100 РОКІВ – ОДИН ВИСНОВОК
За 100 років від 22 січня 1919 року у світі все змінилося. Змінилося людство, яке завдяки новітнім технологіям досягнуло нечуваних здобутків. Змінилися країни, ставлення одних народів до інших, змінилася карта світу – одні країни зникли, інші виникли.
Не змінилася тільки Росія у своєму ставленні до України. Кожна російська влада протягом цих 100 років, безвідносно – Червона чи Біла – була винятково послідовною у ставленні до українців. Репресії, Голодомор, Великий терор, переслідування, вбивства, арешти, економічний тиск, газовий шантаж, словом, ВІЙНА у тій чи іншій формі була єдиним способом стосунків Росії з тією Україною, яка прагнула Незалежності та самостійного життя.
Ця Україна політично перемогла 1991 року. Але самоусвідомлення докорінної інакшості до більшості українців прийшло лише у лютому 2014-го, коли учорашні "брати" захопили Крим, а невдовзі почали убивати українців на Донбасі.
Путінська агресія виявилась неочікуваною для багатьох українців, адже проросійська "п'ята колона", яка прямо чи приховано тривалий час керувала в Україні, ретельно культивувала міф про "братні народи". Багато хто і зараз думає, що достатньо замінити Путіна на когось іншого і все зміниться. Утопія! Жоден, скажімо, "умовний демократ Навальний", не змінить політику щодо України. Жоден "умовний Навальний" не наважиться повернути незаконно анексований Крим. Жоден "умовний Навальний" не перестане говорити про "захист рускоязичних", а відтак і про "рускій мір". Чому? Бо тоді Росія перестане бути самою собою. А може й взагалі перестане бути.
Тому Україна приречена співіснувати з Росією, яка у масі своїй лишатиметься українофобською. 100 років боротьби дали українцям тільки один твердий висновок для державного виживання: потужна армія, дієва проукраїнська міжнародна коаліція та підтримка української національної ідентичності. І цей висновок лише зараз, нарешті, взято до уваги! Саме так ми і повинні рухатися, якщо досвід поразки Української Революції 100 років тому хоч чого-небудь нас навчив.
Із Днем Соборності! Слава Україні!
Р.S. перепрошую, якщо мої думки засмутили когось із небагатьох щирих друзів України у Росії, які безумовно там є
