П’ятнадцятий міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA цьогоріч змінив свою постійну локацію. Що змінилось у програмі фестивалю та на які стрічки варто потрапити?
П’ятнадцятий Фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA відбудеться у кінотеатрі «Жовтень» і кінотеатрі «Україна». З 23 по 30 березня тут покажуть 62 стрічки із 36 країн світу. Правозахисна частина фестивалю пройде у креативному просторі Izone. Основними причинами «переїзду» фестивалю організатори називають умови та можливість показувати кіно у належній якості.
«Ми просто зобов’язані надати глядачеві можливість переглянути фільм у тій якості, в якій він був створений. Ми також фестиваль кіно про права людини, який не міг забезпечити рівний доступ до залів Будинку кіно людям з інвалідністю», – говорить програмний директор Docudays UA Геннадій Кофман.
«Ейджизм», «проста жіноча рівність», «неорівність» – програми-2018
Зовсім по-іншому побудована цьогоріч позаконкурсна програма, розповіла Радіо Свобода піар-директорка фестивалю Дар’я Аверченко.
«Тема фестивалю «Рівні рівності», і ми будемо говорити про дискриміновані групи, з якими ми найчастіше зустрічаємось у нашому суспільстві. Ми зосередились на шести нерівностях», – розповідає Аверченко.
Йдеться про програми «синдром рівності» – про людей з інвалідністю, «проста жіноча рівність» – про права жінок, про дискримінацію за національною ознакою – у програмі «неорівність», про дискримінацію за релігійною ознакою – у програмі «свята рівність», про порушення прав ЛГБТ – у програмі «квірність», – і програму «ейджизм», про дискримінацію за віком—
«Тему ейджизму не часто порушують, і от про це нам теж би хотілось поговорити. Наша мета – щоб після перегляду фільмів, після обговорення з режисерами, з експертами з того чи іншого питання, у наших глядачів, почнемо з наших глядачів, змінилось ставлення до тієї чи іншої дискримінованої групи», – розповідає Аверченко. І додає, що такою позаконкурсною програмою фестиваль «посилив» цьогорічну тему.
Традиційні програми Docu/Юність, Docu/Хіти (відомі призери міжнародних фестивалів) також залишились. Цьогоріч це, наприклад фільм «Останні люди в Алеппо». Робота сирійського режисера Фераса Файяда – приклад репортажу безпосередньо з місця подій – простежує зусилля визнаної на міжнародному рівні організації «Білі шоломи», що складається зі звичайних громадян, які першими поспішають на місце бомбардувань та військових атак у надії врятувати життя. Стрічка увійшла у першу п’ятірку «оскарівських» номінантів.
Дар’я Аверченко також відмітила фільм «Макала», який був показаний минлуого року на фестивалі у Каннах. Це фільм про молодого селянина із Конго, що мріє про краще майбутнє для своїх близьких.
«Docu/Україна»: цьогоріч 6 повнометражних стрічок
Цьогоріч Національна програма «Docu/Україна» вперше за три роки складатиметься з повнометражних, а не короткометражних фільмів.
«До програми увійшло 6 повнометражних стрічок, і це наша гордість. Це як подарунок нашій фестивальній команді від кінематографістів, бо ми багато вкладали в освіту наших документалістів», – розповідає Аверченко.
Втім, українські фільми увійшли не тільки у конкурсну, але й у позаконкурсну програму. У програмі Docu/Хіти це, наприклад, фільм «Дельта» режисера Олександра Течинського. Фільм отримав особливу відзнаку на Лейпцизькому кінофестивалі DOKLepzig, а також став номінантом на українську кінопремію «Золота Дзиґа».
Українська прем’єра стрічки відбудеться саме на фестивалі Docudays UA-2018.
Стрічкою відкриття цьогоріч стане «Жінка в полоні». Фільм про Маріш, 52-річну угорку, яка служить одній родині вже десятиліття, працюючи по 20 годин на день без оплати.
