НАРОДОВЛАДДЯ І КУЛЬТУРНАВЧАННЯ
Запросити кілька з письменніків, з гуманітарієв, з філософів. Українських. І українського дисидента. Хоча б на два-три дні.
Не тренінг, а розмови. Комунікація. Був би добрий інтенсив. Не для всіх. Для культурного народовладдя. Здається, ЄС вже має політику культури, а Голос приніс їі з духу музики нашого життя. Інші – за бажанням.
***
Добра справа – Трускавецький інтенсив для вибраної парламентської більшості. Точно визначений стрижень навчання – моделювання вмінь парламентарія навколо того, як перетворити загальну політичну стратегію (політику), яку депутат уособлює, в дієву політику (policy), тобто в конкретний зміст якісного законопроекту.
Чудово, що організацію такого навчання взяла на себе незалежна вища Київська школа економіки. Зазвичай, економіка є основою суспільного життя. І саме в сфері економіки ваш успіх залежить від вміння перевести ідею через виробництво та торгівлю в затребуваний товар для життя, споживання.
Продвинута школа економіки надає тренінг для вміння перетворювати політику через практичне планування (policy) – в життєву потребу. Вміння перетворювати загальне політичне бачення щодо різних сфер – від економіки і освіти до оборони і міжнародних стосунків – у конкретні норми законів, особливі політики, що регулюють наші стосунки і дії в них.
Залишилось "зовсім нічого": сформувати загальну, спільну, стратегію життєвих потреб суспільства. Сформувати вміння переходити від виробництва товарних благ до творення цінностей життя. Від вміння планувати та виробляти закони до розуміння, для чого, навколо яких цінностей, їх планувати.
Мовою політики це означає зрозуміти, куда нам, Украіні, спрямовувати себе в цілому сучасному світі. Що означає зрозуміти, хто ми, звідки ми і куда йдемо. Якщо коротко, то цей порядок денний охоплюється одним словом – культура.
Отже, по великому рахунку для народних обранців залишився ще один інтенсив – з культурної політики. Політики культури, політики і культури.
Це не стільки і не лише навчання виробленню законопроектів в гуманітарній сфері та, особливо, щодо інститутів і закладів культури. Цьому, думаю, якраз загалом тренують в Трускавці.
Політика культури – це формування культурного образу України серед інших культурних світів. Здатності і вміння розуміти і зрозуміти власну ідентичність. Своє унікальне місце серед інших. Себе. Без такого розуміння культури народовладдя перетворюється в політику натовпа.
Був би добрий інтенсив. Хоча б на два-три дні. Не для всіх. Для культурного народовладдя. Здається, ЄС вже має політику культури, а Голос приніс їі з духу музики нашого життя. Інші – за бажанням.
Запросити кілька з письменніків, з гуманітарієв, з філософів. Українських. І українського дисидента. Два-три дні. Не тренінг, а розмови. Комунікація. Інтенсив.
Щоб пом'якшити опозиційну боротьбу в новому парламенті, лінія якою буде позначена питанням: до якої культури належимо ми.
Щоб вибрані нами ставали обраними.
Народовладдя, так культурнавчання.
