1808
Держава втратить понад 9 млрд грн через різке підвищення акцизів (дослідження)
— Казна та Політика
Підвищення акцизів на вироби для систем нагрівання тютюну відразу у понад чотири рази призведе до втрат державного бюджету на суму понад 9 млрд грн через зростання обсягів тютюнової контрабанди та переключення частини споживачів на менш прозорий ринок електронних сигарет.
Про це йдеться у дослідженні Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби України.
Експерти Університету ДФС нагадують: в усіх країнах Євросоюзу акцизне навантаження на альтернативні тютюнові вироби для нагрівання було і залишається суттєво нижчим, ніж на звичайні сигарети. “В ЄС діє принцип: “потенційно менша шкода – менші податки”. Акцизне навантаження на тютюнові вироби для нагрівання у країнах ЄС майже у чотири рази нижче, ніж на сигарети”, – зазначає співавторка дослідження, кандидатка економічних наук Тетяна Кощук.
До січня 2020 року Україна йшла за зразком країн Євросоюзу, оподатковуючи стіки для нагрівання в рамках категорії “інший тютюн“ за нижчими ставками акцизу, ніж для сигарет. Але 16 січня було ухвалено законопроєкт №1210, який від 1 січня 2021 року підвищує ставки акцизу на ці альтернативні тютюнові вироби відразу в 4,2 рази, тобто до рівня мінімального акцизного зобов’язання на звичайні сигарети.
Утім, якщо всі прийняті зміни набудуть чинності, спостерігатиметься значне переміщення попиту, зокрема, від систем нагрівання тютюну до споживання електронних сигарет. Держава на цьому також втрачатиме – через нижчі акцизи на електронні сигарети і непрозорість цього ринку.
Про це йдеться у дослідженні Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби України.
Експерти Університету ДФС нагадують: в усіх країнах Євросоюзу акцизне навантаження на альтернативні тютюнові вироби для нагрівання було і залишається суттєво нижчим, ніж на звичайні сигарети. “В ЄС діє принцип: “потенційно менша шкода – менші податки”. Акцизне навантаження на тютюнові вироби для нагрівання у країнах ЄС майже у чотири рази нижче, ніж на сигарети”, – зазначає співавторка дослідження, кандидатка економічних наук Тетяна Кощук.
До січня 2020 року Україна йшла за зразком країн Євросоюзу, оподатковуючи стіки для нагрівання в рамках категорії “інший тютюн“ за нижчими ставками акцизу, ніж для сигарет. Але 16 січня було ухвалено законопроєкт №1210, який від 1 січня 2021 року підвищує ставки акцизу на ці альтернативні тютюнові вироби відразу в 4,2 рази, тобто до рівня мінімального акцизного зобов’язання на звичайні сигарети.
Утім, якщо всі прийняті зміни набудуть чинності, спостерігатиметься значне переміщення попиту, зокрема, від систем нагрівання тютюну до споживання електронних сигарет. Держава на цьому також втрачатиме – через нижчі акцизи на електронні сигарети і непрозорість цього ринку.
“Різке підвищення акцизів на стіки до систем нагрівання тютюну вже протягом найближчих п’яти років коштуватиме держбюджету понад 9 млрд грн. З них 3,5 млрд грн – через перехід на нелегальні тютюнові вироби. Але левову частину (5,7 млрд грн) держава втратить саме через переключення споживачів з систем нагрівання тютюну на вейпінг”, – йдеться в дослідженні.
При цьому втрати держбюджету можуть бути навіть ще більшими, оскільки акцизи на стіки до систем нагрівання зростатимуть разом із акцизами на сигарети далі на 20% щороку, ще більше стимулюючи курців переходити на нелегальну продукцію, вейпінг або самокрутки.
При цьому втрати держбюджету можуть бути навіть ще більшими, оскільки акцизи на стіки до систем нагрівання зростатимуть разом із акцизами на сигарети далі на 20% щороку, ще більше стимулюючи курців переходити на нелегальну продукцію, вейпінг або самокрутки.
Також експерти радять перед тим як оподатковувати електронні сигарети, спочатку “цивілізувати” цей ринок. Зокрема, йдеться про використання досвіду Західної Європи і передовсім, Великобританії – підвищення прозорості ринку, дисциплінованості щодо чіткого дотримання стандартів складу рідини для вейпінгу (зокрема, заборона канцерогенів, мутагенів, кофеїну, таурину та інших стимуляторів), обмеження реклами і маркетингу, заборона продажу електронних сигарет неповнолітнім.
“Досвід країн Євросоюзу свідчить: акцизне оподаткування рідин для електронних сигарет має впроваджуватися разом із державним регулюванням їх виробництва та обігу; інакше можна не отримати податкові надходження в повному обсязі”, застерігає Тетяна Кощук.
За матеріалами: ТСН
Поділитися новиною
