Міністерство юстиції України опрацьовує законодавчі зміни, які дадуть змогу розширити практику застосування електронного моніторингу (носіння електронного браслета) і розвантажити пенітенціарні установи України, повідомив заступник міністра юстиції Денис Чернишов.

Він розповів агентству "Інтерфакс-Україна", що нині українські слідчі ізолятори заповнені в середньому на 85%, Лук'янівське СІЗО - на 99%.

"Частково розвантажити слідчі ізолятори можливо за рахунок розширення практики застосування електронного браслета. В закладах пенітенціарної системи тримають людей, засуджених за статтями, за якими в інших країнах тримання під вартою може бути замінено на інший обмежувальний захід, зокрема носіння електронного браслета", - розповів Д.Чернишов.

За словами заступника глави Мін’юсту, впровадження такої практики в Україні заощадить кошти платників податків, розвантажить СІЗО, наблизить українську пенітенціарну систему до моделі, за якої система покарання виправлятиме та ресоціалізуватиме.

Д.Чернишов повідомив, що за допомогою міжнародних експертів із Норвегії, Литви та інших країн Мін’юст впритул почав напрацьовувати базу змін до законодавства щодо реалізації системи електронного моніторингу.

"Ми вивчаємо питання, як розширити практику застосування системи електронного моніторингу (носіння електронного браслета) для більшої кількості і підозрюваних у злочинах, і засуджених", - зазначив заступник міністра.

За його словами, в інших країнах електронний моніторинг застосовується набагато ширше, ніж в Україні: з його допомогою надалі контролюють людей після умовно-дострокового звільнення (УДЗ), також його застосовують, приміром, до педофілів і ґвалтівників, навіть після повного відбування покарання.

Крім того, як розповів Д.Чернишов, електронний моніторинг може замінити відбування покарання в установі за низкою статей, такий різновид контролю застосовується і стосовно підозрюваних.

"Безумовно, стосовно підслідних, у випадках яких високий ризик скоєння повторного злочину, тиску на свідків і на слідство, про зміну запобіжного заходу на електронний моніторинг не може бути й мови. Але і в українському КПК є чимало статей, за якими немає сенсу відправляти людину до СІЗО. Така практика дала б змогу знизити видатки бюджету", - зазначив Д.Чернишов.

Він розповів, що у низці країн електронний моніторинг не лише скорочує видатки держбюджету на утримання підслідних і поміщених до установ, а є джерелом наповнення бюджету. "Я говорю про практику, коли суб'єкти електронного моніторингу за браслети самі платять. У США - це близько $20 на добу, в країнах ЄС - у середньому близько EUR22 на добу", - сказав він.

Заступник міністра звернув увагу на те, що Мін’юст поки що лише розглядає можливість розширення сфери дії електронного моніторингу в Україні та вивчає міжнародний досвід. "Вважаю, лише на обговорення необхідних змін до законодавства та їх підготовку піде не менше ніж рік. Але навіть коли їх буде схвалено, експеримент точно не проводитиметься в масштабах усієї країни. Спершу його буде реалізовано на прикладі "пілотів". Зараз ми визначили як пілотні проекти - Білу Церкву та один із районів Харкова, оскільки там є сильна пробація та наукова база", - додав він.

Д.Чернишов нагадав, що через недостатнє фінансування у багатьох установах пенітенціарної системи неналежні побутові умови, вік будівель деяких установ перевищує 100 років. За словами заступника глави Мін’юсту, в 2018 році на капітальні інвестиції в пенітенціарні установи фінансування не передбачено. У проекті бюджету на 2019 рік передбачено 220 млн грн на ремонт Лук'янівського СІЗО і двох установ у Херсоні - це Херсонське СІЗО та лікувальний заклад для хворих на туберкульоз.