Печерський районний суд Києва 10 вересня 2018 року за клопотанням слідчого Генпрокуратури надав дозвіл на затримання екс-майора Управління Державної охорони, фігуранта "касетного скандалу" 2000 року Миколи Мельниченка, арешт його майна і рахунків у рамках кримінального провадження №42015000000001762 від 9 серпня 2015 року.

У рамках цієї справи М.Мельниченка підозрюють у скоєнні державної зради у вигляді шпигунства, розголошення держтаємниці і легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом (ч.1 ст.111, ч.2 ст.328, ч.3 ст.365 та ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України).

Досудове розслідування встановило, що з 2006 року і досі М.Мельниченко та ще одна особа проводили фінансово-господарські операції із використанням підприємств із ознаками фіктивності, спрямовані на легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

Так, із рахунків ТОВ "Батлер", ТОВ "Новіком Груп", ТОВ "Українські інтернет технології" і американської компанії "Traditional Express Van lines INC" протягом 2006-2013 років на рахунки екс-майора УДО перераховувалися безготівкові грошові кошти як поворотна фінансова допомога. Отримані грошові кошти М.Мельниченка через карткові рахунки знімали готівкою в мережі банкоматів за різними адресами, як на території Сполучених Штатів Америки, так і на території України.

Допитані як свідки довірені особи М.Мельниченка і співвласники ТОВ "Новіком Груп" показали, що реєстрація цього підприємства здійснювалася третіми особами на прохання М.Мельниченка без заняття фінансово-господарською діяльністю. Для переведення безготівкових коштів у готівку М.Мельниченка використовувалися рахунки фізичних і юридичних осіб, зокрема розрахунковий рахунок ТОВ "Новіком Груп", відкритий у гривні 27.11.2013 у Публічному акціонерному товаристві Комерційного банку "Стандарт".

Суд заарештував зазначені грошові кошти в банку "Стандарт". Також були накладено арешт або заборону розпоряджатися коштами на валютних і гривневих рахунках М.Мельниченка в "Приватбанку", рахунках ТОВ "Батлер" і ТОВ "Новіком Груп" у "Приватбанку" і рахунках ще одного фігуранта справи в "Приватбанку".

Крім того, в рішеннях суду зазначено, що один зі свідків повідомив про "отримання М.Мельниченком з США близько 2 млн доларів", які зберігалися в сейфі в Києві. У вересні 2006 року через довірених осіб М.Мельниченко придбав квартиру за $800 тис., у січні 2013 року була придбана ще одна квартира, оформлена спочатку на його батька, а потім на директора ТОВ "Українські інтернет технології". У жовтні 2013 року було придбано житловий будинок і дві земельні ділянки, оформлені на кума і довірену особу екс-майора УДО. Ці об'єкти суд також заарештував.

Ще суд заарештував два автомобілі "Лексус" і одну "Тойоту", оформлені на дружину М.Мельниченка, три силових тягачі марки "DAF FT XF105", два напівпричепи-рефрижератори, напівпричіп-фургон і напівпричіп бортовий, які були придбані підозрюваним у 2006- 2013 роках.

18 листопада 2016 року М.Мельниченку було повідомлено про підозру. 25 листопада 2016 року його було оголошено в розшук. 22 лютого 2017 року США було направлено запит про міжнародно-правову допомогу для встановлення його місцезнаходження та проведення з ним слідчих і процесуальних дій. 14 квітня 2017 року Українському бюро Інтерполу були направлені матеріали про оголошення М.Мельниченка в міжнародний розшук.

У рішенні суду зазначено, що 11 квітня 2018 року Департамент контррозвідки СБУ надав інформацію про фактичне місце проживання М.Мельниченка з дружиною.

16 травня 2018 року орган досудового слідства у зв'язку із завершенням терміну дії постанови Печерського районного суду від 29 листопада 2016 року про надання дозволу на затримання М.Мельниченка повторно подав клопотання про його затримання для розгляду питання про його арешт.

16 травня 2018 року суд задовольнив клопотання про затримання М.Мельниченка і встановив термін його дії до 16 листопада 2018 року на період досудового слідства.

Досудове розслідування встановило, що М.Мельниченко з лютого до вересня 2000 року, як посадова особа, діючи умисно на загрозу національній безпеці України в сфері зовнішніх відносин, з корисливих мотивів, умисно зібрав для передання відомостей, що становлять державну таємницю, які містилися в записах розмов між президентом України (Леонідом Кучмою - ІФ) і вищими посадовими особами і політичними діячами держави. Після чого в період з 2002 до 2004 року передав їх представникам іноземних організацій за відповідну грошову винагороду, яку в подальшому легалізував шляхом придбання об'єктів нерухомості, транспортних засобів та іншого майна, як на території Сполучених Штатів Америки, так і на території України.