1027
Олександр Рубля: новий Кабмін. Що це означає для України і бюджету?
— Казна та Політика
4 березня Верховна Рада України ухвалила відставку експрем’єра Олексія Гончарука і його уряду. Новим прем’єр-міністром став Денис Шмигаль, який обіймав посаду віце-прем’єра та міністра з розвитку громад і територій. У своїх кріслах залишилися лише віце-прем’єр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, міністр юстиції Денис Малюська і міністр інфраструктури Владислав Кріклій.
Серед експертів вже висловлені думки про те, що призначення нового Кабміну пройшло з порушеннями Конституції та Регламенту Верховної Ради – Дениса Шмигаля і кандидатів у міністри і віце-прем’єри не заслухали на фракціях і проголосували «пакетом». Так чи були порушення насправді?
Конституція України, закон про Кабінет Міністрів і Регламент Верховної Ради регулюють процедуру призначення Кабміну, яка є неоднаковою по відношенню до різних його членів: прем’єр, міністри оборони та закордонних справ призначаються Верховною Радою за поданням Президента, інші члени Кабміну – Верховною Радою за поданням прем’єр-міністра.
Законодавство також передбачає можливість для депутатських фракцій запросити кандидатів на своє засідання, поставити їм запитання, після чого вони зможуть більш предметно визначитися з голосуванням за них на пленарному засіданні.
Причому якщо стосовно кандидата в прем’єри закон встановлює обов’язок останнього з’явитися на фракцію, то щодо кандидатів у міністри і віце-прем’єри вживається формулювання «можуть зустрічатися і відповідати на запитання», тобто фактично за бажанням.
Тому порушення процедури з цих підстав можна констатувати лише в тому випадку, якщо будь-яка з фракцій до голосування офіційно запрошувала Дениса Шмигаля до себе «на співбесіду», а він таке запрошення проігнорував. Що стосується голосування за весь склад Кабміну «пакетом», то така процедура передбачена законом про Кабмін, тому не є порушенням.
Новий уряд вже заявив про роботу над внесенням змін в бюджет, які, за словами Шмигаля, повинні реалізувати соціальну відповідальність влади. Одним з ключових завдань для своєї команди міністрів Денис Шмигаль називає перегляд пенсійних виплат простим українцям і погашення заборгованості із зарплат шахтарів.
Раніше тепер уже прем’єр-міністр пропонував перегляд бюджету за рахунок зменшення зарплат і премій чиновників. Варіанти реалізації планів нового уряду містяться в програмі основних напрямків і пріоритетів партії «Слуга народу», яку прем’єр обіцяє презентувати найближчим часом. Згідно зі статтею 11 закону про Кабмін, у нього є місяць на підготовку програми діяльності і подання її в Раду на затвердження.
У планах оновленого Кабміну також «посилення економічного блоку» і продовження розвитку реформи децентралізації, програми «Велике будівництво», доступних кредитів і курсу на діджиталізацію. Стимулювання внутрішнього попиту і введення елементів помірного протекціонізму будуть провідними драйверами вдосконалення економічної політики.
Але амбітні заяви поки що не підкріплені конкретними кроками. Ще більш дивними ці заяви здаються на тлі того, що після першої хвилі призначень ключові для економіки крісла – міністрів економічного розвитку, енергетики і сільського господарства – залишилися порожніми. Пізніше, 10-го березня, Кабмін призначив тимчасового виконувача обов’язків міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства – ним став Павло Кухта. Очільник міністерства фінансів, яке раніше розкритикував Президент за постійне невиконання бюджету, теж знайшовся – посаду обійняв Ігор Уманський, екс-перший заступник міністра фінансів.
В очікуванні дива…
Від нового прем’єра і його уряду хотілося б почути, в чому полягали концептуальні помилки попереднього Кабміну, яка була причина уповільнення економіки, адже не можна ж пояснити їх лише впливом зовнішніх чинників. На основі цього «діагнозу» і варто було формулювати нову програму з покроковим усуненням проблем.
Зараз українцям залишається чекати на обіцяну презентацію програми. Було б добре розуміти, чи передбачає вона конкретні заходи щодо захисту національної економіки від агресивного зовнішнього середовища. Тут не можна не згадати коронавірус, що крушить біржові ринки і ціни на нафту.
За внутрішніми оцінками експертів Kreston GCG, негативна кон’юнктура на зовнішніх ринках неминуче завдасть удару по невеликих і відкритих економіках, до яких належить і українська. До таких ризиків можна віднести падіння попиту і зниження цін на основні статті нашого експорту (сільгосптовари, метал, зерно) і втрату інтересу з боку інвесторів. Саме на ці два джерела економічного зростання покладається українська економіка, тому так важливо їх убезпечити.
За наявними у відкритих джерелах даними, уряд Гончарука залишив своїм наступникам діру в бюджеті в 16 млрд гривень ($ 647,7 млн), причому 13 млрд ($526,2 млн) з них – це недонадходження від митниці. Як утворилася ця діра?
Потрібно повернутися до витоків: при плануванні попереднім урядом бюджету-2020 року очікування курсу долара були завищені і розраховувалися як 27,5 гривні за долар. Але в перші два місяці 2020 року реальний курс становив 24-25 гривень. До того ж скоротилися обсяги імпорту самі по собі в зв’язку зі складною ситуацією в світовій економіці в останні два місяці. Відповідно, надходження від митниці не змогли дотягнути до запланованих показників.
Перекривати «діру» потрібно, але до перегляду бюджету це можна зробити лише шляхом позичання грошей на ринках. І якщо в 2019 році ця процедура не становила великих труднощів, завдяки великому попиту на ОВДП серед іноземних інвесторів, то з нашестям коронавірусу і спровокованої ним паніки картина різко змінилася.
На думку експертів, інвестори намагаються швидше продати ризикові активи країн з економікою, що розвивається, за рахунок чого попит на український держборг скорочується, а Мінфіну стає все складніше отримувати низькопроцентні довгострокові кредити.
Іншим делікатним питанням в контексті зміни керівників міністерств є співпраця з МВФ. Новий міністр фінансів Ігор Уманський неодноразово критикував МВФ в пресі, висловлюючи впевненість, що Україні потрібно «поводитися з МВФ жорсткіше і не погоджуватися на деякі їхні вимоги». Фінансові аналітики вже встигли висловити занепокоєння щодо ймовірності підриву співпраці.
На порядку денному також тема підняття промисловості з колін. За перші 2 місяці 2020 року, в порівнянні з аналогічним періодом 2019-го, за наявною інформацією, вона встигла обвалитися на 5,1%. За словами заступника голови фракції «Слуга народу» Євгенії Кравчук, новий уряд усвідомлює необхідність реабілітації галузі в стислі терміни і вже займається пошуком першого віце-прем’єра, який буде курирувати цей напрямок.
Завершальним акордом в озвучених планах новообраного уряду стала вже традиційна обіцянка прискорити завершення війни на Донбасі і повернути анексований Крим.
Олександр Рубля, Kreston GCG, адвокат
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
