16 жовтня 2020, 04:45

Доля Нацбанку та гривні: НБУ та МВФ проти Офісу президента та Коломойського

Сьогодні може вирішитися майбутнє української фінансової системи.

І не на нашу користь. Принаймні, якщо ви, шановний читач, отримуєте зарплатню в гривнях.

Що відбувається?

Відбувається довге протистояння. З одного боку – нетривкий союз Офісу президента, Коломойського та залежних від останнього представників Ради Національного банку України. З іншого боку – керівництво Національного банку.

Чому це важливо?

Тому що від цього прямо залежить доля українського бюджету, фінансової та банківської системи, а також, як не дивно, української зовнішньої політики.

Які інтереси у сторін?

Сторона Ігоря Коломойського (що включає не тільки його, а його впливових партнерів – Боголюбова та братів Суркісів) зацікавлена у контролі над НБУ, а також над вже державним Приватбанком. Бо саме державний Приватбанк та НБУ протистоять йому у судах, в тому числі міжнародних, у справах про вимивання грошей з Привату перед його націоналізацією. Через ці справи він у розшуку ФБР, під слідством у Великій Британії та змушений був полишити своє давнє місце проживання в Швейцарії, а згодом і в Ізраїлі, щоб повернутися до України. Він зацікавлений як в розвалі цих справ, так і в особистій помсті низці чиновників та екс-чиновників Нацбанку.

Сторона Офісу президента зацікавлена в контролі над ключовим фінансовим регулятором країни. В першу чергу – задля можливості покривати бюджетний дефіцит випуском гривні, а також для можливості керувати кредитуванням.

З іншого боку – сторона МВФ та команди Національного банку – точніше, того, що залишилося від команди попереднього очільника установи, Якова Смолія. Останні зацікавлені в збереженні незалежності регулятора та утриманні макрофінансової стабільності. І не зацікавлені ані здаватися Коломойському, ані брати участь в малограмотних авантюрах колишніх продюсерів гумористичних шоу.

Переламним моментом протистояння стала відставка голови НБУ Смолія. Останній пішов під політичним тиском – після особистої розмови з президентом. На той момент команда влади не соромилася визнавати, що такий тиск є – президент прямо обіцяв "дожати" банківську систему до стану покірності.

Сором'язливість прийшла пізніше – після розмови з представниками Міжнародного валютного фонду та іншими закордонними кредиторами, включно із посольствами ЄС та США. Там президенту, як ще не дуже досвіченому політику, ввічливо пояснили, що контроль політиків над банківською системою – це не те, чим варто пишатися. А також те, що незалежність банківської системи загалом і Нацбанку як регулятора зокрема – одне з великих досягнень України минулого часу. І спроба його "відкотити" буде мати наслідком припинення кредитування України міжнародними донорами – просто тому, що вони не будуть впевнені, що ці кредити не підуть на виконання політичних авантюр чи договорняків із олігархами.

Тоді команда президента опинилася у "віделці". Ініціювавши заміну старої команди Нацбанку, вони не змогли довести її до кінця – західні партнери прямо пов'язали подальше кредитування із збереженням команди Смолія, навіть після його уходу та приходу на його місце нового керівника, Кирила Шевченка.

Допомогло те, що Рада НБУ – наглядовий огляд Нацбанку – знаходиться під частковим оперативним контролем групи Коломойського. Деякі члени команди Смолія пішли на пониження із ліквідацією посад. Але залишалися два заступники – Сологуб та Рожкова. Нещодавно Рада НБУ оголосила їм обом догану та недовіру через їхні коментарі пресі, зокрема часопису Kyiv Post. Це – формальна причина їх прибрати.

Але як?

За даними "Нового времени. Бизнес", які підтверджуються і джерелами автора цих рядків, схема була обрана феєрична за своєю нахабністю. І дуже примітивна: Рада НБУ викидає Рожкову та Сологуба. Публічний рознос має відбутися просто сьогодні або найближчими днями. Після чого Офіс президента влаштовує демонстративний рознос голові Ради – Богдану Данилішину. Мовляв, шановні західні партнери, це не ми. Це все він. Рада НБУ взагалі незалежний орган, ми й не знали, що так може трапитися. Вибачте. Дайте грошей, буржуїни.

Схема, що могла б спрацювати у якомусь творі для не дуже прискіпливої аудиторії. Наприклад, у серіалі "Слуга народу". Схема, на яку у МВФ та Світовому банку просто покрутять пальцем у скроні та ввічливо попрощаються. Бо виправдання вже зовсім для слабких розумом.

Чим це нам загрожує?

Дефіцит бюджету – кількасот мільярдів гривень. Без західної макрофінансової допомоги залишається два варіанти. Або емісія (курс гривні виходить в космос), або східна макрофінансова допомога. І мова, на жаль, не про Китай з Японією.

Я переконаний: в Офісі президента впевнені, що проскочать. Там іраціональна віра у фарт та харизму лідера. Там були щиро здивовані, що не спрацювало з Путіним, який не піддався хлопчачому шарму "найвеличнішого лідера сучасності". Сподіваються, що піддасться МВФ, ВБ та посольства.

Але так не буде.

Пристібніть ремені.

Злочин, що видно з космосу

Ще з часів окупації Бучі ми зрозуміли: росіянам мало загарбати місто, пограбувати мешканців, повбивати тих, хто не поховався. Їм ще треба осквернити, запоганити...

Привет, убийцы

Каждое военное преступление имеет имя и фамилию. За каждым разрушенным домом или убитым ребенком стоят конкретные люди, которые просто делали свою работу...

Чи вірять російські пропагандисти у власну пропаганду?

Місяць тому Скабеєва трішки зганьбилася перед власними глядачами. Справа у відео, яке вона виклала на свій Телеграм-канал. Там був Путін, що дув щоки та розповідав про велич – нічого нового, та сама знана нами тварина в природньому середовищі...

Непокаране зло повертається

Вісім років тому ми обіцяли собі, що вистоїмо. І що ті, хто бив нас кийками, кидав за грати, віддавав накази, оголошував злочинцями, матимуть за це відповісти...

Переламний рік Зеленського

(також опубліковано на Site.ua) Маємо підстави вважати, що цей рік стане переламним для політичної кар'єри Володимира Зеленського. І навіть якщо до кінця року він збереже посаду, то лише за інерцією...

"Дядь, дай мільйон"

Я хочу розказати вам про один конфлікт. В одному кутку – пані Олена Лазуткіна, книговидавець. Колись я вже згадував цю пані у ситуації, зовсім не дотичній до нинішнього обговорення: вона давала інтерв'ю сайту Vesti...