Олександр Рубля: чому офшорні компанії доживають свої дні

05.06.2020, 11:33 — Фондовий ринок

3119

Такий зручний інструмент для зберігання заробленого і приховування його від фіскальних органів, як офшорна компанія, доживає свої останні дні. Всьому виною рішучість урядів західних розвинених країн побороти практику виведення коштів, зароблених у державі, з-під оподаткування цієї держави, внаслідок чого бюджети недоотримують значні частини доходів.

Для досягнення цієї мети вже підписані і виконуються ряд міжнародних угод, зокрема щодо запровадження плану по запобіганню BEPS (Base erosion and profit shifting, розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування), CRS MCAA (угода про обмін податковою інформацією) тощо.

Прагнучи стати частиною західного світу, Україна не має іншого вибору, ніж приєднатися до цих зусиль і запроваджувати відповідні зміни у національному законодавстві. Саме з цим пов’язано запровадження в Україні правил щодо контрольованих іноземних компаній (КІК), які почнуть працювати з 1 січня 2021 року (Законом № 466 від 16.01.2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено ряд змін до Податкового кодексу (ПК), зокрема доповнено статтею 392).

Основна ідея щодо КІК полягає у тому, щоб прирівняти прибуток такої компанії до доходу її фактичного власника (контролера) та оподаткувати такий дохід у юрисдикції резидентства цього власника. Додайте до цього купу правил щодо звітування про КІК, складання та подання фінансової звітності, аудит – і ідея мати офшорну компанію стає, м’яко кажучи, не такою привабливою. Розберемося детальніше.

Що таке КІК?

КІК – це будь-яка іноземна юридична особа (причому, до юридичних осіб прирівнюються також траст фонди, партнерства та інші подібні утворення), що перебуває під контролем резидента України – фізичної або юридичної особи. «Перебуває під контролем» означає, що резидент України або володіє часткою у цій особі розміром більш ніж 50 відсотків, або володіє часткою більш ніж 10 відсотків, якщо разом з іншими резидентами вони у сукупності володіють більш ніж 50 відсотками, або резидент здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою. Протягом 2021 – 2022 звітних років розмір частки при спільному володінні повинен бути не 10, а 25 відсотків.

Слід відзначити, що володінням часткою визнається не тільки юридично оформлене право власності особи на відповідну частку, а також і ті випадки, коли юридично частка належить іншим особам, які діють в інтересах особи-фактичного власника (так зване володіння через номіналів).

Що означає здійснювати фактичний контроль? Згідно із прийнятими змінами до ПК, фактичний контроль є тоді, коли особа:

надає зобов’язуючі вказівки органам управління іноземної компанії;
веде перемовини про укладення іноземною компанією правочинів, які потім або формально затверджуються або виконуються органами управління без затвердження;
має довіреність від іноземної компанії строком більш ніж на 1 рік з правом укладення суттєвих правочинів без їх погодження органами управління;
здійснює операції по банківським рахункам іноземної компанії або може блокувати такі операції;
вказана як бенефіціар іноземної компанії при відкритті рахунку у банку (крім трастів, фондів партнерств та інших подібних утворень). Така особа-контролер або власник частки визнається контролюючою особою щодо КІК.

Обов’язок доводити, що особа є контролюючою, а компаніє є КІК, покладається на податкові органи, які здійснюють донарахування податкових зобов’язань або застосовують штрафні санкції. Втім, ґрунтуючись на існуючій практиці судового оскарження рішень податківців, можна стверджувати про певний ступінь декларативності цієї норми. Всім відомо, чиїм головним болем є доведення помилковості висновків контролюючого органу.

Відтак, перше, що потрібно зробити бізнесу, який використовує у своїй холдинговій структурі або іншим чином іноземні компанії, – це визначити, чи підпадають вони під ознаки КІК. Причому робити це потрібно вже зараз, не чекаючи доки відповідні норми Податкового кодексу наберуть чинності, поки ще є можливість відносно безболісно скоригувати податкове планування та позбавитись того, що з 1 січня 2021 року стане проблемою.

Які податки треба буде платити у зв’язку з КІК?

Як вже зазначалось вище, ідея з КІК полягає у тому, щоб прирівняти її прибуток до доходу фактичного власника цієї компанії і, відповідно, оподаткувати такий дохід у країні резидентства власника. Тому новими правилами ПК щодо КІК передбачено, що прибуток КІК підлягає оподаткуванню в Україні, а платником податку є контролююча особа. Отже, якщо контролюючою особою є фізична особа, то з прибутку КІК сплачується податок на доходи фізичних осіб згідно з правилами Розділу IV ПК, а якщо контролюючою особою є юридична особа – податок на прибуток підприємств (Розділ ІІІ ПК).

Об’єктом оподаткування є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє контролююча особа. Така частина скоригованого прибутку включається до складу річного оподатковуваного доходу фізичної особи або збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток юридичної особи.

Скоригований прибуток КІК, з якого розраховується податок, – це прибуток компанії за даними її неконсолідованої фінансової звітності за звітний календарний рік, розрахований відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та скоригований (збільшений або зменшений) відповідно до правил, встановлених ПК. Так, з 2022 року діятимуть такі особливості розрахунку скоригованого прибутку КІК:

від’ємний фінансовий результат КІК за операціями з продажу цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат КІК у наступному за звітним періоді, а позитивний результат за операціями з цінними паперами збільшує загальний фінансовий результат цього звітного періоду; * ряд показників при цьому не враховується (уцінки, переоцінки цінних паперів, втрати від інвестицій тощо);
витрати від уцінки необоротних активів визнаються під час їх реалізації;
не враховуються витрати на формування резервів сумнівної заборгованості;
доходи і витрати КІК за операціями з пов’язаними особами, компаніями з «офшорного списку» визначаються з дотриманням принципу «витягнутої руки»; податкові органи можуть вимагати документацію з трансфертного ціноутворення від контролюючої особи, якщо загальний обсяг операцій КІК з такою особою становить більше 10 млн грн на рік, а загальний дохід КІК перевищує 150 млн грн на рік. Документація з трансфертного ціноутворення повинна бути подана протягом 60 днів.

Контролююча особа зобов’язана самостійно здійснити розрахунок скоригованого прибутку щодо кожної КІК окремо, причому від’ємне значення прибутку однієї КІК не впливає на позитивне значення іншої КІК тієї ж контролюючої особи, тобто такі показники взаємно не погашаються.

Складання фінансової звітності для КІК за міжнародними стандартами забезпечується контролюючою особою навіть у тих випадках, коли у країні реєстрації компанії складання фінзвітності не вимагається. Якщо ж в українських податківців виникнуть сумніви у достовірності такої фінансової звітності, то на їх вимогу контролююча особа зобов’язана надати аудиторський висновок щодо такої звітності, складений компанією, яка має право здійснювати аудит у країні реєстрації КІК.

У яких випадках прибуток КІК не оподатковуватиметься в Україні?

Перший випадок звільнення від оподаткування.
а). Між Україною та державою реєстрації КІК укладено договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією.
б). Виконується будь-яка з таких умов:
- КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, не меншою ніж 13%;
- частка пасивних доходів КІК становить не більше 50% загальної суми її доходів із всіх джерел (втім, навіть якщо така частка є більшою ніж 50%, ці операції можна визнати активними за певних умов: використання КІК у своїй діяльності активів, взяття на себе ризиків, наявність матеріально-технічної бази та персоналу).

Другий випадок звільнення від оподаткування.
Якщо виконується будь-яка з таких умов:
- загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел не перевищує еквівалент 2 млн євро на кінець звітного періоду;
- КІК є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі;
- КІК здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників).

Якщо згідно з цими випадками прибуток КІК звільняється від оподаткування, контролююча особа звільняється від обов’язку його розраховувати.

Звіт про КІК: коли і ким подається, які штрафи за неподання?

Контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (для фізичних осіб) або податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб) за відповідний календарний рік.

До звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії її фінансової звітності, що підтверджують розмір прибутку за звітний (податковий) рік. У звіті зазначаються: найменування КІК, розмір частки контролюючої особи, структура володіння часткою, розміри доходу, скоригованого прибутку КІК, суми дивідендів, отриманих КІК від українських юридичних осіб, суми прибутку, виплачені на користь контролюючої особи. У звіті про КІК відображаються операції з пов’язаними особами та компаніями з «офшорних» юрисдикцій.

Також передбачена можливість подати скорочений звіт про КІК, якщо до моменту його подання контролююча особа не може забезпечити складання фінансової звітності КІК та відповідно розрахувати суму скоригованого прибутку. При цьому, повний звіт подається до кінця наступного за звітним року.

Крім подання звіту про КІК фізична або юридична особа-резидент зобов’язана повідомляти українські податкові органи про кожне набуття (або відчуження) частки в іноземній юридичній особі або початок (припинення) здійснення фактичного контролю над такою особою, якщо внаслідок цього резидент стає (перестає бути) контролюючою особою, створення (ліквідацію) або набуття (відчуження) майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи. Таке повідомлення надсилається до українських податкових органів протягом 60 днів.

ПК встановлено відповідальність за порушення вказаних вимог. Так, за неподання звіту про КІК передбачено накладення штрафу на контролюючу особу у розмірі 100 прожиткових мінімумів (210 200 грн станом на 2020 рік); за несвоєчасне подання звіту про КІК – 1 прожитковий мінімум (ПМ) за кожен день прострочення, але не більше 50 ПМ, за невідображення у звіті відомостей про розмір доходу, прибутку КІК, відсутність розрахунку скоригованого прибутку – 3% суми доходу КІК або 25% суми скоригованого прибутку КІК, але не більше 1000 ПМ (2 102 000 грн станом на 2020 рік), неповідомлення податкових органів про набуття або відчуження частки – 300 ПМ за кожен випадок.

Як бачимо, штрафи є досить суттєвими, а отже мало сумнівів у тому, що податкові органи якнайшвидше візьмуть на озброєння такий спосіб наповнення українського бюджету. Тому до введення в дію норм про КІК необхідно ретельно підготуватися, вирішивши, по яких КІК необхідно буде подавати звіти, де готувати фінансову звітність чи аудит, які КІК будуть звільнені від оподаткування, щодо яких необхідно буде рахувати скоригований прибуток, а яких КІК необхідно терміново позбутися.

Як перевірятимуть КІК?

У власників іноземних компаній можуть виникнути цілком обґрунтовані питання щодо того, яким чином наші податківці дізнаються про наявність у них іноземних компаній. Адже станом на сьогодні підтвердити це офіційно вкрай непросто, потребує значних витрат часу, а інколи взагалі неможливо.

Втім, все має змінитися із початком роботи системи автоматичного обміну податковою інформацією між державами за стандартом CRS, після чого українським податковим органам стане доступною не тільки інформація про участь в іноземних юридичних особах, а і фінансова інформація, яка, по суті, є банківською таємницею: номери рахунків у банках, доходи від активної та пасивної діяльності, залишки коштів на рахунках тощо. Такий обмін неодноразово відкладався і за останньою інформацією перший масив даних за таким обміном України має отримати вже у 2022 році з інформацією за 2021 звітний рік.

В свою чергу норми ПК передбачають такі правила щодо перевірок питань, пов’язаних із КІК.

Перш за все, податкові органи мають право направити платнику податків запит у випадку якщо є податкова інформація (та сама, отримана за обміном, або інша) про те, що такий платник є контролюючою особою і не подав звіт про КІК, або подані у звіті відомості є неправдивими.

Протягом 2 місяців платник податків зобов’язаний надати відповідь на запит з копіями необхідних підтверджуючих документів. Якщо ж платник податків не надав відповіді на запит або, знову ж таки, наявна податкова інформація про неподання звіту про КІК, такі обставини є підставами для проведення перевірки контролюючої особи (невиїзної документальної), яка може тривати не більше 6 місяців і, за певних умов, може бути продовжена ще на 6 місяців.

Під час розрахунку податкових зобов’язань податківці використовують дані фінансової звітності КІК і у випадку наявності у них сумнівів щодо достовірності такої звітності, контролююча особа може надати аудиторський висновок, складений компанією, яка має на це право у юрисдикції реєстрації КІК. Надання аудиторського висновку є достатнім і більше ніяких документів, в тому числі первинних, бухгалтерських, зведених тощо, податкові органи перевіряти не вправі.

Коли запрацюють норми про КІК?

Зміни у ПК щодо КІК набирають чинності з 1 січня 2021 року, відповідно з цієї дати розпочнеться перший звітний період по КІК, а перші звіти треба буде подати у 2022 році разом із деклараціями за звітний 2021 рік. Як вже згадано вище, протягом 2021 – 2022 звітних років діятимуть певні особливості, зокрема щодо правил розрахунку скоригованого прибутку, частки контролюючої особи (25% замість 10%), застосування штрафних санкцій.

Отже, до початку дії правил про КІК залишається не так багато часу і витратити його потрібно максимально корисно:

переглянути та, за необхідності, змінити холдингову структуру;
перегрупувати активи;
проаналізувати транзакції за участі іноземних компаній, які потенційно є КІК;
пристосувати основні елементи податкового планування до нових реалій, адже світ змінюється і класичні офшорні компанії, скоріш за все, є приреченими.

Олександр Рубля, старший юрист, адвокат Kreston GCG

За матеріалами:

Finance.ua

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас