Щодо легалізації грального бізнесу в Україні
Нова правляча команда, сповідуючи лібертаріанство як власну політичну
доктрину, логічним чином дійшла до постановки питання про легалізацію
окремих видів підприємницької діяльності, які не наважувалися
врегульовувати законодавчим чином її попередники. Серед іншого і перед усім
йдеться про легалізацію грального бізнесу, що нинішня влада збирається
зробити найближчим часом.
Сьогодні єдиним видом азартних ігор, які можна вважати законним, є державна
лотерея. За інформацією Олександра Хацкевича управляючого партнера
юридичної кампанії "Праймлекс", яка багато років супроводжує роботу
операторів державних лотерей, серед близько 8000 ігрових салонів, які всі
ми бачимо на вулицях українських міст і селищ, лише 15% є легальними саме
через те, що вони у той чи інший спосіб позиціонуються як місця гри у
лотерею. Інші – працюють поза правовим полем.
Гральний бізнес є одним з найбільш криміналізованих саме через те, що він,
генеруючи прибуток з людських пристрастей – азарту та маючи справу
переважно із готівковими коштами людей, які часто належать до соціально
проблемних суспільних верств, залишається переважно тіньовим видом
підприємництва. Експерти називають суму в 1 млрд. дол. на рік, що
генерується у вигляді прибутку в підпільній ігровій індустрії України.
Зрозуміло, що правоохоронна система у такій ситуації піддається величезним
корупційним спокусам. Легалізація може зарадити вирішенню цих проблем.
Однак противники такого кроку справедливо вказують на те, що гральний
бізнес своїм важким соціальним наслідком має виникнення психологічної
залежності, відомої як хвороба "людоманія". Особливо це небезпечно для
молоді, безробітних, алкоголіків та наркоманів. Для багатьох, навіть
розвинених, країн світу це цілком реальна проблема нарівні таких як
злочинність або стан довкілля.
Разом із тим, в державах, де гральний бізнес легалізовано, тобто:
законодавчо визначено вік людини, яка може бути його клієнтом, порядок
ідентифікації такого клієнта, граничний обсяг суми, що її може програти
одна людина за тиждень, місця розташування гральних салонів, вартість
ліцензій та ще чимало регуляторних параметрів для цієї діяльності, проблема
людоманії помітно йде на спад. Прикладом може бути Голландія, Німеччина,
Іспанія і навіть сусідня Польща.
Уряд оприлюднив тези майбутнього законопроекту про гральний бізнес, які
викликали в учасників цього ринку більше питань, ніж відповідей. Серед
іншого не витримує критики ідея встановлення ігрових автоматів лише у
готелях відповідних категорій зірковості. Також не зрозумілим лишається
питання допуску на український ринок операторів цієї індустрії з-за
кордону, порядок використання обладнання та програмового забезпечення,
сертифікації працівників та чимало інших технічних, юридичних і соціальних
обставин.
Відтак з ініціативи Тетяни Литвинової – голови Асоціації операторів
грального та лотерейного бізнесу
на сайті Президента України зареєстровано
петицію, де містяться конкретні пропозиції учасників цього ринку щодо його
цивілізованого унормування за прикладами ряду країн ЄС. Отже, пропонується:
- Обмежити встановлення гральних автоматів, непідконтрольних державі,
замість застарілих автоматів встановити сучасні системи, такі як VLT, за
прикладом Італії та Німеччини, які дадуть змогу державі повністю
контролювати всі процеси і надходження в режимі 24/7.
- Розміщувати казино лише у 5-зіркових готелях, встановлювати в них VLT
системи, які будуть 100% підконтрольні державі.
- Зменшити кількість терміналів та гральних закладів на території
України, встановивши обмеження по кількості і площі приміщення в конкретних
містах.
Наприклад: У містах з населенням до 900 тисяч чоловік дозволити розміщення
закладів площею не менше 80 кв. метрів, в містах з населенням більше 900
тисяч чоловік – площею не менше 200 кв. метрів. Це дасть змогу прибрати
більшість закладів, які зараз розміщуються в зупинкових комплексах, мафах і
т д.
- Продати на аукціоні ліцензії на провадження діяльності, загальним
числом 5-6 ліцензій, з мінімальною кількістю дозволених VLT терміналів в
кількості 5000 шт., збільшивши вартість таких ліцензій за рахунок
збільшення кількості терміналів в ліцензії, а також посилення
відповідальності з боку оператора.
- Встановити по всій Україні обмеження за європейським прикладом: по
кількості терміналів на одну людину. В Італії – 2 одиниці на 1 тисячу
мешканців, у Німеччині – 4 одиниці на 1 тисячу мешканців, ми пропонуємо 3
термінали на 1000 українців.
- При подачі на ліцензію зобов'язати здобувача надавати перелік адрес,
кількість терміналів і договори оренди на приміщення, де будуть встановлені
термінали.
- Першочергове право на отримання ліцензії надати компаніям, котрі зараз
працюють на ринку. Це дозволить перевести в легальне поле одразу всі
нелегальні заклади і закрити ті, що не відповідають ліцензійним вимогам.
- Таким чином, усі нелегальні зали зможуть одразу розпочати роботу у
легальному полі, а держава отримуватиме прибутки, починаючи з першого дня
після прийняття закону.
- Важливо, щоб не втратили роботу люди, що наразі працюють в цій сфері,
а це понад 50000 чоловік. Наші пропозиції щодо закону нададуть людям
впевненості, що влада до них прислухається, а також, що вони можуть
отримати легальну роботу.
- Заборонити використання обладнання та програмного забезпечення,
виробленого поза межами України, що захистить вітчизняних виробників.
- Заборонити протягом перших трьох років роботи використання обладнання,
виробленого поза межами України.
Виконання цих рекомендацій дасть змогу насправді реалізувати намір
Президента і Уряду легалізувати гральний бізнес у соціальних інтересах
суспільства – збільшити бюджетні надходження, обмежити корупційні впливи на
владу, зокрема правоохоронну систему, зменшити ризики виникнення ігрової
залежності, зберегти робочі місця у цій сфері та уникнути виведення
прибутків з грального бізнесу за кордон, перед усім до Росії.
Якщо ж законопроект базуватиметься на ідеях оприлюднених в Уряді, то його
ухвалення призведе з одного боку до монополізації ринку, а з іншого до ще
глибшої його тонізації з усіма соціальними, економічними та кримінальними
наслідками.
