Зухвалому сатирикові Голлівуду 18 липня виповнюється 80 років. Найвідоміші його фільми - Основний інстинкт, Зоряний десант, Робокоп, Шоугелз та інші.
Видатний режисер Пол Верховен відзначає ювілей. За свою довгу кар'єру він попрацював у всіх можливих жанрах і отримав репутацію одного з головних нонкомформістів сучасного кіно.
Верховен зробив вагомий внесок, знявши тепер уже класичні бойовики і еротичні детективи. Навіть його провальні фільми ставали культовими.
У рідній Голландії Верховен знімав суперечливе і скандальне кіно, високо цінується критиками. На початку 1980-х років режисер відправився до Голлівуду, де зняв декілька культових фільмів.
У своїх американських фільмах Верховен згущує і загострює голлівудські штампи до такої міри, що їх можна приймати за чисту монету.
Корреспондент.net розповідає про найкращі фільми Пола Верховена.
Турецькі насолоди, 1973
Знятий за однойменним романом Яна Волкерса. Фільм Східні солодощі, який російською мовою перекладають як Турецькі насолоди, став одним з найбільш комерційно успішних голландських фільмів і був висунутий у 1973 році на премію Оскар у номінації "Найкращий іноземний фільм".
"Я пам'ятаю, що коли вийшов фільм, його сприйняли як напівпорнографічний, а єдиним виданням, яке дало позитивний відгук, було Charlie Hebdo. Вони написали, що кіно - шедевр, а його режисер стане знаменитим", - згадувала актриса Ізабель Юппер.
Солдати королеви, 1977
Фільм розповідає про німецьку окупацію Голландії під час Другої світової війни. Головні герої - чотири друга-студенти, яких війна то роз'єднує, то зводить разом.
Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса присудила картині приз як найкращому фільму іноземною мовою.
Четвертий чоловік, 1983
Містичний трилер за мотивами повісті нідерландського класика Герарде Реве про людину, яку розривають протиріччя: бісексуал, який важко страждає від алкоголізму і нав'язливих ідей, але вважає себе при цьому переконаним католиком.
"Четвертий чоловік розпочинається як чудовий трилер Хичкока, щоб несподівано перетекти в сюрреалістичну комедію, властиву як Бунюелю, так і Хичкоку. Присутністю загадкової блондинки-спокусниці, бісексуального письменника, аурою найвищої розбещеності фільм багато в чому випереджає Основний інстинкт", - писало агентство Onion.
Плоть і кров, 1985
1501 рік. Уся Європа охоплена кровопролитними війнами. У містах лютує чума. Загін солдатів удачі, керований колишнім найманцем Мартином, захоплює в заручники наречену сина барона Арнольфині, який колись зрадив Мартина.
Вона дістається Мартину як трофей і змушена стати його наложницею. Згодом між ними зароджуються почуття.
У фільмі чимало кривавих і натуралістичних сцен, у тому числі й сексуального характеру, тому в США він отримав найжорсткіший рейтинг Х.
Робокоп, 1987
Культовий фантастичний бойовик-антиутопія отримав Оскар і ще дві номінації. В недалекому майбутньому в Детройті, охопленому насильством і злочинністю, через фінансову кризу лікарі створюють із загиблого поліцейського невразливого кіборга Робокопа, який поодинці бореться з бандою злочинців.
Однак у нього спливають болісні, уривчасті спогади про минуле: він постійно бачить жахливі сни, у яких гине від рук жорстоких злочинців.
Дехто з дослідників (наприклад, Славой Жижек) вважають, що фільм має потужний філософський підтекст.
Згадати все, 1990
Фільм знятий за мотивами оповідання Філіпа Дика "Ми вам все пригадаємо". Фільм номінувався на премію Оскар за кращий звук і кращий монтаж звукових ефектів, але взяв спеціальний Оскар за візуальні ефекти.
Події картини відбуваються у 2084 році. Будівельник Дуглас Квейд постійно бачить сни, у яких він знаходиться на Марсі в супроводі чарівної брюнетки.
Одного разу він побачив рекламу, яка обіцяла вживити в пам'ять спогади, і Дуглас вирішив спробувати цей засіб. Він обирає місію на Марс - шпигуном. Але виявилося, що ця операція торкнулася тієї частини його пам'яті, яка раніше була стерта.
Дугласу знову стирають спогади, і повертають його додому. Але тепер чоловіка починає переслідувати низка дивних подій: його намагається вбити дружина, колеги нападають на нього, а таємничий незнайомець передає йому валізу з великою сумою грошей, підробленими документами і зброєю.
Основний інстинкт, 1992
Культовий еротичний трилер з Майклом Дугласом і Шерон Стоун у головних ролях розповідає про роман між психологом-письменницею і детективом.
Шоугелз, 1995
Еротична драма про світ шоу-бізнесу отримала розгромну критику і була визнана найгіршим фільмом 1990-х, у тому числі за велику кількість оголеного тіла.
Згодом картина стала культовим хітом американського відеопрокату, а дехто з впливових кінознавців почав звеличувати її художні достоїнства.
Зоряний десант, 1997
Фільм за однойменним романом Роберта Хайнлайна відносять до жанру військової фантастики. Картина описує космічну війну землян з комахоподібними інопланетянами - арахнідами.
Хоча фільм запозичує з роману імена персонажів і декілька сюжетних ходів, за загальним настроєм він відрізняється від літературного першоджерела: якщо роман Хайнлайна дехто з критиків звинувачував у пропаганді мілітаризму і навіть фашистській ідеології, то фільм, за задумом Верховена, мав носити сатиричний, антивоєнний характер.
"Як працює це кіно? Воно втягує глядача в себе, змушує його спочатку симпатизувати персонажам, потім ідентифікуватися з ними, а потім, коли злиття стає повним, - бац! - виявляється, що герої-то - фашисти. Багато хто з глядачів цього просто не помітив, але їх поставили перед вибором: або ви починаєте сумніватися, або ж прямуєте за логікою героїв далі і починаєте вбивати. Це фільм про те, що деякі аспекти американського імперіалізму можуть привести до нового різновиду фашизму", - говорив сам Верховен.
Чорна книга, 2006
Гостросюжетна військова драма, у центрі сюжету якої історія єврейської дівчини Рахилі Штейн, яка намагається вижити в окупованих німцями Нідерландах в останні місяці Другої світової війни.
Фільм став володарем головної національної кінопремії Нідерландів Золотий тілець у номінаціях Кращий фільм, Кращий режисер і Краща актриса.
Останньої нагороди удостоїлася виконавиця головної ролі актриса Керис ван Хаутен, чию блискучу гру відзначила вся світова кінопреса.
Вона, 2016
Пол Верховен вважає картину деяким гібридом європейської і американської школи кінематографії. За його словами, у фільмі є дуже багато недомовленості, оскільки він хотів, щоб аудиторія вирішувала сама для себе, що означає картина.
Ізабель Юппер сказала, що до фільму не варто ставитися, як до реальної історії, для неї це чисто екзистенційна історія про жінку, яка не дуже зациклюється на тому, що з нею відбувається.
Вона отримала переважно позитивні оцінки критиків, які особливо відзначили режисуру і виконання головної ролі.
На сервісі Rotten Tomatoes фільм має рейтинг 90 відсотків, на Metacritic - рейтинг 89 зі 100. Фільм здобув овації на світовій прем'єрі Каннського кінофестивалю.
Кінокритик The Los Angeles Times Джастин Чан називав картину захопливим трилером, на його думку, Юппер зіграла одну з видатних ролей у своїй кар'єрі.