Доступність посилання

ТОП новини

ЄС має лише допомогти українцям, щоб вони самі дали собі раду – світова преса


У міжнародній пресі аналізують причини й наслідки недавнього «перевороту» в підтримуваному Росією угрупованні «ЛНР». Також є публікації про статеве насильство в зоні конфлікту на Донбасі. І український громадський активіст радить ЄС не пробувати самому «порихтувати» Україну, а допомогти українцям, аби вони проводили успішні реформи й будували нову Україну самі.

Видання Business Insider пише, що несподіване загострення «замороженого» конфлікту в Україні може пролити світло на «внутрішнє суперництво між Кремлем та спецслужбою Росії».

«І хоча сніг нині вкриває в Україні Донбас, а сама війна нібито є в замороженому стані, однак минулого тижня був спалах, який призвів до багатьох змін у тому регіоні», – читаємо в статті.

Спочатку тодішній лідер угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький звільнив свого «міністра внутрішніх справ» Ігоря Корнета, як було сказано, за корупцію. Але Корнет відмовився йти у відставку, а потім озброєні люди без розпізнавальних знаків з’явились біля адміністративних будівель на вулицях Луганська. Корнет оприлюднив заяву, говорячи, що його «відомство» взяло ситуацію під контроль і що, мовляв, «уряд «ЛНР»» наповнений «агентами України».

Видання пише, що Корнета підтримали бойовики іншого угруповання – «ДНР», і люди, лояльні до Плотницького, були заарештовані.

Плотницького потім бачили в Москві, а так званий «міністр держбезпеки «ЛНР»» Леонід Пасічник став виконувати обов’язки ватажка «ЛНР» до виборів.

«Ціла ситуація є, радше, дивною, враховуючи щільний контроль з боку Москви над «сепаратистськими» керівниками. Речник Кремля Дмитро Пєсков відхилив запитання щодо ситуації, сказавши, що «це є питанням, яке варто ставити «республікам», – зазначає часопис.

Дехто з аналітиків вважає, що переворот показав внутрішню конкуренцію між російськими спонсорами «ЛНР» та «ДНР» і Кремлем, який підтримував непопулярного Плотницького, з одного боку, та ФСБ, яка підтримувала Корнета. Він користується популярністю серед «силових відомств» та «військових» псевдодержави, котра існує на українській території, читаємо у статті.

Для Луганська перевороти не дивина, адже вже була одна спроба, а низка провідників непідконтрольних воєнізованих формувань, які не підкорялись керівництву «ЛНР», були усунуті або їх змусили залишити територію «ЛНР», яку вони самі ж і створювали в хаосі війни, пише видання.

Користуючись хаосом через цей переворот, українські військові просунулись уперед і взяли під контроль три містечка і «деякі стратегічно важливі висоти» біля Світлодарської дуги, за яку раніше точились важкі бої. У відповідь, бойовики пішли в контрнаступ, що призвів до загибелі кількох українських вояків та восьми «сепаратистів», зазначає часопис.

Американське впливове видання Newsweek ​вміщує статтю про статеве насильство з боку обох сторін конфлікту на Донбасі.

Ґайде Різаєву від ґвалтівників врятував вовк, але це не врятувало її від жахів, які вона побачили на власні очі пізніше.

У липні 2014 року Різаєва, молода мати, якій було трохи за 30, поставляла необхідне для українських вояків на Донбасі, коли її та трьох її колег захопили в полон проросійські «сепаратисти». Бойовики взяли їхню групу – журналіста, Різаєву, священика та водія – і замкнули в камері. Аж потім прийшли промосковські чеченські вояки і почали бити заручників ногами, кулаками та шомполами.

Але чеченці побачили татуювання вовка на її спині, а вовк є священним у Чечні, і припинили її бити.

«Вони запитали мене, чи я з Чечні», – каже Різаєва, яка є кримською татаркою, яка втекла з півострова після російської анексії в 2014 році. «Я сказала, що ні, але вони мене заповажали за татуювання вовчиці, та за те, що я була жінкою-мусульманкою», – пригадує вона.

Вони вже більше не знущались над нею, але Різаєва змушена була дивитись, як чеченці роздягнули двох в’язнів і ґвалтували їх дубцями. «Я втрачала свідомість, але кожного разу, отямившись, бачила, що наруга тривала», – пригадує жінка.

«Війна спровокувала статеве насильство з обох боків – і майже в усіх випадках винуватці не несуть покарання. Ті, хто вижив, поступово починають свідчити, надаючи докази насильства, примусової проституції, статевого рабства, каліцтва та зґвалтувань у таємних в’язницях уздовж лінії фронту», – пише видання.

У статті говориться, що правозахисники мають свідчення щодо сотень випадків статевої наруги і підозрюють, що ще більше фактів наразі не відомі через побоювання помсти, культурних забобонів, психологічних травм та слабкої правової системи.

Брюссельське видання Politico.eu ​вмістило статтю активіста Владислава Галушка під заголовком: «Україні дадуть раду українці, а не Брюссель». У ній ідеться про те, що реформи в Україні є успішними лише тому, що допомога з боку ЄС помножує зусилля українського громадянського суспільства.

Автор зазначає, що без активного громадянського суспільства політичний клас України проводив би реформи лише заради «галочки».

«Питання, яке повинен ставити Брюссель, не те, як перетворити Україну, а як ЄС може допомогти українцям щоб вони допомогли собі самі», – пише автор.

Багато українських активістів стурбовані, що темпи реформ після отримання безвізового режиму з ЄС уповільняться і що з появою на горизонті виборів 2019 року влада може не захотіти вдаватися до політично ризикованих змін, читаємо в статті.

«Брюссель лише виграє від того, що дослухатиметься до місцевих українських голосів. Якщо членство України в ЄС не на порядку денному в найближчому майбутньому, Брюссель має показати українцям відчутні переваги європеїзації».

Серед таких кроків розширення рамок «Східного партнерства», щоб воно передбачало ширше залучення до спільної безпекової та оборонної політики ЄС, поступовий доступ до спільної європейської платіжної зони і збільшення багаторічної програми нульових тарифів для підтримки модернізації України.

Автор завершує так: «ЄС потребує прагматичного підходу: не рихтувати Україну, а винагородити її за результативне втілення важких реформ».

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG