Олександр Кава, транспортний експерт 

 

 

Напочатку XXI століття Україна зробила значний крок в розвитку швидкісного залізничного сполучення. Вже в серпні 2002 року був запущений перший швидкісний денний поїзд "Столичний експрес" за маршрутом Київ - Полтава - Харків. Це стало першим кроком до створення в країні мережі швидкісних денних поїздів. Адже раніше в нашій країні розвивались виключно нічні поїзди.

Перший денний швидкісний поїзд скоротив тривалість поїздки між Києвом та Харковом з майже 10 годин до 5 годин 55 хвилин, вперше давши громадянам можливість з’їздити на півдня в Київ чи Харків без ночівлі в поїзді. "Столичний експрес" швидко став популярним. Особливу зручність від нового сервісу отримали полтавчани, оскільки тривалість поїздки для них до Києва скоротилась до 3 годин на відстань 330 км.

Максимальна швидкість "Столичного експресу" була 140 км/г, а середня на всьому маршруті – перевищувала 80 км/г. 

Популярність послуги призвела до запуску в серпні 2003 року другого "Столичного експресу" вже на маршруті Київ - Дніпропетровськ. Середня швидкість цього поїзда перевищувала вже 90 км/г, і він також став дуже популярним. В наборі послуг цього експресу з’явилась можливість перевезення приватного автомобіля в вагоні-автомобілевозі, який включили до складу швидкісного поїзда.

В серпні 2005 року був запущений перший міжнародний нічний швидкісний поїзд на маршруті Київ - Москва, який скоротив тривалість поїздки між двома столицями одразу на 5 годин - з 13 годин до 8 годин. А середня швидкість цього експресу перевищила 105 км/г. Для зручності пасажирів прикордонний та митний контроль почали проводити на вокзалах обох столиць, а не серед ночі на кордоні. Незважаючи на те, що вартість квитка була на одному рівні із вартістю авіаперельоту, швидкісний поїзд користувався чималим попитом.

Наступний етап розвитку швидкісного сполучення в нашій країні пов'язаний із підготовкою до проведення ігор чемпіонату Євро-2012. Саме тоді була проведена модернізація колій з метою підвищення швидкості на лініях між Києвом та містами, де проходили ігри чемпіонату. На лінії були запущені сучасні швидкісні електропоїзда "Інтерсіті+" з максимальною швидкістю 160 км/г, а середня швидкість цих електропоїздів наблизилась до 120 км/г. Ці поїзда вийшли на маршрути Київ - Полтава - Харків, Київ - Полтава - Донецьк та Київ - Львів. Завдяки інвестиціям в інфраструктуру тривалість поїздки з Києва до Харкова скоротилась ще на півтори години до 4 годин 27 хвилин. Пізніше швидкісні електропоїзди вийшли на маршрут Київ – Дніпропетровськ та Дніпропетровськ - Сімферополь. 

Потім в сегменті почалась стагнація. Плани по модернізації нових ліній та значному збільшенню парку швидкісних електропоїздів зупинились. Але навіть за таких умов вдалось трохи розширити мережу швидкісного руху: з’явились електропоїзди "Інтерсіті+" на маршрутах Київ - Кривий Ріг, Київ - Одеса, Київ - Запоріжжя, Київ - Червоноармійськ, Київ - Трускавець, Київ - Перемишль та Київ - Вінниця - Хмельницький - Тернопіль - Львів. Проте через недофінансування утримання раніше модернізованих ліній, залізничники були змушені збільшити тривалість поїздки на багатьох напрямках швидкісної мережі.

Незважаючи на те, що розвиток мережі зупинився, попит на поїздки в швидкісних електропоїздах "Інтерсіті+" стабільно зростає. Багато наших співвітчизників вже не можуть собі уявити поїздки країною без наших електропоїздів "Інтерсіті+". На багатьох напрямках квитки розлітаються за довго до дня поїздки.

Переконаний, що уряд має повернутися до питання розвитку швидкісного залізничного сполучення в нашій країні. Очевидно, що "Українська залізниця" не може самостійно фінансувати такі проекти. Навіть в країнах-членах ЄС проекти розвитку залізниць фінансуються напряму державою. Наприклад, нещодавно уряд Німеччини ухвалив рішення про фінансування програми модернізації залізниці своєї країни вартістю 62 мільярда євро в період 2020-2029 років, а також нещодавно уряд виділив з федерального бюджету країни 1 мільярд євро на придбання ще 30 високошвидкісних електропоїздів ICE з максимальною швидкістю 320 км/г. 

Швидкісні поїзди – це не лише підвищення мобільності та економічної активності громадян, але також можливість економії цінного невідновлювального ресурсу - часу громадян. Адже зекономлений час багато людей будуть використовувати для створення приросту ВВП країни.

Нашому уряду варто аналогічно урядам європейських країн почати з державного бюджету країни фінансувати придбання нових швидкісних електропоїздів та модернізацію колій для підвищення швидкості руху поїздів на існуючих та нових напрямках.

Наприклад, додаткові швидкісні електропоїзди "Інтерсіті+" дозволили б збільшити кількість рейсів на маршруті Київ - Полтава - Харків з 3 до 5-6 рейсів на день, запустити додаткові рейси на завжди дефіцитних маршрутах Київ - Дніпро и Київ - Вінниця - Хмельницький - Тернопіль - Львів, збільшити до двох пар на добу рух електропоїздів на маршруті Київ - Костянтинівка.

Державні інвестиції в інфраструктуру для підвищення швидкості необхідні в маршрут Київ - Полтава - Харків для скорочення тривалості поїздки до 4 годин. Модернізація та електрифікація лінії Красноград – Дніпро дозволить запустити швидкісні "Інтерсіті+" на маршруті Київ - Полтава - Дніпро з тривалістю поїздки менше 5 годин. Необхідна масштабна модернізація лінії Київ - Вінниця - Хмельницький - Тернопіль - Львів з метою скорочення тривалості поїздки до 5 годин. Також є хороший потенціал по запуску нових "Інтерсіті+" після завершення електрифікації на маршрутах Київ - Миколаїв (тривалість поїздки 5 годин) та Київ - Івано-Франківськ (тривалість поїздки 6 годин).

Реалізація таких проектів не лише підвищить інвестиційну привабливість наших регіонів та запропонує громадянам новий рівень комфорту в поїздках країною, але й істотно зблизить різні частини нашої єдиної країни.