Перевірки без перевірок: рішення по кожній 3-й декларації НАЗК затвердило без відповідей на запити
Майже кожне третє рішення про результати повної перевірки декларації, ухвалене Нацагентством із запобігання корупції (НАЗК) упродовж 2017-18 років, приймалось за відсутності частини відповідей на запити про перевірку. Про це свідчать результати аналізу 615 рішень, ухвалених органом.
Справа в тому, що запити були основним джерелом інформації під час перевірок протягом перших двох років. Тобто якщо інформація не була отримана, значить, рішення могло прийматись фактично без її перевірки – навіть формальної. Практично в кожному третьому з усіх рішень бракує принаймні однієї відповіді.
(Результати аналізу 615 рішень про результати перевірок за 2017-18)
Так, до прикладу, без відповідей на запити від 6 органів затверджували результати перевірки декларацій Міністра закордонних справ Павла Клімкіна (за 2016) та Міністра юстиції Павла Петренка (за 2015). Іронічно, що рішення по перевірці декларації Міністра юстиції затверджувалось без відповіді від Міністерства юстиції.
Без відповідей від 5 органів затверджувались результати перевірки декларацій Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова (за 2015), першого віце-прем'єр-міністра Степана Кубіва (за 2016), суддів на той час Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Віктора Колодійчука (за 2015), Олени Кадєтової (за 2015) і Тетяни Франтовської (за 2015), заступника голови Харківської обласної державної адміністрації Євгенія Шахненка (за 2015), Покровського міського голови Руслана Требушкіна (за 2015). Цікаво, що без відповідей на 5 запитів були затверджені результати перевірок двох декларацій колишнього судді Краснолуцького міського суду Луганської області Євгена Самойленка (за 2015 і перед звільненням у 2016). Відомості і документи про недостовірні дані, на основі яких НАЗК прийняло рішення, що в його деклараціях є ознаки кримінального правопорушення, були надіслані до НАЗК Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Фактично в Агентстві просто формально підтвердили те, що (очевидно) було здобуто в межах кримінального провадження.
4-х відповідей на запити бракувало під час прийняття рішення про результати перевірок декларацій заступника прокурора Донекьцої області Григорія Коршуна (за 2015), прокурора Луганської області Володимира Янко (за 2015), міністра оборони Степана Полторака (за 2015), народних депутатів Олександра Третьякова (за 2015), Сергія Дунаєва (за 2015) і Вячеслава Константіновського (за 2015), віце-прем'єр-міністра Іванни Климпуш-Цинцадзе (за 2015), Міністра закордонних справ Павла Клімкіна (за 2015), судді Вищого господарського суду Ірини Кондратової (за 2015) та ін.
Відсутність відповідей не може автоматично свідчити про невиявлені порушення, але в більшості з декларацій, результати яких ухвалені за відсутності відповідей, їх справді не знайшли. З'ясування причини відмов в наданні інформації (що суперечить законодавсту) потребує вивчення, так само як і самих запитів на предмет їх "адекватності", проте відповідно до текстів рішень, розміщених на офіційному сайті агентства, найчастіше на запити не відповідають Міністерство юстиції та Державна фіскальна служба. Також рішення приймалися за відсутності відповідей на запити до Держгеокадастру, Держприкордонслужби, Нацбанку, Мінсоцполітики, Пенсійного фонду, Нацкомісії з цінних паперів, Нацполіції та МВС, Національного депозитарію, Державіаслужби та інших органів, державних і комунальних підприємств та ін. У восьми випадках рішення приймались за відсутності відповідей від іноземних державних органів.
Це те саме, що лікар сказав би вам: ми не отримали результатів всіх ваших аналізів, але за наявними даними ви здорові. Для нас, як для громадян, які оплачують їхню роботу, немає жодного сенсу в таких перевірках, а от самим посадовцям є, бо таким чином вони фактично отримують індульгенцію – офіційний папірець, який підтверджує, що вони не корупцінери. Враховуючи позицію вже скомпрометованого НАЗК про обов'яковість їх рішень для початку будь-якого кримінального провадження на основі декларацій, це може свідчити про дії інтересів в інтересах корумпованих посадовців, і такий результат не є випадковим.
Про те, що процес перевірок умисно зробили "бутафорним", свідчить, в першу чергу те, що НАЗК самі себе зобов'язали затверджувати результати перевірок без отримання всіх відповідей.
Справа в тому, що закон не визначає ні строків, ні порядку перевірки декларацій, а дає НАЗК право самостійно визначати, як вони це робитимуть. І у своєму рішенні про Порядок перевірки декларацій (розробленому за допомоги Міністерства юстиції і затвердженому у 2017) керівництво НАЗК прямо записало обов'язок "провести повну перевірку декларації за наявними у нього відомостями". Відтоді до Порядку перевірки декілька разів вносилися зміни, але цього положення керівництво НАЗК не прибрало.
Відсутність відповідей на запити не єдина і, звісно, не головна причина бутафорської роботи цього органу. Головна причина – в політичній залежності органу, який створює видимість бурхливої діяльності, реально лише виконуючи забаганки політичого керівництва держави. І найкращим свідченням того є провалені голосами правлячої коаліції в парламенті законопроекти про перезвантаження НАЗК, які за два роки навіть не були винесені на голосування в сесійну залу, бо не вистачило голосів саме правлячої коаліції БПП і НФ. Президенту і правлячій більшості в парламенті разом з регіоналами, з якими вони давно об'єднали зусилля, дуже зручно мати залежний орган, бутафорською діяльністю якого можна звітувати перед людьми і міжнародниками, в реальності використовуючи його зовсім небутафорські повноваження для розправи з політичними опонентами і неугодними.
НАЗК має бути перезавантажене. Зробити це може парламент шляхом прийняття законопроекту, який створить умови для обрання незалежного та професійного керівництва і надасть йому відповідні повноваження для оновлення органу.
