19:13 29.10.2018

ХКБМ ім. Морозова передало ЗСУ перші БТР-4, виготовлені з нової української бронесталі

3 хв читати
ХКБМ ім. Морозова передало ЗСУ перші БТР-4, виготовлені з нової української бронесталі

ДП "Харківське конструкторське бюро ім. Морозова", що входить до складу держконцерну "Укроборонпром", передало армії першу партію виготовлених із нової вітчизняної бронесталі БТР-4 у складі семи машин, повідомила в понеділок прес-служба держконцерну.

Згідно з повідомленням, виготовлення корпусів БТР-4 з нової спецсталі марки "71", що відповідає останнім світовим стандартам, налагоджено ХКБМ ім. Морозова у співпраці з НДІ конструкційних матеріалів "Прометей" на потужностях Лозівського ковальсько-механічного заводу (ЛКМЗ).

За даними ЛКМЗ, на сьогоднішні у виробництві перебувають близько 40 корпусів БТР, що виготовляються з нової спецсталі в кооперації з ДП "Завод ім. Малишева", ХКБМ і ДП "Київський бронетанковий завод".

"Фахівці цих підприємств наразі працюють на ЛКМЗ, набуваючи досвіду для розгортання виробництва корпусів на своїх заводах. За заявкою ЛКМЗ у Лозівському професійному ліцеї набрано групу учнів із дуальною формою навчання з проведенням практичних занять на ЛКМЗ", - уточнюється в повідомленні прес-служби.

"Це надає впевненість, що завдання, які стоять перед підприємствами з випуску бронетехніки в 2019 році, буде виконано", - наголошує прес-служба.

ДП "ХКБМ ім. Морозова" - провідний розробник бронетехніки України, з 2011 року за рішенням уряду входить до складу держконцерну "Укроборонпром". Найближчим часом ХКБМ ім. Морозова планує розпочати поставки ЗСУ нової версії відомих на світовому ринку БТР-4Е - БТР-4МВ1 з посиленим за стандартами НАТО захистом. Сьогодні Україна веде просування БТР-4Е на регіональний ринок Південно-Східної Азії.

ЛКМЗ - відоме в Україні та на пострадянському просторі ковальсько-штампувальне підприємство, найбільший український виробник корпусів і трансмісій для легкої бронетехніки, з 2002 року входить до індустріальної групи УПЕК.

На початку жовтня в оборонному секторі було озвучено прогнози про високу ймовірність зриву в 2018 році ДОЗ за постачаннями ЗСУ бронетехніки. Серед причин цього учасники українського оборонного ринку називають несвоєчасну оплату військовим держзамовником авансових платежів виконавцям ДОЗ, а також конфлікт у питанні ціноутворення на оборонну продукцію між українським військовим відомством і одним з основних українських виробників броні ЛКМЗ. Згідно з озвученими оцінками, ситуація із забезпеченням ДОЗ ускладнювалася також проблемою міграції трудових ресурсів на ЛКМЗ.

У лютому Кабінет Міністрів на своєму засіданні скасував із подання військового відомства ініційований приватним сегментом ОПК у 2017 році й підтриманий прем'єр-міністром у січні новий механізм ціноутворення на оборонну продукцію, що передбачає обмеження рентабельності щодо комплектуючих військової продукції 5% і 30% - за іншими витратами. Сьогодні в ОПК усе ще діють упроваджені Міноборони у 2016 році обмеження рентабельності під час виробництва оборонної продукції - щодо комплектуючих 1% і за іншими витратами - 20%. У військовому відомстві тоді заявили про недозакупівлю в 2018 році оборонної продукції за ДОЗ через нові обмеження рентабельності на суму близько 750 млн грн.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Усі контракти на деревину для фортифікаційних споруд, укладені Харківською обладміністрацією, безавансові

"Укренерго" завтра планує обмежувати енергопостачання тільки промисловості

Шмигаль: Завдання кожного міністерства та міністра забезпечити енергетичну автономність установ критичної інфраструктури

Шмигаль: Енергосистема цілісна і працює стабільно, проте генерації електроенергії не вистачає

"Укренерго" підтверджує запровадження обмежень е/е з 19:00 до кінця доби, просить економити

Відкриття аеропорту у Львові допоможе закрити небо над Україною - голова Львівської ОДА

Глава Мінекономіки скасувала наказ про бронювання Glovo, Visa, Favbet Tech, компанії заявляють про своє законне право на бронювання

Низка обленерго повідомляють про зміну в їхніх регіонах тривалості обмежень е/е у п'ятницю

Стефанішина допускає продовження режиму "торговельного безвізу" на 2025-2026 роки

Делегація України в Аргентині й Чилі пропонує вільну торгівлю та участь у відновленні - Мінекономіки

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА