КОМУ ЦЕ ВИГІДНО
Істерична кампанія з підриву довіри до діючого уряду має всі ознаки штучно створеної.
Голосна турбота за "добробут людини", "зовнішнє управління" країною та відсутність "посадок корупціонерів" є традиційним популістським набором гасел для маніпулювання громадською думкою у потрібному напрямку.
"Добробуту" завжди замало, покарання "корупціонерів" завжди видовище крові та швидко відновленої справедливості, "зовнішнє управління соросами" – кому приємне.
Добре зрежисована кампанія для підриву довіри до всієї верхівки влади, хоча вміло спрямована лише проти Прем'єра та уряду виконавців. Уряду, якому не дадуть часу виконати дійсно проривні стратегічні наробки на великій економічній шкалі від приватизації конаючого державного сектора підприємств до підняття вартості національноі валюти... – запитайте про це знаючих.
Якщо так, то хто так лякає народного президента падіннями рейтингу так, що він поспіхом і в затінку офісу спішить з перевантаженням працюючого уряду, не надавши йому хоча б року довести розпочате.
Хто стоїть за всією кампанією підриву довіри до уряду? Дуже просте питання – кому це вигідно?
Можна було б сказати, що це не є меркантильна вигода самого президента, а є його незадоволеність невиконанням його і всієі команди слуг народу стратегічного бачення. Можна було б, якби така ясна візія дійсно існувала, обговорювалась, зокрема згромадянським суспільством, корегувалась та системно втілювалась. Цього не існує. В реальності існують лише плани уряду і незрозуміла політика примирення президента.
Можна було б вказати на малі парламентські фракції, що це потрібно в якості ресентименту Європейській стратегіі та Голосу, не згадуючи тут вічно незадоволену віддаленістю від виконавчоі влади Батьківщину. Але дві перших політичних команди, навпаки, здається, не є прибічниками поспішного перевантаження уряду. Патріоти не здають родство за ситуативну політичну вигоду.
Нарешті, можна запитати по-чесноку, чи, дійсно, треба це робити на тлі світової економічної і політичноі турбуленціі – війни з Росією, епідемії, нашоі не кращої долученості до виборчих перегонів у Штатах, падіння індексів... і відповісти – можливо, треба, але лише частково, лише по окремих міністерствах та лише мінімальну перебудову всередині їх системи. Для покращення зручності менеджменту економіки, а не для зміни всієі політики.
Так хто стоїть за цією кампанією. Напрошується одна відповідь, яку я повторю. Це потрібно тим, хто відчуває, що плани і справи діючого уряду перекривають кисень у двох напрямках. Перший – це неповернення до старих схем використання влади для успіху власного бізнесу внаслідок моральних принципів та дій технократичного уряду. Другий – це продовження політики відкриття України для західного партнерства, отже руйнація мрій проросійських політиків на делегитимацію Євромайдана.
А ви ще будете думати "кому це вигідно?"
