Заступник керівника Офісу президента Руслан Рябошапка запропонував "заохочувати" осіб, які викривають топ-корупціонерів.
Здав корупціонера - отримав гроші. У команді Володимира Зеленського придумали новий спосіб боротьби з корупцією: людям, які викрили корупціонера, віддадуть 10% від суми відшкодованих державі збитків або від суми викритого хабаря.
Корреспондент.net розбирався, як це буде працювати?
Пропозиція ЗеКоманди
"Викривачі, які повідомляють про масштабні корупційні схеми, що завдають державі значних збитків, будуть заохочені матеріальною винагородою. Крім того, держава буде гарантувати викривачам корупційних злочинів захист від переслідувань за розголошення інформації, відновлення порушених трудових та інших прав, конфіденційність повідомлень про корупцію, а також встановлення відповідальності у випадках переслідування викривачів", - заявив заступник керівника Офісу президента Руслан Рябошапка.
Відповідні проекти законів, які регламентують способи і порядок повідомлення про корупційні злочини, права та гарантії захисту викривачів, їх близьких осіб та інших осіб, які сприяли розкриттю інформації, вже готуються в Офісі президента, Володимир Зеленський внесе їх як невідкладні для позачергового розгляду Верховною Радою.
Будуть доносити?
"Ця ініціатива влади - не найрозумніша ідея, яка виникає в рядах Слуги народу. Де-небудь у Німеччині або іншій країні Європи подібні речі і могли б працювати правильно, але не в Україні. Зрозуміло, що "стукати" будуть не на тих, хто бере хабарі, а на тих, кого потрібно прибрати, з ким потрібно звести рахунки - на начальника, сусіда", - зазначає політолог Андрій Золотарьов.
Експерт додав, що більшість тих, хто працює "в системі" і беруть хабарі, своїх недобросовісних колег закладати не стануть.
"Ті, хто знаходиться в системі - вони зав'язані обітницею мовчання. Зараз хабарі беруться, і питання вирішуються сучасними методами. Офшори, рахунки в банках та інше", - вважає він.
Питання безпеки
"Скоріше, ініціатива стане черговим приводом для певної корупції. По-перше, вкрай складно буде встановити збитки і ту суму, яку держава буде отримувати. По-друге, повинні бути конкретні суми, які в подальшому будуть шукати. Інакше станеться, що після викриття і до бюджету не потрапить ні копійки, і самому викривачу", - вважає юрист Ростислав Кравець.
Адвокат також задався питанням, звідки будуть братися кошти на утримання і захист армії викривачів:
"Потрібно бути об'єктивними - багато схем настільки криміналізовані, там йдуть такі величезні потоки, що питання здоров'я і життя самих викривачів буде стояти дуже актуально. І за чий рахунок це все буде утримуватися, якщо держава, зрештою, не отримає витрат?"
Зі слів Кравця, в Україні часто відбуваються ситуації, коли правоохоронні органи неналежним чином проводять слідство.
"В результаті, людина формально нібито має нести відповідальність. Але юридично документи складені неправильно, або адвокати добре спрацювали, і, в результаті, не настала відповідальність, як і компенсація. Тоді держава повинна нести витрати на виплату теоретичної винагороди? А якщо мова буде йти про серйозні злочини, то людині потрібно подбати не тільки про свій захист, а й про захист своєї сім'ї", - зазначає Кравець.
Експерт групи з реформування органів правопорядку реанімаційного пакету реформ Євген Крапивін також вважає питання безпеки заявників першочерговим.
"Для викриття корупції необхідно забезпечити безпеку такій людині, її рідним і близьким. На мій погляд, без належної системи захисту викривачів, все це не запрацює на повну потужність. Якщо люди і далі будуть боятися повідомляти про злочини свого керівника або про корупцію серед колег у державній установі, то ніякі 10% їх не будуть стимулювати. Більш того, з американського досвіду, це не тільки про фізичну безпеку, але і про гарантії незвільнення з роботи і подібні речі. Це ж не стільки про журналістів-розслідувачів, скільки про простих людей, які щодня бачать навколо себе корупцію. Але питання фізичної безпеки, з огляду на напади на цивільне суспільство останніх років, - найголовніше", - резюмував Крапивін.
Як працює в інших
У США використовується матеріальна модель заохочення у вигляді 15, а іноді навіть і 25% від суми хабаря, а в Південній Кореї за повідомлення про корупційні порушення громадянин може отримати до 2 мільйонів доларів.
У США захист надається тільки державним службовцям. У Великобританії, Південній Кореї, ПАР і Японії захист надається як державним службовцям, так і працівникам приватного сектора. В Австралії та Великобританії захист надається як постійним працівникам, так і консультантам, контрагентам, тимчасовим і колишнім працівникам, стажистам і т. д.
У Канаді, США і Південній Кореї існує спеціальний державний орган, уповноважений приймати заяви про корупцію, надавати захист і проводити розслідування. У Великобританії, ПАР і Канаді заявник зобов'язаний зробити «внутрішню» заяву про корупцію, перш ніж звертатися до зовнішнього органу. У Великобританії також рекомендується звертатися із заявою в ЗМІ тільки в крайніх випадках. У Канаді і США передбачено кримінальну відповідальність осіб, які порушують права заявника про факти корупції.
Наразі механізм винагород найбільш злагоджено працює у США. Деякі приклади. У 2009 році Джону Копчинські, який взяв на себе відповідальність за заяву, і група співробітників одного з найбільших виробників медикаментів Pfizer отримали винагороду в 102 мільйони доларів за повідомлення про нелегальне просування ліків проти артриту Bextra. У 2012 році анонімний заявник отримав винагороду в 2 мільйони доларів за підтверджене припущення про те, що компанія Illinois Tool Work використовувала шахрайську схему для ухилення від сплати податків, в результаті якої державна скарбниця недоотримала 383 мільйони доларів.