Юрко Андрухович у польоті
Сьогодні Юркові Андруховичу 60-ть. Доживси:) З роси і води. Хто не знає, бо за тим коронавірусом вже й королів не видно, Юрко Андрухович – поет, письменник і Патріарх Бу-Ба-Бу – літературного обєднання ("Бурлеск-Балаган-Буфонада"), що складалася з Олександра Ірванця, Віктора Неборака та власне Юрія Андруховича. Він є одим із засновників постмодерністського нурту в українській літературі, яку умовно називають "Станіславським феноменом". Морганічний внук Богдана-Ігоря Антонича (1909-1937) хоча не син Ігоря Калинця (1939) – велика галицька головоломка – як таке може бути. Але Галичина – країна чудес. Спраглі великих культурних подій галичани вже котрий рік очікують від нього Архитвору, який затьмарить всі літературні обрії Галичини. На разі – в очікуванні. Його попередні романи – "Рекреації" (1992), "Московіада" (1993), "Перверзія" (1996), "Дванадцять обручів" (2003), "Таємниця. Замість роману" (2007) – безсумнівно були Книгами року – безвідносно до формальностей. Отиць Софії Андрухович та могранічний отиць Сергія Жадана, може ще когось – про це галицькі часописи ще не повідомляли. Щоправда вже сьогодні видно, що діти, за прикладом Титанів, збунтувалися проти Божественного Отця – себто самого Патріарха Бу-Ба-Бу. Мо' то й добре... І попри те все Юрко Андрухович все ж в польоті. Чистого неба, тобі, Юрку:)
