Апеляційний суд Англії та Уельсу у вівторок задовольнив апеляційну скаргу ПриватБанку (Київ) на рішення суду першої інстанції від 4 грудня минулого року про невідповідність юрисдикції позову фінустанови до екс-власників, повідомив міністр економіки Тимофій Милованов.

"Апеляційний суд виніс рішення, яким підтвердив, що англійський суд має юрисдикцію розглядати позов ПриватБанку щодо шахрайства, здійсненого за попередньою змовою осіб, проти його колишніх власників – пана Ігоря Коломойського та пана Генадія Боголюбова", - йдеться в прес-релізі на сайті банку.

Згідно з ним, судовий наказ про всесвітній арешт активів, який був отриманий у грудні 2017 року, залишається в силі до винесення судового рішення по суті.

Судді Апеляційного суду дійшли висновку, що "банк має достатню для судового розгляду справу для повного відшкодування $1,9 млрд (включно з відсотками – $3 млрд) як заявлено в позовних вимогах", - наголошується в релізі.

Апеляційний суд постановив, що "за обставин, коли позов про шахрайство передбачає те, що визначено суддею як шахрайство та відмивання коштів в особливо великих розмірах", позов банку має розглядатися по суті в Англії.

Апеляційний суд також відмовив відповідачам у наданні дозволу на оскарження рішення і зобов'язав їх подати лінії захисту проти позову до кінця листопада, маючи на увазі, що банк може просуватися далі з розглядом справи без затримок. Дату розгляду справи по суті суд визначить належним чином.

"Ми дуже задоволені рішенням Апеляційного суду та готові рухатися далі з позовом банку в Англії. Це є важливим кроком для досягнення справедливості для банку та народу України", - наведено в повідомленні ПриватБанку коментар голови його правління Петра Крумханзла.

Партнер юридичної фірми Hogan Lovells International LLP Річард Льюіс додав, що дуже важко уявити, як відповідачі захищатимуться від позовних вимог банку в суді. "Як зазначили вельмишановні судді, відповідачі прийняли існування достатньої для судового розгляду справи проти них щодо шахрайства та жоден із них не запропонував жодного пояснення того, що суд називає як "безліч транзакцій, які не мають очевидної комерційної логіки", - пояснив він.

Як повідомлялося, слухання у цій справі відбулися наприкінці липня. Основним предметом розгляду була обґрунтованість відмови першої інстанції в розгляді спору в британській юрисдикції та відповідних забезпечувальних заходів.

ПриватБанк у грудні 2017 року подав позов до Високого суду Лондона проти екс-власників Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd. (усі - Велика Британія) Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. та ZAO Ukrtransitservice Ltd. (усі Британські Віргінські о-ви), які, ймовірно, їм належать або перебувають під їхнім контролем.

Високий суд Лондона 4 грудня 2018 року визнав таким, що не відповідає його юрисдикції, позов ПриватБанку, вважаючи, що його було подано проти британських компаній, щоб притягнути до провадження Коломойського та Боголюбова. Суддя аргументував рішення тим, що банк не надав жодного прямого пояснення, чому він подав позов проти зазначених компаній у грудні 2017 року, і жоден із його аргументів, який був представлений пізніше, не є переконливим. Зокрема деякі наведені банком підстави не могли бути представлені в грудні 2017 року, оскільки банк про них не знав.

При цьому суддя погодився з наявністю у банку обґрунтованих позовних вимог проти Коломойського і Боголюбова як мінімум на кілька мільйонів доларів. Водночас він додав, що банк не має права підбирати прийнятну для себе судову інстанцію, у свою чергу, його екс-власники вправі захищати свої інтереси в Швейцарії, за місцем постійного проживання.

Компанія Fieldfisher, що представляє інтереси Коломойського, зазначала, що суд першої інстанції зобов'язав український держбанк сплатити всі судові витрати відповідачів і скасував всесвітній арешт активів (WFO) на суму понад $2,5 млрд. Зокрема, суд зобов'язав ПриватБанк протягом 28 днів сплатити проміжні витрати відповідачів на GBP7,5 млн, з яких Ігорю Коломойському - GBP4 млн.

ПриватБанк 21 грудня 2018 року оскаржив рішення першої інстанції в апеляційному суді Англії та Уельсу. До розгляду апеляції WFO діє.