Українська правда

Він виховав олімпійських чемпіонів і тримав у страху пів Києва. Спорт і кримінал Бориса Савлохова

Valeriy Ruchka — 20 квітня 2020, 07:00
Він виховав олімпійських чемпіонів і тримав у страху пів Києва. Спорт і кримінал Бориса Савлохова

Борис Сосланович Савлохов на прізвисько Солоха родом із села Асхар у Північній Осетії. Народився 1952 року, з 14-річного віку захопився вільною боротьбою. До відходу в кримінал, виступав як борець в збірних командах Осетії, РРФСР і України. До Києва переїхав 1976-го, коли мав 24 роки, щоб займатися вільною боротьбою під наставництвом легендарного тренера Володимира Синявського.

Савлохов не забув батьківщину і перетягнув до Києва багатьох земляків-спортсменів, які й склали кістяк його банди. Перший дохід банді приносили рекет і "човникова" торгівля.

Читайте також: Головний тренер збірної України був кримінальним авторитетом, який викрав дружину Шовковського

Під контролем Бориса Савлохова знаходилося кілька великих київських казино. Також "савлохівці" контролювали кілька речових ринків в Києві, готелі Турист та Славутич. Савлохов був одним із перших столичних авторитетів, які вкладали гроші в шоу-бізнес: організував танцювальні колективи-вар'єте, які гастролювали по Європі, заснував конкурси "Міс Стриптиз" і "Українська красуня".

За внесок в культуру його любила пострадянська естрада та й влада теж — титул "Меценат року" йому вручав особисто президент Леонід Кучма, а визволяти його з РУВС приїжджали Вахтанг Кікабідзе та Йосип Кобзон.

У вересні 1994 року на Солоху було скоєно масштабний замах — біля під’їзду власного будинку його намагалися вбити зі стрілецької зброї та гранатометів. Загинув один з кілерів — йому відірвало руку через неправильне використання гранатомета, — Савлохов відбувся легким переляком.

Про те, що Савлохов постійно і серйозно комусь заважав, свідчить кількість замахів на його життя. Проте йому, як невмирущому Маклауду, весь час неймовірно щастило.

1991 — біля готелю Славутич Савлохова було поранено в ногу.

1994 — машину авторитета обстріляли з гранатомета.

1995 — в урні біля під'їзду будинку, де жив Борис Сосланович, знайшли вибуховий пристрій.

1999 — у готелі "Спорт" стався вибух, у якому постраждали невинні люди. За чутками, ціллю теракту був Савлохов.

1999 — на спортивному манежі, де тренувався авторитет, знайшли сумку з вибухівкою.

Солоха в молодості не мав багато проблем з законом — була судимість на 3 роки умовно за контрабанду, рік сидів у СІЗО. Але 2000 року він отримав цілих 9,5 років за двома статтями — хуліганство (за бійку у своєму ж казино) і вимагання у двох вірменських бізнесменів.

Проте Верховний Суд скоротив йому термін до 5,5 років. У жовтні 2003 року за Савлохова навіть клопотали члени парламентської фракції Компартії України. Але умовно-дострокове йому так і не зробили — авторитета спеціально переселяли з в’язниці до в’язниці, щоб він не встиг "насидіти" на УДЗ.

Читайте також: Дворазовий олімпійський чемпіон, якого засудили на сім років. Історія Олександра Колчинського

Спортивна діяльність

Окрім регалій бандита, він мав ще й позитивні звання — заслужений тренер України, Росії, СРСР з вільної боротьби, президент Фундації соціального захисту спортсменів імені Ярама Ялтиряна, президент спортклубу імені Володимира Синявського і Всеукраїнського спортивного клубу "Борис Савлохов".

Вільною боротьбою став займатися з 14 років і незабаром виконав норматив майстра спорту, був членом збірних команд республік РРФСР і України.

Виховав декілька відомих борців, серед яких триразовий чемпіон світу, чемпіон Європи та чемпіон Олімпійських ігор в Афінах Ельбрус Тедеєв, чемпіон Європи та СРСР Роберт Тібілов, п'ятиразовий чемпіон світу, триразовий чемпіон Європи та чемпіон Олімпійських ігор в Барселоні Лері Хабелов.

Успіхи в спорті допомогли 24-річному хлопцю переїхати до Києва, де його поселив в своїй квартирі на вулиці Курській олімпійський чемпіон, заслужений тренер СРСР і легенда української вільної боротьби Володимир Синявський. У подяку за заступництво Савлохов багато років потому організовує клуб і турнір імені Синявського, хоча матеріально своєму тренерові він ніколи не допомагав. Водночас в сусідньому будинку проживав інший спортсмен і пізніше відомий авторитет Віктор Авдишев, з яким Савлоху зв'язувала тоді дружба. Та і згодом, коли обидва створили організовані злочинні угрупування, вони ніколи не ворогували. Пояснюється це тим, що обидва авторитети були вихідцями з Кавказу, водночас Савлоха, група якого складалася в основному з осетинців, всіляко "щемив слов'ян".

Та ж тенденція спостерігалася і в спортивній діяльності Бориса Савлохова, який, бувши президентом Асоціації вільної боротьби, Фонду соціального захисту спортсменів імені Ярама Ялтіряна і Всеукраїнського спортивного клубу "Борис Савлохов", просував виключно земляків. У період його особливого впливу в спорті в українську збірну з вільної боротьби українці практично не потрапляли.

Разом з Елюбрусом Тедеєвим

Борис Савлохов разом із Ельбрусом Тедеєвим

Смерть

Смерть наздогнала авторитета несподівано. За офіційними даними, 24 травня 2004 року Савлохов помер від серцевого нападу в душі виправно-трудовій колонії № 67 після звичного тренування. Сім’я у хворе серце не вірить. При цьому вдова Савлохова Мзія досі спростовує зв’язок покійного чоловіка з кримінальним світом.

Використані матеріали сайтів:

https://was.media/uk/

https://uk-wiki.ru/

https://uamodna.com/

https://www.umoloda.kiev.ua/number/188/112/6600/

кримінал Савлохов