Галина Катамай: про юридичні ризики, що хвилюють бізнес

07.08.2019, 11:30 — Фондовий ринок

876

Україна володіє численними природними ресурсами, великою територією, вдалим розташуванням та незліченою кількістю талановитих громадян. Ми маємо всі передумови розвитку та процвітання. Основним фактором розвитку держави є здоровий, в економічному сенсі цього слова, бізнес. Адже саме бізнес наповнює державний бюджет, надає робочі місця, розвиває економіку країни, сприяє залученню іноземних інвестицій, впливає на покращення умов життя.

Здавалося б, забезпечення позитивного інвестиційного клімату має бути одним із ключових завдань української держави. Але реалії вказують про інше.

Держава збільшує податкове навантаження, посилює тиск на бізнес через перевірки, допускає та фактично підтримує зловживання правоохоронними органами своїми повноваженнями, породжує недосконалу законодавчу базу, через яку зростає рівень рейдерства та незахищеності бізнесу. Підтвердженням цьому є прості факти.

За звітом ДФС, у січні–червні 2019 року підрозділами аудиту було проведено 2,4 тис. планових перевірок платників податків, 6,5 тис. позапланових перевірок та 1,7 тис. зустрічних звірок. На виконання ухвал суду (у т.ч. отриманих у минулому році) проведено 29 документальних перевірок, донараховано грошових зобов’язань на суму 111,0 млн грн.

Окрім того, на виконання інших доручень правоохоронних органів, які надаються під час розслідування кримінальних проваджень, проведено 411 документальних перевірок та донараховано 313,6 млн гривень. Проведено 456 документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, донараховано 489,1 млн грн грошових зобов’язань.

У цілому за результатами контрольно-перевірочної роботи донараховано до бюджету 20,3 млрд грн, з яких узгоджено 6,6 млрд грн (у т.ч. основного платежу з податку на прибуток – 1 767,3 млн грн, ПДВ – 1 895,3 млн гривень).

У підсумку, використовуючи елементарну математику, можна підрахувати, що в середньому на одну перевірку припадає 2 млн гривень донарахувань. Для реалій нашого бізнесу це значні кошти.

Далі. ГПУ звітує про роботу слідчих органів прокуратури за 6 місяців 2019 року:

залишок незакінчених кримінальних проваджень на початок звітного періоду – 3054;
розпочато проваджень у звітному періоді (у тому числі виділених в окреме провадження згідно з частиною третьою статті 217 КПК України) – 236;
усього закінчено кримінальних проваджень у звітному періоді – 2042.

І хоча дані цифри у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року є нижчими, потужний тиск на бізнес збоку правоохоронних органів відчувається.

Досвід наших клієнтів показує, що бізнесу доводиться мати справу здебільшого з такими ризиками:

перевірки з боку податкових органів та нарахування значних необґрунтованих сум податків та штрафних санкцій;
перевірки з боку інших контролюючих органів з винесенням приписів, що перешкоджають діяльності;
ініціювання відносно бізнесу кримінальних проваджень, проведення обшуків, вилучення техніки, активів, вилучення документів, повне або часткове блокування роботи підприємства;
ініціювання судових справ відносно скасування дозвільних документів, договорів оренди землі або стягнення збитків за відсутності для цього достатніх правових підстав;
рейдерське захоплення окремих активів або підприємств;
викрадення конфіденційної інформації бізнесу та її використання у незаконних цілях.

Їх небезпека полягає в тому, що кожен з перелічених ризиків може призвести до ліквідації бізнесу. На жаль, далеко не кожен підприємець має бажання відкрито спілкуватись на тему, які саме ризики загрожують його бізнесу, який тиск вони відчувають зі сторони держави та які зміни на їхню думку необхідні для сприяння розвитку бізнесу.

Однак нещодавно вдалося поспілкуватися та дізнатися думку Андрія Здесенка, який знає про бізнес немало, адже він є членом Ради директорів СУП, засновником і СЕО корпорації «Біосфера», власником Charisma Fashion Group, співвласником ресторанів Vapiano в Україні.

Андрій зазначив, що спілка українських підприємців вже підрахувала, що 43,8% представників бізнесу серед факторів, які найбільше стримують їхній розвиток, назвали високе податкове навантаження. Зважаючи на це, цілком логічним виглядає той факт, що члени СУП вказують податкову реформу як найбільш очікувану, в тому числі і впровадження податку на виведений капітал (81,2% респондентів). Серед інших очікуваних змін підприємці вказали реформу органів державної влади, дерегуляцію та судову реформу.

Податок на виведений капітал, за яким оподатковується тільки та частина прибутку, яка не спрямована на розширення або створення виробництва, дозволить українським компаніям більше інвестувати в розвиток і модернізацію. Крім того, ПнВК стане потужним важелем залучення зовнішніх інвестицій. Це працює в багатьох країнах світу, зокрема в Естонії, де у нас також є завод.

Сьогодні бізнесу в Україні досить складно отримати кредитування під хороший відсоток, і додатковий ресурс у вигляді прибутку, який інвестуватиметься, дійсно допоможе бізнесу розвиватися з абсолютно іншою швидкістю. В такому випадку ми зможемо конкурувати на світовому ринку.

Україна перебуває під серйозним тиском: трудова міграція зростає з кожним роком, все складніше утримувати працездатне населення в країні. Це вже не просто проблема окремо взятих компаній, це фактор, який впливає на економічну безпеку країни і сталий розвиток економіки. Та ще й податковий прес знижує конкурентоспроможність бізнесу, що працює «вбілу».

Попереднє зниження ставки єдиного соціального внеску до 22% дало свій економічний ефект – надходження в бюджет від податку на доходи фізосіб (ПДФО) зростають на 40 млрд грн щорічно. Ставка ЄСВ повинна знижуватися і далі. Чим вищою буде зарплата – тим менше буде навантаження на фонд оплати праці. Це дозволить вивести з тіні доходи висококваліфікованого персоналу, платити високі зарплати стане вигідно.

Минуло майже 30 років з дати проголошення незалежності України, а країна досі живе за Трудовим кодексом, прийнятим ще в 1971 році. З того часу документ постійно змінювався і доповнювався. Зараз це суміш правових норм, які були прийняті в різних історичних і економічних умовах, частина з них застаріла і не може адекватно регулювати трудові відносини в країні. Потрібно зробити трудове право сучасним – з усіма фрілансами, аутсорсами, аутстафами та іншими західними термінами, які спрощують життя працівникам і роботодавцям.

Якщо в умовах, у яких зараз перебуває Україна, бізнес проростає і розвивається, то це говорить про якість підприємництва і бізнесу. Держава не повинна підтримувати, вона повинна створювати умови ведення бізнесу. Мені б дуже хотілося, щоб Андрія почули представники тих органів, які мають безпосередні важелі впливу на зміни в нашій країні.

Поряд з цим, нам все частіше доводиться працювати з представниками ІТ сфери. Моя колега, адвокат АО «Вдовичен та партнери» Марія Золотарьова, спілкувалась з Дмитром Овчаренком – віце-президентом з правових питань Асоціації «ІТ-Україна», який відзначив серед недоліків вітчизняної податкової системи швидку зміну чинного податкового законодавства, що не дозволяє бізнесу оперативно реагувати на нові виклики.

У свою чергу, щодо запровадження податку на виведений капітал негативної оцінки не було висловлено.

Якщо ж говорити про ті законопроекти, які мають бути ухвалені з метою захисту інтересів бізнесу в Україні, Дмитро відзначив законопроект під неофіційною назвою «Закон маски-шоу стоп 3». Нагадаймо, що даний законопроект був запропонований до розгляду Верховній Раді України наприкінці січня 2019 року. Серед основних пропозицій даного законопроекту є, зокрема, заборона вилучення комп’ютерів, серверів або телефонів, порушення роботи комп’ютерних систем, у разі якщо предметом правопорушення є інформація, яка в них знаходиться, у разі ж якщо комп’ютери вилучаються, то власнику повинна бути надана можливість копіювати звідти дані, а також запровадження кримінальної відповідальності посадових осіб за умисне порушення порядку тимчасового доступу до речей та документів або тимчасового вилучення або арешту майна.

Про реформи, яких потребує наша держава я розпитала у Ігора Мазепи – генерального директора і засновника інвестиційної компанії Concorde Capital. Ігор відзначив, що рецепти для покращення бізнес-клімату досить просто сформулювати, та куди складніше реалізувати. Реформи потрібно не просто повторювати з однієї передвиборчої компанії до другої, а робити конкретні кроки. У тому числі:
- реформа пенсійної системи та фондового ринку дозволить акумулювати і розміщувати грошові кошти з довгостроковим погашенням, створить можливості довгострокового фінансування бізнесу, буде сприяти покращенню корпоративного управління у приватному секторі;
- медична реформа сприятиме розвитку приватної медицини;
- судова реформа захистить права інвесторів та кредиторів;
- земельна реформа при відкритті ринку землі приведе до нас іноземних інвесторів, які окрім грошей, принесуть і нові технології, і культуру корпоративного управління;
- антикорупційна реформа важлива не тільки для МВФ чи інших міжнародних кредиторів, а в першу чергу для самих українців;
- реформа системи корпоративного управління у держкорпораціях усуне політичний вплив на них;
- приватизація збільшить потік іноземних інвестицій в Україну.

Також я повністю погоджуюсь з думкою Ігоря, що потрібні закони, які стимулюють розвиток малого і середнього бізнесу. Тому що малий та середній бізнес вже стали одним із головних драйверів економічного росту і важлива їх подальша підтримка.

Але варто зазначити, що, як показує досвід, більшість власників бізнесу взагалі не переймаються правовою безпекою, сподіваючись вирішувати проблеми у міру їх виникнення.

Звичайно, боротьба з ризиками, що загрожують бізнесу, має проводитись на найвищому рівні, мають прийматись відповідні законодавчі акти, і є велика надія, що зі зміною влади цей процес буде більш ефективним. Але головний інструмент у захисті бізнесу перебуває в руках самих підприємців.

Мій колега, адвокат Молчанов Андрій, наголошує, що варто почати на рівні свого бізнесу запроваджувати елементарні заходи правового захисту, наприклад:

проводити правові аудити власного бізнесу (кадровий, податковий, антирейдерський тощо);
фахово готувати персонал до перевірок чи інших нештатних ситуацій;
перевіряти своїх контрагентів на добросовісність;
готувати статути як інструмент захисту бізнесу, а не як формальність;
здійснювати моніторинг підприємства на наявність змін у відкритих державних реєстрах;
структурувати свій бізнес з урахуванням наявності вказаних загроз;
дбати про захист комерційної інформації.

Звичайно, для запровадження цих заходів необхідна фахова правова допомога, передусім з боку спеціалізованих юридичних (адвокатських) компаній. На це також потрібен час та ресурс самих підприємців, залучення персоналу. До цього питання потрібно ставитись як до інвестиції у безпеку власного бізнесу, без якої його процвітання під великим питанням в нинішніх реаліях.

Галина Катамай, адвокат АО «Вдовичен та партнери»

За матеріалами:

Finance.ua

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас