Міністерство охорони здоров'я готове зробити трансплантацію в Україні реальністю, розвиток трансплантології є пріоритетом для України, запевнив заступник міністра охорони здоров'я Михайло Загрійчук.

"Трансплантація є пріоритетом для України. У цьому питанні є повна підтримка президента України. Сподіваюся, що нова команда дозволить об'єднати зусилля та зробити трансплантацію в Україні доконаним фактом", - сказав він під час секції "Діагностика смерті мозку" в рамках Конгресу анестезіологів України в Києві в п'ятницю.

Загрійчук наголосив на тому, що проблема розвитку трансплантології в Україні полягає "не в законах, а в тому, що не було достатньо державної політики".

Він також наголосив, що особисто готовий брати участь у здійсненні пересадок від трупних донорів.

"Коли буде перший-другий донор, я там буду", - сказав Загрійчук, який до призначення заступником міністра охорони здоров'я працював хірургом Національного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова.

У свою чергу завідувач відділенням інтенсивної терапії Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги (ЛШМД) професор Ігор Малиш, зазначив, що протягом року в клініці констатують близько 400 смертей. При цьому, згідно з об'єктивними критеріями, потенційно донорами могли бути 18 осіб.

"У нашій клініці летальність майже 12-16%, майже 400 померлих на рік. Більше половини - це екстрена онкологія, це вікові хворі та цирози з фатальними кровотечами. Лише 18 пацієнтів можуть, імовірно, потенційно стати донорами, але дистанція між потенційними та реальними донорами значна. Тому ми отримуємо в результаті вісім теоретично можливих актуальних донорів. Знову-таки: це теоретичне уявлення, на практиці цифри можуть виявитися меншими", - пояснив він.

Малиш назвав проблемами розвитку трансплантації, зокрема, дефіцит донорів і дефіцит обладнання для діагностики смерті мозку.

"Діагноз "смерть мозку" у нас ставлять не часто і це пов'язано з тим, що ми підсвідомо пов'язуємо смерть мозку з трансплантацією, хоча в усьому світі це не так. Діагноз "смерть мозку" ставиться з інших причин, зокрема і за вимогою страхових компаній.

"Тому потрібно освоїти єдиний підхід: констатація "смерті мозку" здійснюється незалежно від того, чи належить трансплантація", - сказав він.

Малиш також наголосив, що під час коректної постановки діагнозу "смерть мозку" лікарська помилка виключається, а сам діагноз у разі дотримання всіх необхідних критеріїв є "одним із найбільш доведених і найнадійніших із професійної точки зору діагнозів у медицині".

"Під час констатації "смерті мозку" ми маємо дотримуватися прав усіх учасників - донора, реципієнта та членів консиліуму, але пріоритетними є права донора. У нашій клініці, якщо ми бачимо, що пацієнт починає трансформуватися у потенційного донора, ми переміщаємо його в найбільш оснащену палату інтенсивної терапії, щоб не було сумнівів, що цей пацієнт отримав усю необхідну допомогу", - сказав він.

Малиш також зазначив, що "у кожному лікувальному закладі має бути видано наказ, у якому буде встановлено функціональні обов'язки усіх учасників майбутніх подій, а також визначено відповідальну особу".

"Відповідальною особою не може бути черговий лікар інтенсивної терапії зі стажем п'ять років. Відповідальна особа - це або головний лікар, або його заступник, тому що відповідальна особа контролюватиме роботу трансплант-координаторів", - сказав він.

У свою чергу президент Асоціації анестезіологів України Сергій Дубров звернув увагу, що в проекті табеля оснащення клінік передбачено наявність у медзакладах хірургічного профілю газоаналізатора, який дасть змогу здійснювати діагностику "смерті мозку".

Він також наголосив, що у разі постановки діагнозу "смерть мозку", який встановлено за допомогою такого обладнання, протягом декількох днів він підтверджується фактичною смертю пацієнта.

Зі свого боку трансплант-координатор Запорізької лікарні швидкої допомоги Ігор Писаренко наголосив на важливості формування листів очікування реєстру реципієнтів.

"Якщо немає листів очікування, то трансплантація в країні не потрібна", - зазначив він.