В ЄС – як "вдома"
Трохи про результати першої Ради Асоціації в Брюсселі та перспективи Європейської інтеграції.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на початку зустрічі запитала Прем'єра, "як вас тут приймають, як почувається українська делегація в Брюсселі?" І він відповів: "як вдома". Я думаю, що це був лише напівжарт. Так, Україна ще не член Євросоюзу. Але ми точно члени європейської родини, навіть якщо до формального визнання цього факту нам ще треба пройти певний шлях. І навіть якщо в самому ЄС хтось із цим не згоден.
Перша зустріч нового уряду України з новим складом Європейської Комісії на засіданні Ради асоціації Україна-ЄС 28 січня в Брюсселі точно не була черговим протокольним заходом. Урядова команда говорила про якісний апгрейд відносин із нашими партнерами. Ми прагнули, щоб цей візит створив нову "дорожню карту" для України.
5 головних завдань на шляху в ЄС
Завдання Уряду виходять з мети, що зафіксована у Програмі дій Кабінету Міністрів: за 5 років Україна має відповідати критеріям членства в ЄС.
Завдання номер один – це апдейт Угоди про асоціацію. Її положення обговорювалися у 2008-2010 роках. З того часу нашу можливості та взаємний інтерес суттєво зросли. Угода про асоціацію – живий організм, вона має працювати в інтересах людей, а значить, відповідати часу та викликам.
За 9 місяців 2019 року обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та ЄС зріс на 9,6% і сягнув 39,6 млрд дол США. Це означає, що у бізнесів є взаємний інтерес один до одного, а потенціал набагато суттєвіший, ніж "статус-кво". Отже, нам потрібно полегшити їхню взаємодію.
Наступний пріоритет – це "промисловий безвіз" (Угода про відповідність та прийнятність промислової продукції, АСАА). У минулому році були ухвалені всі необхідні закони для цього. Сьогодні Європа є основним експортним ринком України, і вигоди від Асоціації починає відчувати все більше українських компаній. Тож угоди АСАА чекають наші експортери, особливо невеликі, для яких вартість сертифікації є основним бар'єром для виходу на європейський ринок. Найближчим часом ми чекаємо попередню місію ЄС для оцінки інфраструктури та законодавства України для початку перемовин.
За своїм ефектом для підприємців, отримання "промислового безвізу" буде приблизно тим самим, що отримання звичайного безвізу для подорожей. Це миттєве спрощення життя – процедур і доступу на ринок Європи.
Третє завдання, це інтеграція з єдиним цифровим ринком Євросоюзу. "Діджиталізація" не просто так стала в Україні словом 2019 року – без цифрових перетворень неможливе прискорення економічного та соціального розвитку, яких вимагає наш час. Європейські оцінки потенціалу DigitalSingleMarketStrategy складають 415 млрд євро щорічно і сотні тисячі робочих місць. У цій "мережі" точно має бути місце і для України.
Четверте і п'яте питання ніби різні, але мають спільний фундамент – як його має енергетика та захист довкілля. Мета Євросоюзу – до 2050 року зробити Європу першою частиною світу, економіка якої не шкодить природі. Тому нам необхідно зробити Україну невід'ємною частиною Європейської зеленої угоди. Долучившись до "зеленого курсу" ми не тільки вийдемо на новий рівень в екології й енергоефективності (без якого членство в ЄС буде неможливим), але також зможемо брати участь в "зелених" інвестиційних проєктах ЄС. А це приблизно 25% від усієї зовнішньої допомоги Євросоюзу.
І, очевидно, що зближуючись з ЄС, енергосистема України має працювати "в унісон" з Європою. Тому в порядку денному зустрічі було питання синхронізації з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E), яку Уряд планує зробити до 2023 року.
Домашнє завдання
Зі свого боку, Уряд привіз досягнення, які дають Україні можливість претендувати на серйозні кроки назустріч з боку ЄС.
У 2019 році, нинішнім і попереднім скликанням Ради, було прийнято понад 30 "євроінтеграційних" законів, зокрема і ті, що стосуються "промислового безвізу". За значну частину з них, я і сама голосувала ще в статусі депутата. Послідовність – це важливий фактор нашого успіху євроінтеграції, на який тут в ЄС зважають.
Уряд звітував про перезавантаження виконавчої влади в Україні, початок роботи Вищого антикорупційного суду, нового Офісу Генерального прокурора та Офісу протидії рейдерству; про обрання нового голови НАЗК за підтримки західних партнерів.
Власне і минулорічний звіт ЄС щодо реформ в Україні звучав у переважно позитивній тональності. Сюди варто додати анбандлінг "Нафтогазу" та створення незалежного оператора ГТС. Це потужне свідчення на користь України в якості надійного енергетичного партнера Європи.
Ми почули позитивну оцінку євроінтеграційних зусиль Уряду: "Я вражений амбітною програмою реформ вашого Уряду та суттєвим прогресом, уже досягнутим за 5 місяців вашої роботи, і з моменту останнього саміту ЄС-Україна", – сказав Верховний представник ЄС із зовнішніх справ та безпекової політики Жозеп Боррель.
Війна. Крим і Донбас
Інтеграція з Євросоюзом – це не тільки про економіку, але й про безпеку. Так, Угода про асоціацію не стосується питань "війни та миру". Але архітектура Європи, стабільність в регіоні та на континенті, неможливі без зупинення війни в Україні.
Прем'єр чітко озвучив наші "червоні лінії" в питаннях, що стосуються безпеки та територіальної цілісності України.
Ми почули однозначні слова підтримки суверенітету України. Символічно, що під час нашого перебування у Брюсселі, Рада ЄС додатково розширила санкції – у зв'язку з так званими "виборами" в тимчасово окупованому Російською Федерацією Криму.
Також ми обговорили з європейськими колегами катастрофу українського літака в Тегерані. ЄС підтримує нас щодо відповідальності Ірану. І для України важливо розробити конкретні пропозиції в рамках Міжнародної організації цивільної авіації, Європейського агентства авіаційної безпеки та інших міжнародних організацій, щоб у майбутньому запобігти інцидентам з цивільними літаками в зонах конфліктів або над ними.
Прагматичний залишок
Уряд повернувся з Брюсселю з новою "дорожньою картою" на 2020 рік – і на подальші роки. З поглибленим діалогом між Європейською комісією та українським урядом. З готовністю прийняти попередню місію ЄС для оцінки інфраструктури та законодавства України для початку перемовин щодо "промислового безвізу". І – last but not least – з виконаними умовами для отримання 500 млн євро макрофінансової допомоги ЄС для продовження структурних реформ, які будуть отримані після схвалення з боку МВФ.
Так, в Європейському союзі є різні думки щодо подальшого розширення. Але головне, що з цього приводу думаємо ми, і що ми готові зробити для того, аби саме українська стратегія зрештою спрацювала, всупереч усім поворотам історії.
