Парламент обмежив повноваження "тимчасових міністрів"
Сьогодні Парламент обмежив повноваження "тимчасових міністрів" на посадах. А ще визначив для Прем'єра 30 днів для подачі реальних кандидатур міністрів.
Ми прийняли важливий законопроект N3651-д про передачу майна та повноважень новим громадам і районам.
У цьому Законі, в тому числі, вносилися зміни до повноважень Уряду щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій. А поряд з цими повноваженнями – були підтримані дві мої дуже важливі правки про зупинку ганебної практики вічних "в.о." або "виконуючих обов'язків міністрів" в Уряді.
Ця штука "тимчасових в.о." цілих галузей в країні – точно не робила країну сильнішою, і мала нарешті піти в минуле.
У нинішньому Уряді маємо два "в.о." на посадах міністрів, за яких НЕ голосував в Парламент; в попередньому Уряді – три "в.о." очолювали міністерства по декілька років, і за них теж ніхто НЕ голосував. Це абсолютно неконституційна і шкідлива штука – бо в обхід Закону Парламент усували від призначень.
Розумієте, стаття Конституції визначає, що "посади членів Кабміну призначаються Верховною Радою за поданням Прем'єр-міністра".
А склалася практика, коли Прем'єри роками не подають кандидата на міністра, а просто призначають зручних для себе чи когось іншого "в.о". І замість призначення законних міністрів, які очолюють галузь, несуть відповідальність та мають підтримку Парламенту – в обхід закону та Ради на посади "в.о." приходять люди, яких ніхто НЕ обирав та НЕ підтримував.
Ми ж запропонували додати в закон про Кабмін прямий обов'язок Прем'єра подавати подання на нового міністра протягом 30 днів, якщо така посада стала вакантною. Якщо Верховна Рада не підтримує подання – є ще 30 днів знайти професійну людину, яка отримає підтримку Парламенту.
І щоб простимулювати виконання цієї норми – повноваження "В.О" міністра обмежуються. Такий "тимчасовий міністр" і сьогодні НЕ має права голосу на Уряді, але тепер він НЕ зможе також і:
• здійснювати реорганізацію галузі або цілого міністерства,
• ліквідовувати або продавати майно чи підприємств, або
• призначати чи звільняти керівників таких підприємств.
Лише законно призначений Міністр може приймати такі стратегічні рішення, бо несе за них конкретну політичну відповідальність. Це правильна історія і з точки зору Конституції, і реалій нашої країни.
Дуже дякую колегам за підтримку цих моїх двох поправок та закону загалом. 285 голосів за ці поправки – це державницька позиція! А прийнятий Закон – робить і місцеве самоврядування, і Парламент, і Уряд – сильнішими!
-
Більше, як завжди, у моєму Телеграм-каналі.
