2612
Тонни грошей: нові монети відтягнуть кишені українців і збільшать витрати бізнесу
— Валюта
До введення в обіг нових монет 1 і 2 грн, які прийдуть на заміну купюрам того ж номіналу, залишилися лічені дні. Але поки українці з нетерпінням чекають можливості помацати нацбанківську реформу власними руками, бізнес підраховує додаткові витрати і розмірковує, як би їм позбутися проблемного заліза в касах.
Опитані представники роздробу і банківського сектору зізнаються, що нічого путнього від «монетизації» готівкового обігу не чекають. Так і звичайному споживачеві потіхи від нових монет буде небагато – після нетривалого періоду радості від володіння металевими кругляшками неодмінно настане період розчарування.
Важкі гроші
Ключова проблема полягає в масі нових монет. Як не намагався Нацбанк, зробити їх легкими не вийшло. За даними регулятора, маса 1-гривневої монети складає 3,3 гр., 2-гривневої – 4 гр. А діаметр, відповідно, 18,9 мм і 20,2 мм. З існуючих зараз в Україні розмінних монет ближче всіх до нових 25-копійчана: при діаметрі 20,8 мм вона важить 2,9 гр.
Цифри, загалом, не лякають. Але тільки поки мова йде про невеликі суми. Якщо ж за основу взяти дрібні купюри, що знаходяться в обігу, проблема набуває зовсім іншої ваги.
За даними НБУ, на початку 2018 року в обороті перебувало 546,7 млн грн. банкнот номіналом 1 грн. і 256,5 млн. двогривневих. Маса яких, відповідно, становить приблизно 546,7 т і 256,5 т.
Ті самі гроші в нових монетах будуть важити сумарно 2,8 тис. т. Причому, враховуючи досить нетривалий термін життя дрібних купюр, всі ці тонни монет зваляться в гаманці українців, лотки касових апаратів супермаркетів і на інкасаторські служби протягом найближчого року.
Термінали люблять папір
Одним з наслідків запровадження нових монет стане перегляд політики роботи мереж платіжних терміналів. Обладнувати монетоприймачами десятки тисячі автоматів, розкиданих по всій країні, ніхто не стане – це занадто дорого. Більшість українських мереж вже ухвалили рішення.
«Ми будемо приймати дрібні купюри до останньої банкноти. Але як тільки вони зникнуть з ринку, сума мінімального платежу у терміналі зросте до 5 грн. Монетоприймачі ми встановлювати абсолютно точно не будемо», – розповів нам директор компанії «Платіжка» Євген Думчев.
З одного боку, це збільшить середній чек термінальщиків, з іншого, зробить автомати менш зручними для клієнтів. Адже апарати технічно не можуть видавати решту. А значить, всі платежі заокруглюватимуть до 5 грн. Надлишок будуть відправляти на рахунок телефону клієнта або благодійність. Поповнити ж телефон на кілька гривень, щоб здійснити екстрений дзвінок, більше не вдасться.
І хоча зростання тарифів мобільних операторів за останній рік і так подвоїло середній «термінальний» чек (до 56 грн.), зрештою, кажуть експерти, відмова від дрібних призведе до плавного перетікання клієнтури в онлайн.
При цьому мережі ПТКС спробують витягти максимум вигоди з нацбанківської реформи. Вони очікують, що попит на дрібні купюри після введення монет буде тільки зростати. Торгові мережі не надто люблять монети через дорожнечу їх обробки та інкасації, а тому, швидше за все, також до останнього будуть віддавати перевагу добрим старим купюрам. При цьому вартість дефіцитних паперових дрібних буде збільшуватися.
Інкасатори у збитках
Представники найбільших інкасаторських служб українських банків зізнаються, що реформа і для них не несе нічого доброго. Навантаження на кожен екіпаж неминуче зросте, а підняти тарифи для клієнтів швидко не вийде. Адже банки пов’язані договорами, а і інкасація в нашій країні майже суцільно збиткова і використовується переважно для утримання якірних клієнтів.
Вже зараз вони передчувають ниття своїх службовців, які жаліються на біль у спині і маленьку зарплату за важку фізичну працю. Хоча поки що бояться говорити про підвищення тарифів. Втім, перегляд цінників неминучий: підкріплювати каси супермаркетів монетами в 2-3 рази дорожче.
Наприклад, обмін 1000 гривень великими номіналами на купюри по 1 грн. зараз коштує близько 10 грн. Та сама операція з монетами обійдеться вже мінімум в 22 грн. І це без урахування доставки.
Втім, крім дорожнечі, монети не подобаються супермаркетам з низки інших причин. Наприклад, вони займають набагато більше місця в лотках касових апаратів, а їх перерахунок – складний і дорогий. Тому більшість мереж вже давно обзавелися власними накопичувальними програмами і всіляко стимулюють своїх клієнтів скидати дрібні на картку лояльності.
З введенням монет їх тактика не зміниться. Навпаки, вони напевно почнуть вводити додаткову мотивацію для клієнтів і касирів. Наприклад, нараховувати у накопичувальних програмах бонуси, винагороджуючи клієнта за кожне поповнення картки.
Вигідно їм це буде ще й тому, що таким чином вони отримають дешевий кредитний ресурс. Обсяг якого в зв’язку зі збільшенням номінальної вартості дрібних зросте у 3-4 рази в порівнянні з нинішніми показниками. Очікується, що клієнти охоче підтримають ініціативи мереж. Адже носити в кишенях жмені дрібних українці вже відвикли і навряд чи захочуть до них повернутися.
Василь Невмержицький
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
