮНЕСКО.

Всі наші пропозиції будуть передані в комісію ЮНЕСКО, яка узгоджує будь-які дії в заповідній зоні київських пагорбів
Андрій Миргородський

«Всі наші пропозиції будуть передані в комісію ЮНЕСКО, яка узгоджує будь-які дії в заповідній зоні київських пагорбів», – наголосив Миргородський.

«Маємо суцільний хаос у забудові буферних зон» – Куковальська

На сьогодні чинне законодавства України не дає можливості керівництву заповідників мати реальний вплив на забудову та зміну міського середовища довкола пам'яток. Закон нині, здебільшого, захищає інвестора-забудовника, а необхідно ввести реальну відповідальність забудовників за порушення пам’ятко-охоронних вимог.

«Маємо суцільний хаос у забудові буферних зон в історичній частині Києва. Те, що відбувається у буферних зонах ми, як дирекція заповідника, насправді не знаємо: закон України про охорону культурної спадщини, який у 2000 році ухвалила Верховна Рада України, позбавив заповідники функцій органу охорони пам'яток», – наголосила у розмові з Радіо Свобода Неля Куковальська.

Щоб уникнути проблем, пов’язаних із забудовою середмістя та імовірних негативних наслідків для пам’яток історії та культури, науковці рекомендують урядові провести моніторинг пам'яток, серед яких є і такі, що внесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Для цього, на їхню думку, держава має надати належне фінансування для дослідження і створення системи моніторингу усіх історичних пам’яток.

Також Київська міська держадміністрація мала б поліпшити контроль за виділенням дозвільних документів на забудову у центрі міста, за реконструкцією будівель і споруд у буферній зоні довкола Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.

У міністерстві культури наголошують: будь-яке будівництво у буферних зонах має бути узгоджене з центральним органом виконавчої влади, яке займається проблемами охорони історико-культурної спадщини.

На сьогодні, до моніторингу київських пам’яток, які перебувають у списку світової спадщини, долучилось ЮНЕСКО. «Софія Київська» і «Києво-Печерська Лавра» отримали грант на суму 30 тисяч євро (по 15 тисяч кожен із заповідників) з метою запустити систему моніторингу у заповідниках та у захисній (буферній) зоні. Ба більше – ЮНЕСКО неодноразово зверталось до української влади – заборонити забудову у буферних (захисних) зонах довкола Софії Київської та Києво-Печерської лаври, які входять до списку Всесвітньої спадщини

«Іде війна у час війни» – Гончаренко

Руйнування або спотворення історико-культурної спадщини дехто з експертів називає елементом гібридної війни, яку веде Росія проти України. Громадський активіст Лідія Гончаренко у розмові з Радіо Свобода зазначила: знищення культурної спадщини держави, руйнування її матеріальних пам’яток носить системний характер.

Іде війна у війні: знищується культурна спадщина, я вбачаю у цьому цілу систему. Горять старовинні садиби, руйнуються старі будиночки, які «виводять» з пам’ятко-охоронних реєстрів
Лідія Гончаренко

«Іде війна у війні: знищується культурна спадщина, я вбачаю у цьому цілу систему. Горять старовинні садиби, руйнуються старі будиночки, які «виводять» з пам’ятко-охоронних реєстрів. Кияни на власному досвіді переконались, наскільки дієвими для «зачистки» території під забудову є підпали або доведення пам’ятки до повної руйнації», – каже Гончаренко.

Дотепер територія довкола собору Святої Софії та Києво-Печерської Лаври, центральні райони Києва ( а також Львова, Одеси, інших міст) перебувають під пильною увагою інвесторів, які далі будують поруч багатоповерхівки, не звертаючи уваги на закон та вимоги громадськості.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG