Депутатська група “За Майбутнэ” не підтримала законопроєкт про ратифікацію Меморандуму щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро.

Цей транш, за який проголосувала більшість у парламенті, стане вже п’ятим протягом останніх семи років та додасть ще 1,2 млрд євро до тих 3,81 млрд, що Україна вже винна ЄС.

Виступаючи з трибуни Верховної Ради, співголова групи Тарас Батенко наголосив: посилення зовнішнього управління країною та збільшення залежності України від зовнішніх кредиторів – неприпустиме.

«Виділення першого траншу відбудеться лише за умови виконання зовнішніх зобов’язань перед МВФ. А це розпродаж за безцінь української землі, продовження знищення медичної сфери, скорочення кількості шкіл і заборона лібералізації податкової системи», – зазначив політик.

Лідер партії «ЗА МАЙБУТНЄ» Ігор Палиця коментує: такі кредити не є цільовими, всі попередні кошти були витрачені на проїдання. Така ж доля, скоріш за все, чекатиме й нову позику.

«Кредит, який треба повертати – це не найгірший наслідок такого рішення. В кредитні угоди вносяться умови, які обмежують економічний суверенітет України. Тобто, фактично, українська влада торгує економічним суверенітетом в обмін на кредитні подачки», – каже Ігор Палиця.

Наприклад, згідно з кредитною угодою, усі централізовані закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та засобів індивідуального захисту мають бути передані новому держпідприємству «Медичні закупки України». За аналогією з іншими такими підприємствами, можна припустити, що у контролюючий орган увійде більшість іноземців. Такі «варяги» лобіюватимуть свої інтереси замість українських.

Під прикриттям боротьби з корупцією допускається втручання сторони ЄС у роботу судових та правоохоронних органів. Так, Україна вже взяла на себе зобов’язання створити Вищу кваліфікаційну комісію суддів України з міжнародною участю, Комісію з питань етики, що оцінюватиме членів Вищої ради правосуддя тощо.

«Якби ЄС справді хотів допомогти Україні, то краще б він скасував 36 квот на експорт українських товарів до Європи. Нам не потрібні кредитні подачки, нам потрібна можливість самим заробляти на себе.  ЄС не будував би «Північний потік-2», а модернізував би українську ГТС. Не купував би контрабандний ліс-кругляк, а сприяв його переробці в Україні, даючи створити додану вартість та робочі місця. З ЄС, та й з іншими міжнародними фінансовими організаціями, включно з МВФ, потрібно вести перемовини не з позиції меншовартості, вислужуючись за черговий транш, а з позиції національних економічних інтересів», – наголошує Ігор Палиця.