3 грудня 2018, 12:22

Протидіяти експорту корупції: ратифікувати FATCA

Корупція та відмивання коштів глобалізуються разом з глобалізацією світу. Звісно, і боротися з нею необхідно на глобальному рівні. Яскравим прикладом такого є справа Пола Манафорта, сумновідомого американського політтехнолога. В Україні це ім'я пов'язане з обслуговуванням інтересів президента-утікача Януковича та його оточення. Власне, одним з пунктів обвинувачень щодо Манафорта в США є підозри у відмиванні коштів в інтересах Януковича.



Саме для протидії таким випадкам у США було створено Foreign Account Tax Compliance Act (FATCA) – закон США про оподаткування іноземних рахунків, який був прийнятий у 2010 році. Мета закону – протидіяти ухиленню від сплати податків громадян США, які працюють на території інших держав. Закон зобов'язує іноземні банки та інші фінансові установи надавати інформацію про клієнтів, фізичних та юридичних осіб, до податкової служби США – IRS. Йдеться про номери рахунків, обороти за рахунками і залишки на них. На сьогодні 113 країн підписали із США Угоду FATCA.

7 лютого 2017 року Україна і США підписали міжурядову Угоду для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA). Угода сприятиме кращому обміну інформацією та досвідом а також створює механізми щодо покращення співробітництва між податковими органами України та США.

Для імплементації Угоди було розроблено проект Закону про ратифікацію який було схвалено КМУ 21 березня 2018 року. Проектом Закону N8189 вносяться зміни до Закону України "Про банки і банківську діяльність" в частині порядку розкриття банківської таємниці та до Закону України "Про депозитарну систему України" в частині доступу до інформації, що міститься у системі депозитарного обліку. Порядок розкриття такої інформації у першому випадку встановлюється Національним банком України, в другому – НКЦПФР за погодженням з Мінфіном та ДФС.

Зміни до законодавства України дозволять здійснювати обмін інформацією не лише в рамках зазначеної Угоди, а й інших міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, в т.ч. здійснення автоматичного обміну інформацією відповідно до стандарту звітності CRS (Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки). Україна зобов'язалась до кінця року ратифікувати Угоду FATCA. Проте, ратифікація Угоди 5 разів виносилась на розгляд ВР у вересні-листопаді 2018 року, але ухвалення рішення відкладалося.

Відповідно до підписаної Угоди, обмін інформацією буде здійснюватися в односторонньому порядку, тобто Україна передаватиме контролюючим органам США інформацію про банківські активи громадян США, а ДФС не зможе отримувати інформацію про рахунки в США, що належать або контролюються резидентами України. Водночас, в Угоді зазначено, що Українська Сторона в подальшому зможе провести консультації із Сполученими Штатами про внесення змін до неї в частині запровадження двостороннього обміну інформацією між Договірними Сторонами.

Цим і пояснюється головне побоювання українських депутатів, що після ратифікації Угоди, до неї внесуть зміни про обмін інформації в двосторонньому порядку, а отже, буде розкрито інформацію про активи українських громадян в американських фінансових установах.

Звісно, в законопроекті варто уточнити обсяг інформації, який має бути зазначено у звіті про підзвітні рахунки. Адже в нинішній редакції це фактично віднесено до компетенції Мінфіну. Якщо мова йде про розкриття інформації про операції та активи на рахунках, то варто це прописати в самому законопроекті, а не дозволяти вирішувати самостійно Мінфіну. Законом має передбачити право подавати уточнюючий звіт у разі самостійного виявлення помилки до дати початку податкової перевірки.

Відмова від ратифікації Угоди може мате суттєві негативні наслідки. США можуть виключити Україну з "білого" списку країн, які не підключилися до міжнародної системи обміну даними, та ввести санкції. Відповідно до Закону FATCA, до усіх фінансових установ України може бути застосоване примусове стягнення 30% від суми переказів через банківську систему США та через банківську систему країн, які підписали таку Угоду, а також через банки, які підписали таку Угоду самостійно.

Ратифікація Угоди FATCA є важливою для репутації України перед авторитетними світовими організаціями, у політиці яких основним трендом останніх років є забезпечення податкової прозорості. Ну і хорошим запобіжником від нових манафортів та звинувачень, що наші гроші корумпують політиків інших країн.

Операція "Тоталітаризація". Як влада намагається стежити за українцями

Спроба українського уряду використати сучасні технології для боротьби з поширенням COVID-19 перетворилася на небезпечну й невдалу пародію на досвід розвинених країн Українська влада не втомлюється щодня доводити свою некомпетентність та приймає дедалі більш абсурдні рішення...

Запобігати чи карати. Яку тактику обирає уряд?

У сюрреалістичному серіалі "Українська влада проти коронавірусу" новий епізод – "Кара без злочину" В чому ключова помилка уряду при введенні карантинних заходів? В тому що він намагається за свої недопрацювання карати громадян...

Коронавірус та адекватність заходів запобігання епідемії

Як вже відомо, зараз міжфракційна група на базі Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування напрацьовує пакет рішень щодо запобігання епідемії коронавірусу...

Про Сивохо, Данілова та "приватну позицію" радника Секретаря РНБОУ

Радник офіційної особи чи то на державних, чи то на громадських засадах ніколи не буде сприйматися як приватна особа. Просто подивіться інформаційні повідомлення – проросійську мірну платформу створює не громадянин Сивохо, а саме радник Секретаря РНБОУ Сивохо (співпадіння прізвищ не випадкове, це одна людина)...

Правда і маніпуляції щодо відставки генпрокурора або хто зупиняє реформу ГПУ

Ініціатори висувають претензію, що генпрокурор провалив роботу щодо посадки топ-корупціонерів і навіть називають конкретні справи: справа Садового, справа короля контрабанди Альперіна, справа Мангера, тобто не активий у намаганні знайти відповідь на питання "Хто замовив Катю Гандзюк?" Упустимо що справи по топ-корупції веде Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а рішення про посадки приймає суд...

Гра в довгу: сценарію швидкого миру немає. Його блокує Росія.

12 пунктів мюнхенської змови, "формула Штайнмаєра", Мінськ-2,3 та іже з ними – плани написані для України без України. Але це на нас напала Росія, це у нас окуповано Крим та окремі райони Донбасу...