Доступність посилання

ТОП новини

«Наблизити» Крим до материка: що зробило представництво президента у Криму за півроку?


Карта Криму. Ілюстрація
Карта Криму. Ілюстрація

Ще у травні 2014 року через російську анексію півострова представництво президента України в Криму перенесли з Сімферополя до Херсона. Структуру очолила Наталя Попович. 2017 року під час жалобного мітингу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу активісти звинуватили чиновницю в бездіяльності й неефективності, а пізніше організували акції протесту.

У серпні 2017 року Наталя Попович була звільнена з посади, протести припинилися. Новим представником президента України в Криму став юрист-міжнародник Борис Бабін. Його першим заступником став Ізет Гданов, чию кандидатуру узгодили з Меджлісом кримськотатарського народу.

На головні питання про роботу відомства після реорганізації в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідають постійний представник президента України в Криму Борис Бабін та експерт Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.

‒ Чи позначилися якось конфлікти навколо представництва на його роботі?

Бабін: Я хочу запевнити всіх, що це вже історія, за півроку багато що змінилося. Можна вже говорити, що державний орган, що два роки після переїзду до Херсонської області перебував у законсервованому режимі, починає повноцінно працювати відповідно до указів президента про деокупацію Криму. Нам вдалося розблокувати кадрову ситуацію в представництві ‒ вона була створена штучно попереднім керівництвом. Склад співробітників збільшився вдвічі, при цьому з чітким дотриманням законності. Як ми знаємо, кадри вирішують все. Прийшли молоді фахівці й створили команду, в якій можна розподіляти завдання та функції.

‒ Чого ви вже встигли домогтися за півроку?

Ми зрушили з мертвої точки питання про створення центрів надання адміністративних послуг для кримчан
Борис Бабін

Бабін: Із перших днів ми поставили питання про переведення управління кримської поліції з Одеси ближче до Криму, до Херсонської області. На нашу позицію звернули увагу в Національній поліції, і сьогодні, як ви знаєте, триває передислокація співробітників. Уже кілька тижнів кримські поліцейські працюють на пунктах пропуску й облаштовуються на нових місцях. По-друге, ми зрушили з мертвої точки питання про створення центрів надання адміністративних послуг для кримчан. Одна з головних проблем для жителів півострова ‒ отримання українських документів, перш за все паспортів. На жаль, сьогодні це ускладнене малими можливостями міграційної служби в Херсонській області. Ми добиваємося того, щоб розвантажити їх і полегшити життя кримчанам.

‒ Центри надання послуг нарешті з’являться на адміністративному кордоні?

Навесні центри надання адміністративних послуг мають запрацювати
Борис Бабін

Бабін: Ті, хто наполягає на розташуванні центрів прямо на адмінкордоні ‒ їм для початку варто там побути, причому не півгодини, а день. Побачити російських снайперів, диверсійні групи, що ходять вздовж кордону. А потім задуматися: чи можна в цьому місці створювати черги, зокрема для дітей і для людей похилого віку. Що, паспорти вони отримуватимуть під кулями російських снайперів? Тут нема про що говорити. Тому ми звернулися до територіальних громад, де розташовані пункти пропуску. Вже є рішення в Каховці, в Чаплинці, в Новотроїцькому, триває закупівля обладнання. Це вже незворотній процес, навесні центри надання адміністративних послуг мають працювати. Окрім того, вже відбулися громадські слухання в Новоолексіївці, в селах Преображенка та Каланчак. У Херсоні держпідприємство «Документ» на наше прохання збільшує пропускну здатність у п’ять разів до літа 2018 року, закуповує обладнання, готує нові приміщення. На адмінкордоні буде працювати пересувний пункт цієї організації, в автомобілі.

Борис Бабін
Борис Бабін

‒ Як щодо організації легального транспортного сполучення між материковою Україною та Кримом?

Ми не спостерігаємо бажання впорядкувати наявні перевезення. Усім, на жаль, зручно, коли вони нелегальні
Борис Бабін

Бабін: Так, це теж одне із завдань. Однак, на жаль, ми не спостерігаємо бажання впорядкувати наявні перевезення. Усім, на жаль, зручно, коли вони нелегальні. Ми говоримо про частку нелегальних перевезень у 90%. Є кілька створених для галочки маршрутів до пункту пропуску «Чонгар» від Генічеська, що фактично не працюють. При цьому в СБУ визнають, що нелегальні перевезення мають корупційну складову, а також є контррозвідувальною проблемою. Переважна більшість цих таксистів та інших перевізників працюють на ФСБ Росії, тому що інакше ніхто б їх до Криму не пустив. Із української сторони головне ‒ допустити на ці маршрути легальних перевізників. Їх же не пускають! Спеціально не проводять конкурси, не розробляють маршрутну мережу: мовляв, на адмінкордоні немає автостанції. Ми боротимемося з нелегальними перевезеннями, але так, щоб це не призвело до соціального колапсу. Від наших дій не повинні постраждати люди. Окрім того, ми звернулися до «Укрзалізниці», щоб та пустила потяги не тільки до «Новоолексіївки», а й до станції «Вадим» за сім кілометрів від пункту пропуску «Каланчак». Це можуть бути й причіпні вагони, й пряме сполучення з Києвом. Сподіваюся, до літа ми вирішимо це питання.

‒ Які проблеми ви б виділили в роботі пунктів пропуску на адмінкордоні з Кримом, Ірино?

Є наказ про тимчасові нормативи… В ньому написано, що правила можна порушувати за наявності достатніх підстав. Митники й прикордонники цим користуються
Ірина Сєдова

Сєдова: Ми регулярно моніторимо пункти пропуску. Там недостатньо інформації для людей, які виїжджають із Криму. Вони не можуть дізнатися про права та обов’язки співробітників прикордонної служби, про те, як отримати безкоштовну юридичну допомогу. Окрім того, прикордонники та митники постійно порушують нормативи проведення перевірок. Є наказ про тимчасові нормативи, але він ніде не роздрукований, не доведений до відома людей. Навіть більше, в цьому документі написано, що правила можна порушувати за наявності достатніх підстав. Митники й прикордонники цим користуються, затримують людей на три-чотири години, при цьому без будь-якої відповідальності для себе. Ми пропонуємо внести зміни до наказу, щоб врегулювати перевірки й прибрати люфт для корупції. Точний список речей, що можна з собою провозити, так і не встановлений. Можна створити митні склади, щоб кримчанину було де залишити своє майно на час відвідування материкової України. Зараз людям доводиться повертатися додому з речами.

Ірина Сєдова
Ірина Сєдова

‒ Який стан справ із пропуском неповнолітніх кримчан?

Сєдова: 16-річних із Криму випускають, але на зворотному шляху іноді вимагають дозволу від обох батьків. А якщо вони розлучені, й не відомо, де батько? Доводиться розбиратися в суді, але рішення може з’явитися нескоро. Одна жінка чекала дозволу суду шість місяців. Це неприпустимо. Треба внести зміни в законодавство, щоб було достатньо дозволу одного з батьків. Нарешті, на пунктах пропуску треба відкрити постійні пункти «швидкої допомоги», щоб у разі чого не викликати бригаду здалеку. Також досі немає кімнат матері та дитини, доступних туалетів. Так що невирішених проблем іще багато.

Бабін: Туалети, пункти обігріву, кімнати матері та дитини, постійні медпункти повинні обладнати на пунктах пропуску упродовж найближчих місяців. Наприклад, проблема туалетів безпосередньо пов’язана з організацією легальних пасажирських перевезень. Окремо хотів би попросити правозахисників звертатися до представництва з усіма подібними пропозиціями. Щодо списку дозволених речей, ми чекаємо правок у законі про вільну економічну зону в Криму. Він має врегулювати це питання.

Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG