Як у світі відреагували на чергове загострення відносин між Україною і Росією.
Конфлікт між Україною і Росією в Чорному морі став топ-темою і для іноземної преси.
Зарубіжні видання описують позиції сторін і реакцію їх урядів на те, що сталося.
Корреспондент.net зібрав найцікавіші публікації.
Недостатня реакція Трампа - The Washington Post
"Нова агресія Росії щодо України демонструє, серед іншого, як мало Володимир Путін турбується про реакцію розділеної Європи або американського уряду на чолі з президентом Трампом, - пише редакція американської газети The Washington Post.
Слід визнати, що більшість західних урядів встали на сторону України і деякі відреагували жорстко. "Однак Путіна може задовольнити тільки відповідь Трампа, який так і не виступив з прямим докором на адресу Росії", - йдеться в публікації.
"Подібна реакція далека від адекватної, - вважає видання. - США повинні рішуче рухатися в напрямку стримування подальшої агресії з боку Росії. Російським портам в регіоні можна пригрозити санкціями. На Україну слід поставити протикорабельні ракети, які дозволять їй краще захищати себе".
"Як мінімум, путінська агресія повинна вплинути на той прийом, який йому надасть Трамп на саміті G20 в Буенос-Айресі", - вважає редакція: Трамп може відмовитися від зустрічі з Путіним або нагадати йому про неприйнятність "нападу на Україну".
"Якщо цього не буде зроблено, це просто зміцнить Путіна в його очевидній переконаності, що подальша агресія проти України не коштуватиме йому нічого з боку нинішнього американського президента", - вважають в The Washington Post.
НАТО не допоможе - Neue Zürcher Zeitung
"Збройна сутичка між Україною і Росією біля берегів Криму таїть в собі небезпеку ескалації. Для того щоб поставити Москву на місце, потрібен Захід - проте можливості обмежені", - пише швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung.
Україна у військовому сенсі може мало що протиставити перевазі Москви, констатують журналісти.
"Хоча вона і може розраховувати на моральну солідарність спільноти держав, пряма військова підтримка з боку країн НАТО ілюзорна. Занадто великий ризик неконтрольованої ескалації і занадто сильна позиція Росії. Азовське море сьогодні фактично є російським", - зазначає видання.
Москва, здається, має намір використовувати Крим як "авіаносця", щоб поширити свою владу на велику частину моря. Тут НАТО має рішучіше підтримати українців за допомогою посиленого патрулювання і військової допомоги.
Але перш за все, український конфлікт повинен знову піднятися в списку політичних пріоритетів. Як показує делікатна ситуація в Чорному морі, неясність і невизначеність можуть швидко розпалити вогонь.
На руку і Путіну, і Порошенку - Financial Times
Принаймні, деяке посилення напруженості на руку як президенту Росії Володимиру Путіну, так і президенту України Петру Порошенку - як спосіб відвернути увагу від внутрішніх проблем, - пише редакція британської Financial Times.
Популярність російського лідера опустилася до найнижчої позначки з моменту, що передував анексії Росією Криму в 2014 році. Тим часом Порошенко сильно відстає в опитуваннях громадської думки у своїй власній країні напередодні президентських виборів у березні.
"Західні країни, як і в 2014 році, будуть обережні, остерігаючись військового зіткнення з Росією, - зазначає редакція газети. - Але вони повинні дати чітко зрозуміти, що не готові бути свідками того, як Росія, по суті, анексує Азовське море, як і Крим, і що введуть нові жорсткі санкції, якщо Москва не гарантує вільний прохід для українських кораблів".
Financial Times також називає останні події важливим тестом для Трампа. Багато критики в Конгресі та інших структурах з радістю покладуть відповідальність на Трампа, якщо Азовське море буде "втрачено" на користь Росії "протягом його правління, резюмує видання.
"Провокатори" проти "агресорів" - Frankfurter Rundschau
Після морського зіткнення росіяни та українці перекладають відповідальність один на одного. Це може бути вигідно правителям обох країн, пише німецьке видання.
"Стратегічна мета Росії - продовжувати дестабілізувати Україну", - вважає Олексій Мельник, експерт з безпеки з Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова. "За його словами, навіть маленька переможна морська війна добре підходить для того, щоб врегулювати падаючу популярність Володимира Путіна", - передає Шолль.
На те, що ескалація вигідна і для колеги Путіна Порошенка, вказують не тільки російські спостерігачі. За чотири місяці до президентських виборів, які пройдуть в кінці березня, його рейтинг становить жалюгідні 10,3%.
Всіх хвилює рейтинг - Die Welt
Події в Керченській протоці "можуть бути на руку, як шефові Кремля, так і президенту України Петру Порошенку", констатує німецька Die Welt.
Повернувши українську тему на порядок денний, Путін, очевидно, сподівається на сплеск наснаги росіян, що в 2014 році був пов'язаний із "поверненням" Кримського півострова до складу Росії, але в останні роки підсів.
Рейтинг, однак, хвилює не тільки Путіна. В Україні 31 березня обирають президента - шанси на перемогу чинного глави держави не надто високі, відзначають журналісти.
Може перерости у щось більше - Le Figaro
Інцидент не такий вже серйозний, оскільки немає ні загиблих, ні судна, що сіло на мілину. Однак він здатний перерости у щось набагато більше. Він нагадує нам, наскільки небезпечно дозволяти українському конфлікту посилюватися. Анексія Криму в 2014 році не привела до жертв. Однак дві війни в Донбасі (влітку 2014 року і на початку зими 2015 року) між українською армією і проросійськими повстанцями Луганської та Донецької областей (підтримуваних підпільною інтервенцією російських сил) привели до десяти тисяч загиблих.
І в Москві, і в Києві влада, судячи з усього, прагне до розкручування спіралі націоналізму, пише видання.
Історично склалося так, що у своїй стратегічній доктрині росіяни завжди бачили в Україні буферну зону перед обличчям апетитів загарбників, які прийшли з Заходу (поляків, шведів, французів, німців), пояснює оглядач. Українці руху Майдан, навпаки, прагнуть до того, щоб їх країна вступила в НАТО і ЄС.
Новий пік конфлікту - Deutsche Welle
Конфлікт між Києвом і Москвою досяг нового піку. Влада України ввела воєнний стан на значній частині території країни.
Своєю поведінкою Росія порушує міжнародне право, конвенцію з міжнародного морського права і двосторонній договір з Україною про використання Азовського моря. Всі ці угоди передбачають вільний рух суден, у тому числі, військових. Як і під час анексії Криму, і у своїй підтримці сепаратистів у Донбасі, Кремль показує знову, що він ігнорує юридично обов'язкові для виконання угоди і орієнтується на політику сили.
Але чому український президент Петро Порошенко оголосив про введення воєнного стану? З його допомогою він хоче мобілізувати військовозобов'язаних, посилити оборону країни і інформаційну безпеку. Але під час воєнного стану також можуть бути обмежені і цивільні права, такі, як свобода зібрань і думок, або ж може бути прийнятий ряд примусових економічних заходів. Порошенко запевнив, що цього не станеться. Але багато українців стурбовані. Тому що указ президента, який був схвалений депутатами парламенту в понеділок увечері, багато в чому сформульований розпливчасто.