Угода ІІ УДЕЦ Угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Королівства Данія про продовження спів...

УГОДА II УДЕЦ
Угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Королівства Данія про продовження співробітництва у сфері розвитку та діяльності Українсько-данського енергетичного центру

Беручи до уваги звернення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міністерство) до Міністерства закордонних справ Королівства Данія (далі - МЗС Данії) з проханням про підтримку технічного співробітництва з Енергетичним Агентством Данії (далі - ЕАД) в рамках Українсько-данського енергетичного центру (далі - УДЕЦ), та

беручи до уваги, що МЗС Данії дало згоду на надання підтримки Міністерству та УДЕЦ як частини Програми добросусідства МЗС Данії на 2017-2021 роки на основі надання гранту (далі - грант),

Сторони домовились про таке:

Стаття 1
Зобов'язання МЗС Данії

1. МЗС Данії надає Міністерству грант у розмірі 20 мільйонів данських крон на підтримку діяльності Міністерства у період з 1 січня 2018 року до 31 грудня 2020 року, спрямованої на виконання завдань, передбачених УДЕЦ, відповідно до Додатку А до цієї Угоди. Грант надаватиметься ЕАД та УДЕЦ відповідно до бюджету, визначеного у Документі про підтримку розвитку.

2. ЕАД організує своєчасне надання Данією технічної допомоги та підтримки заходів, передбачених у річній програмі діяльності УДЕЦ, а також є відповідальним за фінансову звітність про використання коштів гранту у співпраці з МЗС Данії.

Стаття 2
Зобов'язання Міністерства

1. Міністерство відповідає за таке:

1) планування, виконання, звітність і моніторинг погоджених заходів перед органами влади України;

2) забезпечення офісних площ та техніки у приміщенні Міністерства для фактичного розміщення Українсько-данського енергетичного центру;

3) кадрове забезпечення, включаючи призначення особи на посаду директора УДЕЦ з української сторони та працівників для партнерської взаємодії під час виконання погоджених заходів;

4) сприяння співробітництву з іншими, ніж Міністерство, інституціями та органами енергетичного сектору України.

2. Міністерство невідкладно інформує Данію про будь-яку ситуацію, що перешкоджає або може перешкоджати успішному виконанню цієї Угоди.

Стаття 3
Зобов'язання обох Сторін

1. Обидві Сторони:

1) підтримуватимуть зв'язок і співпрацюватимуть з метою забезпечення успішного виконання завдань і досягнення результатів цієї Угоди, та докладатимуть максимальних зусиль з метою оптимального використання ресурсів програми УДЕЦ;

2) докладатимуть максимальних зусиль для координації своєї роботи за цією Угодою з іншими партнерами у сфері розвитку;

3) співпрацюватимуть у сфері запобігання корупції в рамках та під час використання ресурсів програми УДЕЦ;

4) надаватимуть одна одній усі відповідні дані, документацію та інформацію, а також забезпечуватимуть належну взаємну допомогу, необхідну для виконання Сторонами своїх зобов'язань за цією Угодою; та надаватимуть усю необхідну підтримку, зокрема в частині адміністративних питань, для сприяння належній реалізації наданої допомоги.

2. Сторони невідкладно інформують одна одну про будь-яку ознаку корупції або зловживання ресурсами, пов'язаними із співпрацею. Відповідні корупційні розслідування та судове переслідування будь-якої особи, підозрюваної у зловживанні ресурсами або корумпованої, проводиться невідкладно та згідно з законодавством відповідної Сторони. Якщо це визнається за необхідне, відповідна Сторона застосовуватиме всі належні заходи.

Стаття 4
Корупція

Забороняється, прямо або опосередковано, робити, обіцяти, вимагати або приймати будь-яку пропозицію, грошові кошти, пільги або переваги, у якості винагороди чи подяки за діяльність, що фінансується відповідно до цієї Угоди, у т. ч. проведення тендерів, укладання та виконання контрактів, що може вважатися протизаконною або корупційною практикою. Будь-яка така практика вважатиметься підставою для негайного розірвання цієї Угоди та у разі необхідності застосування додаткових заходів впливу - цивільного або кримінального.

Стаття 5
Передача у власність

1. Міністерство забезпечує постійний інвентарний облік всього обладнання, у т. ч. IT-обладнання та програмного забезпечення, придбаного за кошти МЗС Данії згідно цієї Угоди.

2. Обладнання та активи, які були закуплені секретаріатом УДЕЦ в Україні та використовувалися для виконання програми УДЕЦ, залишаються у власності Королівства Данія, якщо Сторони не домовляться про інше.

3. Передача між Сторонами у власність вищезгаданих обладнання та активів може мати місце під час виконання програми УДЕЦ. До моменту закінчення програми УДЕЦ Сторони здійснюють оцінку та погоджують питання остаточної передачі таких активів.

Стаття 6
Вирішення спорів

Будь-який спір щодо тлумачення або застосування цієї Угоди не може бути направлений до національного суду, а повинен вирішуватися дипломатичними каналами шляхом переговорів між Сторонами. У випадку, якщо спір не вирішено протягом одного року, до нього може бути застосована процедура арбітражу відповідно до положень Міжнародного Арбітражного Суду.

Стаття 7
Зміни та доповнення

До цієї Угоди за взаємною письмовою згодою Сторін можуть вноситися зміни і доповнення, що оформлюються відповідними протоколами до цієї Угоди, які становлять невід'ємну частину цієї Угоди та набирають чинності з дати підписання.

Стаття 8
Додатки

Додаток A до цієї Угоди становить невід'ємну частину цієї Угоди.

Стаття 9
Набрання чинності, строк дії та припинення дії

1. Ця Угода набирає чинності з дати її підписання.

2. Співробітництво між Сторонами за цією Угодою триватиме до завершення Програми добросусідства МЗС Данії на 2017-2021 роки з метою остаточного завершення звітності за грантом, отриманим в період 2018-2020 років. Строк співробітництва за цією Угодою може бути подовжений Сторонами шляхом погодження наступної угоди.

3. Незважаючи на попередні положення дія цієї Угоди може бути припинена через 6 місяців після направлення однією Стороною іншій Стороні дипломатичними каналами письмового повідомлення про намір припинити дію цієї Угоди

Учинено в м. Києві 27 лютого 2018 року, в двох примірниках, кожний українською та англійською мовами, при цьому всі тексти є рівно автентичними. У випадку виникнення розбіжностей щодо тлумачення переважну силу матиме текст англійською мовою.

Додаток A - Документ про підтримку розвитку

Українсько-данський енергетичний центр (УДЕЦ) II (2018-2020):
Зміцнення сприятливого середовища для інвестицій у сталу енергетику

1. Вступ

В цьому документі про підтримку розвитку-1 окреслені узгоджені Сторонами, зазначеними далі, цілі та механізми управління пропонованої співпраці у цілях розвитку Фази II Українсько-данського енергетичного центру (УДЕЦ II) на період від січня 2018 року до 31 грудня 2020 року. Документ про підтримку розвитку додається у формі Додатку А до нової Угоди про міжурядову співпрацю (Угода II УДЕЦ), та становить її невід'ємну частину разом із зазначеною далі документацією.

__________
-1 Цей Документ про підтримку розвитку максимально можливо відповідає Положенням Danida і стандартним шаблонам таких документів (див. Положення Danida про програми та проекти, січень 2017); проте, з метою надання достатньої кількості інформації, додано текст та додатки.

Підтримка з боку Данії надається у рамках Програми сусідства Данії (DANEP) на 2017-2021 роки та Програми розвитку для України, що є основоположними компонентами Сталого та всеохоплюючого економічного розвитку.

Додаток B до цього Документа містить витяги з національної політики та рамкової стратегії щодо сталої енергетики в Україні.

Додаток C - перелік абревіатур, що використовуються у Документі.

Додаток D узагальнює основні результати першої фази УДЕЦ.

У Додатку E міститься попередній план заходів, запланованих у Фазі II УДЕЦ.

Додаток F - це План Дій із зазначеними наступними кроками, яких необхідно вжити для затвердження та запуску УДЕЦ II.

2. Сторони

Міністерство закордонних справ Данії (МЗС Данії) (від імені якого виступає Департамент з питань європейського добросусідства) та Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля) є основними партнерами та підписантами Угоди про міжурядову співпрацю. Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є ключовим партнером, який братиме на себе провідну роль у ряді заходів. Відповідно до Розділу 9 "Організаційна схема", з українського боку представлені також інші партнери по співпраці. Енергетичне Агентство Данії (ЕАД) відіграватиме ключову роль у наданні технічної допомоги із застосуванням підходу партнерської взаємодії, як це відбувається у поточній Фазі I УДЕЦ.

3. Документація

Документ про підтримку розвитку базується на наступній документації:

• Закон про ринок електричної енергії, підписаний Президентом України 8 червня 2017 року (в повному обсязі набуває чинності у липні 2019 року).

• Енергетична стратегія України на період до 2035 року: безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність (ЕСУ), затверджена Кабінетом Міністрів України 18 серпня 2017 року.

• Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року (NEEAP), затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1228-р.

• Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020", затверджена Президентом України у січні 2015 року.

• Національний План дій з відновлювальної енергетики на період до 2020 року (NREAP), затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України No. 902-р від 1 жовтня 2014 року.

У Додатку B див. витяги з цих документів.

4. Загальна інформація

У 2014 році енергетична безпека стала важливим пріоритетом для України, оскільки енергопостачання з Росії дестабілізувалося після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі. Геополітичні та економічні перешкоди призвели до того, що Україна не лише урізноманітнила свої джерела постачання газу, а й вжила заходів для скорочення попиту на газ, сприяння енергоефективності та економії, а також збільшення внутрішнього виробництва енергоресурсів. З того часу в Україні поступово зростають комунальні тарифи на газ, опалення, гарячу воду, зменшується фінансування Нафтогазу, а рівень споживання газу у 2015 році зменшився на 24 % у порівнянні з 2013 роком.

Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020" наголошує на необхідності досягнення енергонезалежності шляхом переходу до більш енергоефективних та енергозберігаючих й інноваційних технологій. Співпраця з ЄС також передбачає розвиток енергоефективності та енергозбереження, про що йдеться в Угоді про асоціацію та в Угоді про зону вільної торгівлі. Зараз здійснюється суттєвий перегляд нормативної бази енергетичної сфери та правил, що діють на ринках газу, електрики й у сфері комунального обслуговування.

Енергетична стратегія України на період до 2035 року: безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність (ЕСУ) ставить перед Україною масштабні задачі до 2035 року, серед яких: 50 % електроенергії забезпечують атомні електростанції, 25 % - відновлювальні джерела енергії, 13 % - гідроелектростанції, а решта - теплоелектростанції.

Новий Закон про ринок електричної енергії набув чинності у червні 2017 року, проте окремі положення в повному обсязі набудуть чинності у липні 2019 року. Цей Закон приводить українське національне законодавство у відповідність із законодавством Європейського Союзу щодо лібералізації європейського ринку газу та електроенергії відповідно Третього Енергопакету ЄС. Новим законодавством передбачена міжнародна інтеграція у європейську регіональну енергосистему з транскордонною торгівлею та обміном; відокремленням від мережі та оператора системи розподілу, сприяння національній конкуренції у виробництві, постачанні та торгівлі електрикою; більш сприятливе регуляторне середовище для функціонування відновлювальних джерел енергії, у т. ч. передбачається можливість укладати договори про постачання електроенергії на початкових стадіях розробки проекту; сприяння інвестиціям для поліпшення та розвитку мережевих активів.

Хоча Україна має суттєвий потенціал джерел відновлювальної енергії і в цій сфері вже досягнуто значного прогресу, їх частка в Загальному обсязі енергопостачання залишається невеликою (від 1 до 4 відсотків залежно від джерела інформації). "Національний план дій з відновлювальної енергетики" визначає ціль - частка відновлювальної енергії в загальному обсязі енергопостачання має складати 11 відсотків до 2020 року у відповідності з Директивою 2009/28/ЕС.

За даними оцінювання, проведеного DANEP у 2015 році, Україна "вже має величезний потенціал, щоб інвестувати в енергоефективність, але ще не скористалася цим у зв'язку з макроекономічними труднощами".

Національний план дій України з енергоефективності на період до 2020 року (NEEAP) був розроблений у відповідності з вимогами Енергетичного Співтовариства, і його ціллю 2020 - досягти загальної мети щодо енергозбереження у розмірі 9 % середнього показника кінцевого внутрішнього енергоспоживання за період впродовж 2005-2009 років. Крім того, NEEAP містить проміжну ціль в 2017 році, яка передбачає відповідне енергозбереження у розмірі 5 %. На підтримку NEEAP був прийнятий закон про енергетичну ефективність будівель № 4941, наразі основні зусилля, підтримані ЄС та іншими партнерами з розвитку, направлені на запровадження Національного Фонду Енергоефективності для відновлення житлових будинків, але поки що даний механізм не працює. До компетенції Фонду, зокрема, належатиме: (I) часткове відшкодування відсотків за кредитом (або частини кредиту), отриманого фізичною особою, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, енергосервісними компаніями з метою реалізації заходів, спрямованих на забезпечення енергоефективності у житлових приміщеннях, громадських установах та організаціях; (II) надання технічної допомоги (енергетичний аудит, техніко-економічне обґрунтування і т. д.) проектам, спрямованим на посилення заходів з енергоефективності у житлових приміщеннях, публічних установах і організаціях, та об'єктах теплопостачання; (III) надання пропозицій щодо державної політики у сфері енергоефективності і пов'язаних інструментах.

Національно визначений внесок України (NDC) до глобальної Паризької угоди про зміну клімату містить ціль, якою передбачається скорочення викидів парникових газів, у т. ч. землекористування, зміни характеру землекористування та лісництва, принаймні на 40 % нижче рівня 1990 року до 2030 року. За оцінками Світового банку http://spappssecext.worldbank.org/sites/indc/PDF_Library/UA.pdf аргументація цілей національно-визначеного внеску України є досить слабкою, а за оцінкою незалежного наукового аналізу Climate Action Tracker http://climateactiontracker.org/countries/ukraine.hlml такий національно-визначений внесок вважається "неприйнятним".

За даними Регуляторних показників сталої енергетики Світового Банку (RISE-2) http://rise.esmap.org/country/ukraine Україна опинилася на найнижчій сходинці зеленої верхньої третьої категорії із загальним результатом у 100 балів, і 37 та 67 балів за енергоефективність та відновлювані джерела енергії відповідно.

"Угода мерів" http://www.covenantofmayors.eu/actions/sustainable-energy-action-plans_en.html?city=Search+for+an+Action+Plan…&country_seap=ua&commitments=&date_of_approval=&accepted - це діюча платформа, яка сприяє розпитку сталої енергетики. 80 планів дій з питань сталої енергетики було розроблено для українських міст та населених пунктів.

У 2017 році Україна посіла 80 місце в Індексі ведення бізнесу від Світового банку: http://www.doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ukraine, опинившись посеред 190 економік, представлених в індексі. Варто зауважити, що показник "отримання електроенергії" поліпшився на 10 балів до 130 у порівнянні з індексом 2016 року.

Більше інформації щодо ключових нормативних національних документів та узагальнені результати Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", (ЕСУ, Національного Плану дій з відновлювальної енергетики на період до 2020 року, Національного Плану дій з відновлювальної енергетики на період до 2020 року, та Закону про ринок електричної енергії) див. у Додатку B до цього Документа про підтримку розвитку.

5. Перехід від УДЕЦ Фаза I до Фаза II - і контекст Програми розвитку для України DANEP

УДЕЦ II буде продовженням нинішнього проекту УДЕЦ, що реалізується відповідно до Угоди міжурядову співпрацю, укладеної між Міненерговугілля та МЗС Данії 22 грудня 2014 року, для реалізації проекту "Українсько-данський енергетичний центр" (УДЕЦ). Перша фаза розпочалася у грудні 2014 року, а підсумкове засідання Проектного Координаційного комітету Фази I заплановано на грудень 2017 року, що означатиме завершення цієї фази. Початковий бюджет проекту складав 15 мільйонів данських крон, але за результатами проміжного аналізу, проведеного у листопаді 2016 року, МЗС рекомендувало перерозподіл додатково 4 мільйонів данських крон. Діяльність УДЕЦ базується на міжурядовій співпраці / партнерській взаємодії між ЕАД та Міненерговугілля, а також на підтримці, яку ЕАД надає Держенергоефективності та іншим українським партнерам. Протягом Фази I діяльність УДЕЦ здійснюється за шістьма напрямами: енергетичне планування, аналіз сценаріїв та моделювання, моніторинг енергоефективності у промисловості, а також методика розрахунку викидів парникових газів та звітування відповідно до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (детально див. Додаток D). До співпраці також залучено інших українських партнерів, серед яких Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності), Міністерство екології та природних ресурсів (Мінприроди), Оператор системи передачі (ОСТ) "Укренерго" та Державна служба статистики України (ДССУ).

На основі рекомендацій, отриманих за результатами проміжної перевірки, а також за результатами ознайомчих та підготовчих місій навесні 2017 року, проект УДЕЦ буде продовжуватися з видозміненою стратегічною ціллю, яка передбачена стратегічними завданнями Програми сусідства Данії DANEP на 2017-2021 роки, що є основоположним компонентом Сталого та всеохоплюючого економічного розвитку.

За результатами проміжної перевірки, проведеної МЗС у листопаді 2016 року, встановлено, що потенціал впровадження УДЕЦ енергоефективності в промисловості є досить високим, оскільки УДЕЦ уповноважений адресувати політику та інші важливі регуляторні питання на рівень підприємства і робити свій внесок в оновлення національної енергетичної стратегії України, а така стратегія може посилити зв'язки з інвестиціями в енергоефективність та операційну діяльність, особливо у приватній сфері. Крім того, перевірка показала, що "нові потенційні заходи мають бути передбачені з огляду на подальший рух в бік створення ефективного середовища та базових умов для залучення інвестицій та проектів стосовно енергоефективності та відновлювальних джерел енергії". Також, було встановлено, що УДЕЦ відіграє суттєву роль, якщо він вийде на більш стратегічний рівень і братиме участь у розвитку та здійсненні політики. Проект може підтримати та стимулювати створення ефективного середовища для залучення інвестицій в енергетику. Реформування енергетичного сектору було необхідним для вирішення ситуації із монополістичними та непрозорими структурами, які домінують у секторі, і, таким чином, забезпечити вільну конкуренцію та сприяти довірі інвесторів.

Як зазначається у Програмі енергетичного партнерства ЕАД, яка є основою співпраці у сфері енергетики з Китаєм, Мексикою, В'єтнамом та Південно-Африканською Республікою, перетворення енергетичного сектора є ключовим моментом для переходу на "зелену" економіку та реалізації Паризької угоди, а Данія має спеціальний багаторічний досвід та технологічні рішення стосовно енергоефективності та відновлювальних джерел енергії, які можна успішно застосувати при реформуванні енергетичного сектору України.

Оскільки в ключових рекомендаціях проміжної перевірки відображаються важливі уроки, отримані в УДЕЦ, коротке узагальнення його висновків та рекомендацій наводиться нижче:

Під час свого третього засідання, що відбулося 12 грудня 2016 року, Координаційний Комітет Проекту дотримався цих рекомендації. Також, варто зауважити, що за підтримки Посольства Данії в Києві було вирішено проблемні питання з закупівлями, які перешкоджали подальшому розвитку прогресу, які було визначено як тимчасові заходи.

Як вже зазначалося вище, новий Закон про ринок електроенергії було прийнято на початку 2017 року, що дозволило вільну конкуренцію, полегшило доступ до мережі та відокремили монополістичні структури, які домінували у секторі. Приватний сектор більше зацікавлений в інвестуванні і сприянні енергетичній незалежності, а також збільшенні частки стійкої енергетики у відповідності з Угодою про асоціацією з ЄС та Угодою про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Національний план дій з відновлювальної енергетики в Україні має за мету збільшити частку відновлювальної енергії до 11 відсотків до 2020 року-3, а ЕСУ, прийнята Парламентом у вересні 2017 року, ставить за мету для сектору ВДЕ досягти 25 % від кінцевого споживання енергії в 2035 році. Досягнення цілей буде складним, якщо не буде створено сприятливого середовища для залучення інвестицій в приватний сектор у відновлювальну енергетику та для стимулювання енергоефективності у промисловості відповідно до цілей Національного плану дій з енергоефективності. Таким чином, на вимогу Міненерговугілля та Держенергоефективності, а також у відповідності з відносними перевагами, запропонованими ЕАД у міжурядовій співпраці, стратегічна підтримка УДЕЦ II передбачатиме надання тривалої допомоги у реалізації Національного плану дій з відновлювальної енергетики (а також інструментів для інтеграції змінних форм відновлювальних джерел сонячної та вітрової енергії), тривалої підтримки у реалізації Національного плану дій з енергоефективності, а також підтримки у реалізації та моніторингу затвердженої ЕСУ, а також - у якості конкретного заходу для підтримки зусиль, спрямованих на збільшення залучення інвестицій в приватний сектор у відновлювальну енергетику та енергоефективність - надання допомоги Держенергоефективності і його концепції "єдиного вікна", спрямованої на визначення можливостей та підтримку залучення інвестицій. Новий Закон про ринок електричної енергії - це важлива частина сприятливих умов, які посилять зазначену діяльність.

Запропонована діяльність та сфери отримання показників результатів обговорювалися під час четвертого засідання Координаційного комітету Проекту УДЕЦ, яке відбулося 16 червня 2017 року, на якому Міністр енергетики та вугільної промисловості України позитивно відмітив прогрес УДЕЦ, у т. ч. ту підтримку, яку він надав розробки ЕСУ, роботу над енергетичним балансом 2014 і 2015 років, роботу над розробкою системи моніторингу енергоефективності, а також розробки інструментів для інтеграції відновлювальної енергетики у мережу. Далі Міністр відмітив багатообіцяючі напрямки міжурядової співпраці у другій фазі, у т. ч. підтримку реалізації ЕСУ, реалізація Закону про ринок електроенергії, моделювання довгострокового прогнозного енергетичного балансу, а також підтримка гнучкості та балансування енергетичної системи. Голова УДЕЦ (Директор Департаменту електроенергетичного комплексу Міненерговугілля) акцентувала увагу на результатах та досягненнях УДЕЦ-4, у т. ч. підтримку у фіналізації ЕСУ, прогнозуванні енергетичної системи, верифікації розрахунків викидів парникових газів від спалювання вугілля на ТЕС України для звітності, що надається до Секретаріату РКЗК ООН, роботу з Держенергоефективності щодо розробки методології моніторингу енергоефективності, підготовку рекомендацій щодо прогнозування виробництва електроенергії за допомогою вітрових турбін, допомогу у проведенні семінарів Держенергоефективності у містах України, які були присвячені темі заміщення газу відновлювальною енергією, роботу над аналізом ширшого використання відновлювальних джерел енергії для опалення і т. д. Посол Данії у своїй ролі заступника Голови Координаційного Комітету Проекту також позитивно відмітив здобуті досягнення УДЕЦ, і підкреслив, що [Данія] з радістю підтримуватиме процес реалізації планів дій та подальший розвиток співпраці. Він також зазначив, що з Міністром енергетики та вугільної промисловості України було прийнято рішення щодо організації заходів з данськими інвесторами та компаніями, а також запропонував зміцнити взаємодію та співпрацю УДЕЦ з Данським інвестиційним фондом для країн, що розвиваються (IFU).

Зміцнення середовища, сприятливого для інвестицій в сталу енергетику

Запропонований підзаголовок УДЕЦ II - "зміцнення середовища-5, сприятливого для інвестицій в сталу енергетику" - свідчить про важливість мобілізації ресурсів приватного сектору, щоб досягнути цілей сталої енергетики. Оскільки УДЕЦ II є складовою основоположного компоненту Сталого та всеохоплюючого економічного розвитку, то варто зауважити, що цей компонент / тематична програма передбачає важливі взаємодії з іншими складовими. Це є особливо важливим з огляду на взаємодію з Данським інвестиційним фондом для країн, що розвиваються (IFU) для Енергетичного інвестиційного фонду сусідства (NEIF, який розповсюджує свою діяльність також на Грузію). NEIF спрямовуватиме та зменшуватиме ризик інвестицій у сталі енергетичні рішення, що збільшуватиме кількість прямих інвестицій, а також створюватиме очікувані демонстраційні моделі і, як наслідок, матиме стимулюючий ефект. Проміжна перевірка МЗС у 2016 році також показала, що у разі, якщо УДЕЦ зосередить свою діяльність на проблемах та можливостях для інвестицій у відновлювальну енергетику, то буде надаватися більше данських та інших іноземних інвестицій, особливо враховуючи той факт, що це великий пріоритет для Уряду України та Уряду Данії-6.

Відповідність пріоритетам Данії

Для Данії пріоритетом є підтримка розвитку сталої енергетики, оскільки:

• Це першочерговий пріоритет цілей Сталого та всеохоплюючого економічного розвитку за програмою DANEP та теорії змін.

• Запропонована підтримка повністю відповідає новій Стратегії розвитку та гуманітарної співпраці Данії, розробленої Урядом Данії, "The World 2030-7" ("Світ 2030).

• Україна розробила стратегії та плани дій, якими демонструє політичні бажання та наміри влади. Це також є можливістю підтримати сталий розвиток.

• Підтримка впливає на SDG/ЦСР 7 (недорогі та надійні джерела енергії), що є пріоритетом у данській співпраці в цілях розвитку.

• Підтримка допоможе Україні перейти до "зеленої" економіки і сприятиме реалізації Паризької угоди та SDG/ЦСР 13 (боротьба зі зміною клімату).

• Співпраця стратегічно закріпилася в Міненерговугілля та має стійку взаємодію з Держенергоефективності й іншими ключовими партнерами, що дозволяє продовжувати міжвладну співпрацю, яка є випробуваним і пріоритетним методом данської співпраці у цілях розвитку.

• Данія продемонструвала досвід і компетенції як у сфері відновлювальної енергетики, так і в енергоефективності, чим сьогодні користується Україна в рамках успішної співпраці та діяльності УДЕЦ.

• Запропонована підтримка УДЕЦ чітко відповідає зобов'язанню DANEP, визначеного Данським інвестиційним фондом для країн, що розвиваються, суть якого полягає в інвестуванні у відновлювальну енергію та енергоефективність, Енергетичного інвестиційного фонду.

Теорія змін (ТЗ) DANEP є наступною: якщо допомога надається для поліпшення політичного та регуляторного середовища для залучення приватних інвестицій в сталий енергетичний сектор, то Україна залучатиме більше іноземних та внутрішніх інвестицій в енергетичний сектор та поліпшуватиме енергоефективність, що призведе дозначної енергонезалежності та поліпшить стабільний економічний ріст. УДЕЦ II (особливо за Результатом 4, концепція Держенергоефективності як єдиного координаційного центру, за Результатом 5 - рекомендації щодо стратегічного енергопланування на місцевому та регіональному рівнях, а також проектні пропозиції, пов'язані відновленням/розширенням мереж районного теплопостачання, та за Результатом 6 - підтримка планів матеріального стимулювання, енергетичний аудит та реалізація пілотних проектів у промисловому секторі - орієнтовні результати див. нижче) та взаємодія з IFU NEIF підтримають цю ТЗ. Співставляючи ТЗ та досягнуті результати УДЕЦ, варто зауважити, що в той час, поки зобов'язання УДЕЦ сприяє переходу України до "зеленої" економіки та реалізації процесів трансформаційних змін щодо сталої енергетики та економічного зростання, окремі кількісні показники скорочення викидів парникових газів або конкретна кількість зекономленої МВт-год електроенергії не має відношення до співпраці, а тому кількісні значення та кінцеві показники не зазначаються.

6. Ціль зобов'язання у сфері розвитку та орієнтовні результати

Завдання співпраці між сторонами полягає у створенні сприятливого середовища для залучення інвестицій в сталу енергетику. Прогрес у напрямку досягнення цілі буде вимірюватися за допомогою проміжної звітності УДЕЦ, яка подається до Координаційного Комітету Проекту, який, в свою чергу, буде слугувати механізмом підзвітності для визначення прогресу та результатів, для моніторингу прогресу відповідно до української національної системи моніторингу. Моніторинг та орієнтовні результати ЕАД також допомагатимуть здійснювати моніторинг прогресу, який також, наскільки це можливо, враховуватиме моніторинг, проведений Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (система моніторингу ЕСУ має бути розроблена за підтримки УДЕЦ II), а також моніторинг взятих Україною зобов'язань, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС і Договором про заснування Енергетичного Співтовариства. Співпраця також сприятиме переходу України до "зеленої" економіки і реалізації Паризької угоди про зміну клімату.

З метою звітування про хід роботи у напрямку досягнення цілей УДЕЦ було обрано наступні ключові результати та їх показники:

Співпраця між Україною та Данією щодо Українсько-данського енергетичного центру грунтується на принципі партнерської взаємодії. Такий підхід до надання технічної допомоги (ТД) вимагає взаємних зобов'язань та участі партнерів, щоб досягнути результатів домовленостей. Оскільки співпраця є продовженням Фази I УДЕЦ, що реалізовувалася впродовж 2015-2017 років, то в рамках цієї співпраці є можливість скористатися набутим досвідом та здобутими знаннями, успішно поєднуючи партнерські зобов'язання та визначену управлінську організацію (див. Розділ 9 "Організаційна схема"), а також вже розроблені інструменти та процедури. Єдиною відмінністю між Фазою I і Фазою II УДЕЦ буде те, що структуру міжміністерської робочої групи Фази I буде раціоналізовано, а тому у Фазі II буде лише одна Міжміністерська робоча група, яку очолюватиме Голова УДЕЦ. Проект робочого плану УДЕЦ II буде підготовлено цією Міжміністерською робочою групою за підтримки Секретаріату УДЕЦ та ЕАД протягом перших трьох місяців та затверджено на першому засіданні Координаційного Комітету Проекту. Робочий план буде основою для співпраці та міститиме плани і рекомендації щодо конкретного змісту, обсягу і термінів досягнення кожного результату і проміжного результату з вимірюваними щорічними цілями для кожного з шести показників результатів. Враховуючи надзвичайно динамічну співпрацю, одним з головних висновків роботи УДЕЦ I полягає в тому, що ключовою сильною стороною та порівняльною перевагою партнерської взаємодії є та закладена гнучкість, яка допомагає подолати основні проблеми, що виникають-8 впродовж періоду реалізації співпраці у сферах, за якими визначаються результати. Робочі плани УДЕЦ, розроблені у рамках міжміністерської співпраці та погоджені Координаційним Комітетом Проекту, складають динамічну базу для діяльності, яку необхідно реалізовувати, щоб досягти результатів та підсумків. Крім того, підхід, орієнтований на задоволення потреб, з конкретними розробленими технічними завданнями для кожного суттєвого внеску ЕАД та консультантів у потрібний момент і з конкретним посиланням на чинний робочий плай, є ще однією важливою характеристикою такої співпраці. На даному етапі, заходи з планування та проектування діяльності в рамках УДЕЦ II носить переважно універсальний характер, у Додатку E до цього Документа наводиться дуже орієнтовний опис видів заходів, які необхідно реалізувати, щоб отримати визначені шість результатів УДЕЦ II.

7. Управління ризиком

Підтримка зосереджується на технічних механізмах планування, а тому можна сподіватися, що складна політична ситуація в Україні не буде мати серйозного впливу на виконання запланованих компонентів. Основні ризики виконання запланованих УДЕЦ II заходів з українського боку такі: (I) спроможність Міненерговугілля та Держенергоефективності надати допомогу у вигляді людських ресурсів; (II) фактична спроможність УДЕЦ організувати та підтримувати міжвідомчу співпрацю з іншими міністерствами та відомствами; (III) ризик втрати висококваліфікованих кадрів у міністерствах і структурах, що співпрацюють між собою, у зв'язку з ротацією кадрів та реорганізацією державного сектору; (IV) консенсус щодо робочої програми та діяльності Центру, зважаючи на політичні пріоритети в роботі основних партнерів та в Україні загалом; а також (V) ризики недостатньої координації з іншими ініціативами, які підтримують інші партнери з розвитку. У Фазі II УДЕЦ враховано та зменшено можливий вплив цих факторів ризику, і з огляду на це досвід УДЕЦ I є дуже корисним.

З боку Данії, у разі визначення необхідності надання ТД за запитом та відповідно до "поглинаючої здатності" української сторони, ЕАД повинне мати можливості довгострокового планування своєї технічної участі, яке дозволить своєчасно надавати технічну допомогу за кордоном додатково до виконання своїх обов'язків на території Данії. Таким чином, координатор країни від ЕАД у Копенгагені відіграватиме важливу роль у процесі моніторингу та активної підтримки робочих планів та прогресу.

Важливими заходами у забезпеченні ефективної діяльності Проекту та зменшення ризиків вищезазначених факторів є продовження роботи проектного консультанта/координатора від української сторони та довгострокового головного радника відповідно структурі УДЕЦ I.

8. Чинники

Загальна сума бюджету за зобов'язаннями складає 20 мільйонів донських крон, які заплановані на 3 календарних роки, починаючи з січня 2018 року до грудня 2020 року. Нижче наводиться таблиця з показниками бюджету, орієнтованого на досягнення певних результатів:

Фінансовий внесок Данії у реалізацію УДЕЦ II покриватиме наступні проектні витрати:

Витрати, що покриваються за умовами контракту між ЕАД та МЗС / Програмою сусідства:

• Оплата робочого часу експертів ЕАД.

• Оплата праці, добові та компенсація незначних витрат для міжнародних та українських консультантів (відповідно до рамкового договору з ЕАД).

• Добові та житло в Україні (для данських експертів) та в Данії (для українських експертів).

• Витрати на міжнародні та внутрішні перельоти до/з/в межах Данії - України для данських та українських експертів і міжнародних та українських консультантів.

• Витрати на інші види транспорту (автобус, потяг, таксі).

• Витрати на ознайомчі візити за межами України.

• Витрати на організацію майстерень, семінарів і конференцій в Україні.

МЗС / Програма сусідства безпосередньо покриватимуть такі витрати:

• Витрати на Секретаріат УДЕЦ (заснований у якості Децентралізованої структурної одиниці МЗС):

МЗС також безпосередньо покриватиме витрати, пов'язані з Головним радником УДЕЦ (довгострокова позиція), якого приймає на роботу безпосередньо МЗС за умовами процедури найму радників Danida.

В рамках данської допомоги для УДЕЦ не передбачено жодних фізичних інвестицій в інфраструктуру, обладнання та апаратне забезпечення (окрім незначного офісного обладнання для Секретаріату УДЕЦ), але важливо підтримувати тісний зв'язок з IFU та іншими міжнародними фінансовими установами, які є потенційними інвесторами у пілотні проекти та масштабні рішення щодо відновлювальної енергетики та енергоефективності.

Внесок Міністерства енергетики та вугільної промисловості України має бути у формі внеску, а саме:

• Голова Координаційного комітету Проекту.

• Голова УДЕЦ.

• Персонал, що представляє Міністерство та українські установи у партнерській взаємодії та у роботі, орієнтованій на результат.

• Обладнаний офісний простір у приміщенні Міненерговугілля для розміщення Українсько-данського енергетичного центру і забезпечення відповідної співпраці між Міненерговугілля та ЕАД

• Доступ до конференц-залів Міненерговугілля.

• Сприяння та забезпечення проведення УДЕЦ семінарів та засідань в межах України.

Внесок Держенергоефективності та інших українських партнерських установ буде надаватися у натуральній формі - працівники для заходів, запланованих для досягнення результатів 1 - 6, як про це зазначається у робочому плані УДЕЦ, розробленому Міжміністерською робочою групою та затвердженому Координаційним комітетом Проекту.

Стратегія виходу

Хоча фінансування участі Данії заплановано на три роки, варто зазначити, що у разі остаточного припинення надання підтримки з боку Данії, українські партнери зобов'язані взяти на себе повну відповідальність за реалізацію та моніторинг відповідних заходів за участі Секретаріату УДЕЦ та ЕАД. Крім того, впродовж останніх шести місяців проекту УДЕЦ II, довгостроковий радник та ЕАД сприятимуть реалізації структурованого процесу, у якому першочергові партнери та Міжміністерська робоча група поступово готуватимуться до завершення отримання технічної допомоги з боку Данії, а також працюватимуть для досягнення максимально можливої сталості результатів та показників результатів Проекту УДЕЦ II. Під час проміжного аналізу Програми DANEP в Україні, запланованого на 2019 рік, також необхідно проаналізувати питання стратегії виходу. Також, зазначається, що наразі вже існує платформа Інтерактивної карти UAMAP Держенергоефективності як "концепція єдиного вікна" (тобто, такого, що не залежить від технічної допомоги з боку Данії) і будь-які внески на цю платформу за Результатом компоненту 4 допоможуть консолідувати зібрану інформацію. Подібним чином, взаємодія з NEIF IFU також допоможе поліпшити можливості отримання інвестицій, а власне NEIF має ресурси для розробки ТЕО і підготовки проектів за підтримки УДЕЦ в обраних технічних сферах і за обраними підходами; це також вважається елементом стратегії виходу (також, функціонування NEIF заплановано на 4 роки, тобто на один рік довше, ніж УДЕЦ). Що стосується надання підтримки ЕСУ, Національним планам дій з енергоефективності та відновлювальної енергетики за Результатами 1, 2, 5, та 6 щодо роботи над системами моделювання і прогнозування та оновленням Національних планів дій до 2035 року, то ці заходи вважаються такими, що є безпосередньо самодостатніми за умови, що українські партнери взяли на себе повну відповідальність за освоєння та застосування наданої технічної допомоги.

9. Організаційна схема

Сторони домовилися про наступний порядок організації роботи (див. схему 1) з метою забезпечення належного діалогу та своєчасного вирішення питань надання підтримки.

Мал. 1 - Організаційна схема УДЕЦ

Project Steering Committee (PSC) - Координаційний комітет Проекту (ККП)

Chairman: MoECI, Minister level - Голова: Міненерговугілля, рівень Міністра енергетики та вугільної промисловості України

Deputy Chairman: MFA/Embassy - Заступник Голови: Представники МЗС/Посольства

Members: Representatives from MoECl, SAEE and DEA - Члени: Представники Міненерговугілля, Держенергоефективності та ЕАД

Ukraine-Denmark Energy Center (UDEC) - Українсько-данський Енергетичний центр (УДЕЦ)

Responsible Manager: Head of UDEC, MoECI - Відповідальний керівник: Голова УДЕЦ, Міненерговугілля

Technical & Advisory Support: Danida Long-Term Advisor - Технічна та консультаційна підтримка: Довгостроковий радник: Danida

Daily Coordination&Support: Ukrainian Consultant/Coordinator - Щоденне координування та підтримка: Український консультант / Координатор

Ministry of Energy and Coal Industry (MoECI) - Міністерство енергетики та вугільної промисловості (Міненерговугілля)

State agency for Energy Efficiency and Energy Saving (SAEE) - Державне агентство енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності)

Other Ukrainian Stakeholders - Інші українські зацікавлені сторони

IMWG - Міжміністерська робоча група

Ministry of Foreign Affairs of Denmark (MFA) Embassy of Denmark - Міністерство закордонних справ Данії (МЗС), Посольство Данії

Danish Energy Agency (DEA) - Енергетичне агентств Данії (ЕАД)

International and Ukrainian consultancy inputs under Framework Contract - Внесок українських та міжнародних консультантів за умовами Рамкового договору

Legend - Позначки

Decision making - Прийняття рішення

Technical assistance (TA) - Технічна допомога

Coordination - Координація

Support - Підтримка

Міністерство енергетики та вугільної промисловості

Міненерговугілля уповноважене координувати усю енергетичну політику України і є першочерговим Партнером з реалізації УДЕЦ. Міненерговугілля виділило у своєму приміщенні площі для розміщення Українсько-данського енергетичного центру (УДЕЦ-9).

Мінерговугілля нестиме повну відповідальність за вищезазначені результати 1, 2, та 3, за підтримки Секретаріату УДЕЦ та ЕАД. Така відповідальність також передбачатиме моніторинг і звітність (див. Розділ 11).

Голова УДЕЦ

Міненерговугілля подовжить перебування свого представника на посаді Голови Центру для реалізації Фази II УДЕЦ. Голова УДЕЦ нестиме відповідальність за забезпечення вчасного внеску в натуральній формі та співпрацю з іншими працівниками Міненерговугілля.

Голова УДЕЦ також нестиме повну відповідальність за ефективне використання та моніторинг наданої технічної допомоги, а також реалізацію і моніторинг робочого плану, у т. ч. вчасне надання результатів.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності)

Держенергоефективності є основним агентством Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Держенергоефективності реалізує свою діяльність у таких сферах, як енергоефективність, відновлювальна енергетика, стратегічне енергетичне планування, комбіноване виробництво тепла та енергії, енергетична утилізація відходів та теплопостачання. Воно також активному сприяє залученню інвестицій в ці сфери. Держенергоефективності є ключовим партнером у співпраці в рамках поточної Фази I УДЕЦ.

Держенергоефективності нестиме повну відповідальність за вищезазначені результати 4, 5, та 6, за підтримки Секретаріату УДЕЦ та ЕАД. Така відповідальність також передбачатиме моніторинг і звітність (див. Розділ 11).

Залучені до співпраці зовнішні структури

Зважаючи на міжгалузевий характер діяльності у сфері енергетики, як і в Фазі I, Центр також співпрацюватиме з іншими структурами, а саме ДП НЕК "Укренерго", Державною службою статистики України (ДССУ), а також Міністерством екології та природних ресурсів (Мінприроди). У разі структурних змін і перерозподілу обов'язків та відповідальності між державними структурами України Координаційний комітет повинен вирішувати питання, пов'язані зі змінами в робочій програмі та інституційними аспектами в частині її реалізації.

Міжміністерська робоча група.

Як вже зазначалося вище, в рамках УДЕЦ II Міжміністерську робочу групу (МРГ) буде створено з метою розробки та оновлення робочих планів та забезпечення координації у ході реалізації заходів і досягнення необхідних результатів. МРГ проводитиме засідання принаймні раз у 2 - 3 місяці і додаткові засідання у разі необхідності. У Технічному завданні для МРГ будуть описані її основні функції - розробляти і оновлювати робочі плани та забезпечувати координацію між українськими основними партнерами (Міненерговугілля та Держенергоефективності), а також іншими українськими партнерами, серед яких ДССУ, Мінприроди, ДП НЕК "Укренерго" та інші. ЕАД братиме участь у засіданнях МРГ і, у разі необхідності, надаватиме поради та підтримку у розробці та оновленні робочих планів. МРГ також буде форумом, де свої точки зору можуть висловити інші зацікавлені сторони щодо можливостей та труднощів на шляху до створення сприятливого середовища для відновлювальної енергетики та інших питань, що відносяться до компетенції УДЕЦ. Інші зацікавлені сторони, думки яких є важливими, включаючи представників приватного сектору (відповідні бізнес об'єднання, об'єднання виробників і т. д.), місцеві органи влади, навчальні заклади і групи громадянського суспільства.

Обов'язки та склад Міжміністерської робочої групи будуть остаточно погоджені на першому засіданні Координаційного комітеті Проекту УДЕЦ Фази II. Голова УДЕЦ очолюватиме Міжміністерську робочу групу, Секретаріат УДЕЦ з українським консультантом/координатором та Міжнародним довгостроковим радником у своєму складі буде діяти у ролі Секретаріату МРГ та допомагати у плануванні засідань, підготовці порядку денного та протоколів засідань, підготовці бланків для робочих планів, оновленні робочих планів рішеннями МРГ, підтримці МРГ у взаємодії та координації і т. д.

Міністерство закордонних справ Данії

МЗС Данії через Департамент європейського сусідства несе повну відповідальність за програму DANEP, частиною якої є УДЕЦ. МЗС є також підписантом Угоди про партнерську співпрацю з Міненерговугілля. Посольство Данії в Києві є частиною МЗС Данії і Посол Данії в Україні є заступником Голови Координаційного комітету Проекту.

Енергетичне Агентство Данії

ЕАД несе відповідальність за надання технічної допомоги Проекту відповідно до умов контракту, який буде укладено з МЗС Данії. Процес надання допомоги відповідатиме вимогам керівних принципів управління допомогою Danida (AMG). ЕАД звітуватиме МЗС Данії / Департаменту європейського сусідства щоквартально; Посольство Данії в Києві буде проінформованим та отримуватиме копії листування між ЕАД та МЗС. ЕАД надаватиме технічну допомогу в рамках партнерської взаємодії. ЕАД нестиме відповідальність за організацію та вчасне надання технічної допомоги працівниками ЕАД та зовнішніми консультантами у рамках тієї діяльності, що визначена у річних робочих планах Центру відповідно до потреб та пріоритетів українських партнерів, а також відповідно до робочого завдання щодо надання технічної допомоги. ЕАД призначила відповідального територіального координатора з місцезнаходженням в Копенгагені, який буде виступати у ролі контактної особи від ЕАД для цілей УДЕЦ II.

Координаційний комітет Проекту

Сторони повторно створять Координаційний комітет Проекту, який ухвалюватиме рішення з питань діяльності УДЕЦ II, його робочих планів, результатів. До складу Координаційного комітету увійде один представник від Міністерства енергетики та вугільної промисловості на рівні Міністра, який стане Головою комітету, один представник МЗС Данії / Департаменту європейського сусідства / Посольства Королівства Данія в Києві, який стане заступником Голови, по одному представникові від Державного агентства з енергоефективності і енергозбереження України та ЕАД. Координаційний комітет збереться на першу зустріч впродовж трьох місяців з моменту свого формування, щоб затвердити перший річний робочий план УДЕЦ II. Надалі Координаційний комітет буде збиратися не рідше одного разу на півроку з метою оцінки ходу виконання заходів за результатами піврічних звітів та затвердження робочої програми. Координаційний комітет Проекту обговорюватиме проблемні питання міжвідомчої співпраці, якщо вони будуть виникати, та аналізуватиме погляди інших зацікавлених сторін, таких як приватний сектор.

Секретаріат УДЕЦ

Секретаріат УДЕЦ буде створено у якості "Децентралізованої структурної одиниці" під керівництвом МЗС Данії / згідно з Положенням Данії про надання допомоги за програмами розвитку Danida, від березня 2015 року. Децентралізована структурна одиниця складатиметься з двох осіб: (1) український проектний консультант/координатор, та (2) головний радник (довгостроковий радник Danida). Структурна одиниця адмініструватиме контракт українського проектного консультанта/координатора, а також надаватиме незначне фінансування на послуги усного та письмового перекладу, аудит Структурної одиниці, оновлення та ведення веб-сайту УДЕЦ, незначні витрати на офісну техніку (комп'ютер, принтер), а також поточні витрати (канцелярія, тонер для принтера, оплату комунальних послуг).

Головний радник: Головний радник (довгостроковий радник Danida відповідно до умов контракту з МЗС Данії) буде радити та допомагати Голові УДЕЦ, Секретаріату УДЕЦ та українським партнерам і ЕАД відповідно до своїх посадових обов'язків. Радник також нестиме відповідальність за контроль повсякденної діяльності Структурної одиниці. Кошти на посаду Радника на умовах повної зайнятості передбачені у бюджеті на три роки. Важливо забезпечити безперервність цього функціоналу і його плавний перехід від радника, який виконував роль Головного радника в УДЕЦ I, до його послідовника в УДЕЦ II, який починає свою діяльність навесні 2018 року. Отже, процес пошуку кандидата на посаду нового Радника необхідно розпочати негайно (див. також Додаток F - План дій).

Проектний консультант / координатор УДЕЦ: Проектний консультант/координатор УДЕЦ з української сторони, як і в УДЕЦ фазі I, відіграватиме надзвичайно важливу роль в УДЕЦ II, забезпечуючи координацію між установами України та Данії, а також координацію в щоденній партнерській взаємодії "твінінг" між Міненерговугілля та іншими установами, що задіяні в співпраці відповідно робочому плану УДЕЦ. Проектний Консультант/Координатор буде працевлаштований на умовах повної зайнятості на період трьох років у Структурній одиниці і, як член Секретаріату УДЕЦ, буде виконувати функцію секретаря Координаційного комітету Проекту та Міжміністерської робочої групи. Оскільки продовження роботи Консультанта/Координатора є надзвичайно важливим, то заходи щодо впровадження Структурної одиниці та укладення контракту з Консультантом/Координатором є високо пріоритетними (див. також Додаток F - План дій).

Координація з Енергетичним інвестиційним фондом сусідства (NEIF)

Як зазначалося вище і в Програмному документі DANEP для України, між УДЕЦ та NEIF, який адмініструється IFU, є важливою синергія. Це особливо стосується Результату 4, оскільки цей результат передбачає роботу над технічно-економічними обгрунтуваннями та фінансовими моделями для розробки бізнес-кейсів, що можуть допомогти розробити потенційні проектів, можливість фінансування яких буде розглядатися. Оскільки NEIF (та інші інструменти IFU) мають можливість допомоги у розробці проектів шляхом забезпечення ініціаторів та розробників проектів, то особлива увага приділятиметься такій взаємодії між УДЕЦ та IFU. Також важливо підтримувати міцні зв'язки з Посольством Данії у Києві, а саме у частині здійснення політичної та комерційної діяльності, оскільки у них є налагоджені зв'язки з данською бізнес спільнотою і вони підтримують ініціативу розвитку данського експорту в Україні, а також сприяють в організації поїздок до Данії.

Інша донорська координація

УДЕЦ продовжуватиме-10 бути активним у відповідних донорських координаційних форумах, особливо у координаційних ініціативах / форумах Європейської Комісії та Посольства Німеччини і Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ. За результатами коротких візитів ЕАД/консультантів до Києва у вересні 2017 року делегація ЄС отримала розуміння поточної та запланованої майбутньої діяльності УДЕЦ, а також дізналася про заходи з енергоефективності та відновлювальної енергетики, що реалізуються за підтримки донорів, а також те, що Фонд енергоефективності впроваджується, але ще не функціонує. ЄС відіграє ключову роль у донорській координації у цих сферах і встановлено, що УДЕЦ доповнює і не повторює донорську діяльність, хоча безперервна тісна співпраця є важливою. Розміщення УДЕЦ в Міненерговугілля є також важливим та стратегічним у цьому розрізі, оскільки інша безпосередня донорська допомога для цього Міністерства є обмеженою. GIZ є основним партнером з розвитку сталої енергетики, а Німеччина надає значну підтримку новому Фонду енергоефективності, Інтерактивній мапі UAMAP Держенергоефективності та багатьом іншим ініціативам.

Корпорація НЕФКО активно надає допомогу з рішеннями районного теплопостачання, а ЄБРР виступає одним з головних партнерів з розвитку енергетичного сектора; Данія підтримує Програму E5P, яка адмініструється ЄБРР. У січні 2017 року Фінляндія підписала Меморандум про взаєморозуміння з Держенергоефективності стосовно співпраці у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики; Секретаріат УДЕЦ та Головний радник знають про всі ці та інші донорські ініціативи. УДЕЦ організував ознайомчі візити до Міжнародного енергетичного агентства у Парижі, з яким встановлена тісна співпраця, а це є важливим фактором, тому що Агентство веде політичні діалоги на високому рівні, здійснює аналіз даних та статистику, а також в рамках багатосторонньої підтримки Данії у програмі (E4) "Енергоефективність у країнах з економікою, що розвивається". Також, Данія вже довгий час підтримує Програму Світового банку з надання допомоги в управлінні енергетичним сектором (ESMAP), яка також активно починає розвиватися в Україні.

10. Фінансове управління

Виплата траншів, бухгалтерський облік та аудит

Кошти на фінансування технічної допомоги працівників ЕАД та зовнішніх консультантів включно з коштами на покриття відшкодованих витрат (окрім витрат на Секретаріат УДЕЦ) будуть перераховуватися МЗС Данії на рахунки ЕАД трансфертами раз на півроку за письмовим зверненням ЕАД за затвердженими Проектним Координаційним комітетом робочими програмами УДЕЦ і відповідними бюджетами, підготовленими Секретаріатом УДЕЦ / Довгостроковим радником / ЕАД.

Управління такою діяльністю здійснюється згідно з положенням Данії про надання допомоги за програмами розвитку (AMG - amg.um.dk) разом з правилами бухгалтерського обліку та аудиту (на сьогодні це загальні положення МЗС Данії "Про бухгалтерський облік та аудит використання грантів, що розподіляються через державні, напівдержавні та міжнародні організації" від серпня 2007 року). ЕАД надаватиме бухгалтерські рахунки за кожен фінансовий рік згідно з вимогами зазначених вище положень. Рахунки ЕАД повинні відповідати бюджету Центру та відповідати умовам контракту між ЕАД та МЗС.

Фінансове управління Секретаріату УДЕЦ (Децентралізована структурна одиниця)

Структурна одиниця відноситиметься до МЗС Данії / Департаменту європейського сусідства. Структурну одиницю очолюватиме довгостроковий радник Danida і він нестиме відповідальність за підготовку щорічного робочого плану (узгодженого з загальним робочим планом УДЕЦ) та щоквартальне бюджетування. Структурна одиниця відповідатиме за укладення контрактів / закупівлі та платежі, пов'язані з працевлаштуванням українського консультанта/координатора, а також послугами усного та письмового перекладу, оновленням та веденням веб-сайту УДЕЦ, аудитом Структурної одиниці, незначними витратами на офісне обладнання (комп'ютер, принтер) та поточними витратами (канцелярія, тонер для принтера та оплата послуг). Банківський рахунок буде відкрито на ім'я довгострокова радника Danida, а МЗС Данії переказуватиме кошти на цей рахунок щоквартально на основі квартальних бюджетів Структурної одиниці та запитів Радника. Відповідна комп'ютеризована система бухгалтерського обліку з подвійним записом буде впроваджена структурною одиницею разом з МЗС Данії, а відповідна фінансова звітність готуватиметься МЗС Данії на квартальній основі. Усі закупівлі, укладення контрактів та фінансове управління, у т. ч. перевірені річні звіти, відповідатимуть вимогам "Положення Данії про надання допомоги децентралізованим структурним одиницям, від березня 2015 року з подальшими змінами". Це також означає, що контракт з українським консультантом/координатором буде укладатися відповідно до правил проведення закупівель МЗС Данії, і МЗС повинно схвалити або підписати контракт.

Купівля консультаційних послуг та відшкодування витрат

МЗС Данії підпише з ЕАД угоду, за якою будуть надаватися кошти на покриття витрат на технічну допомогу Українсько-данському центру згідно з затвердженою програмою роботи Центру, і в якій будуть докладно визначені обов'язки та зобов'язання ЕАД відповідно до контракту з МЗС Данії. Дія контракту регулюватиметься відповідно до державних правил Данії, які застосовуються до зобов'язань міжурядової співпраці з огляду на оплату праці, відряджень і т. д.

Зовнішня технічна допомога з інших джерел без участі ЕАД (міжнародні та українські консультанти) буде організовуватися ЕАД в порядку закупівель Міністерства енергетики, послуг та клімату Данії/ЕАД через тендер, який організовується відповідно до вимог Директиви 2014/24/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 року, а також чинного законодавства Данії про проведення закупівель. Механізм проведення закупівель як міжнародних, так і українських консультаційних послуг буде мати форму рамкового договору, який виноситься на тендер і регулюється з боку ЕАД, а витрати на ці послуги вносяться до договору між МЗС Данії та ЕАД. Виставляючи контракт на тендер, ЕАД має переконатися, що при оцінці пропозицій належна увага приділяється документації учасників тендерів, а саме чи доступні їм вміння та досвід використання ресурсної бази України, які відповідають сферам діяльності УДЕЦ. ЕАД також отримає користь від зобов'язань за цим рамковим договором, якими передбачається залучення, наприклад, Данського технологічного університету та інших установ відповідно до УДЕЦ I. ЕАД нестиме повну відповідальність за вчасне надання та якісну технічну допомогу відповідно до умов рамкового договору. Роль кожного консультанта у робочому плані УДЕЦ буде детально описана у Технічному завданні відповідно практики започаткованій в УДЕЦ I. За погодженням українських партнерів та ЕАД, ЕАД надасть короткий опис механізму дії рамкового договору і як він забезпечить ефективне використання ресурсної бази України.

Що стосується надання технічної допомоги саме від ЕАД, то масштаб роботи зовнішніх консультантів відповідно до умов рамкового договору передбачатиме ряд завдань, кожне з яких буде зазначено у Технічному завданні на основі робочих планів УДЕЦ. Проект Технічного завдання розроблятиметься у співпраці між українським партнером та ЕАД, і затверджуватиметься Головою УДЕЦ. Кожне Технічне завдання для консультанта та експерта, як і наразі відбувається, визначатиме назву конкретного завдання, надаватиме загальну інформацію, цілі і визначатиме як завдання пов'язане з робочим планом УДЕЦ; з конкретною українською національною стратегією / планом дій / робочим планом міністерства; визначатиме ціль, очікувані результати, результати виконання, масштаб роботи і контроль якості завдання; навички та досвід, що вимагаються від кожного міжнародного та українського консультанта; визначатиме адміністратора задач ЕАД, якому звітуватимуть консультанти; визначатиме кількість персоналу і потенціал ключових українських партнерів, тобто партнерів, з якими консультанти/експерти мають тісно співпрацювати; визначатиме витрати на місцеві поїздки, заходи, послуги усного та письмового перекладу й інші відшкодування витрат (які не покриваються добовими), за які несуть відповідальність консультанти; та визначатиме короткий план контрольних заходів після виконання завдання.

1. Моніторинг та звітування про прогрес, огляд та експертиза

Як зазначалося у Розділі 9, українські партнери братимуть на себе відповідальність за відповідні заходи (за підтримки ЕАД та Секретаріату УДЕЦ). Таким чином, українські партнери також забезпечать відповідний моніторинг та звітування про прогрес в межах адміністративної системи України. Це передбачає подачу звітів про проведений моніторинг до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Щодо цього Міненерговугілля і Держенергоефективності досягнуть певних взаємних домовленостей.

Піврічні звіти про прогрес готуватиме Координаційний комітет Проекту з метою забезпечення моніторингу прогресу з урахуванням цілей, зазначених у робочому плані УДЕЦ. Голова УДЕЦ нестиме відповідальність за звітування про прогрес за підтримки Секретаріату УДЕЦ. Формат, у якому представлені звіти про прогрес, допоможе використовувати їх при оцінюванні результатів та прогресу з урахуванням цілей, допоможе визначити проблемні місця, зазначаючи можливості та труднощі, на які варто звернути увагу Координаційному комітету Проекту та зацікавленим сторонам.

ЕАД надаватиме МЗС Данії / Департаменту європейського сусідства піврічні доповіді та фінансові звіти про прогрес, а також річні звіти, у форматах, які використовуються під час УДЕЦ I. Тобто, у них йтиметься про загальний прогрес у досягненні цілей, поставлених в зобов'язаннях та погодженому робочому плані, і зазначатиметься оновлена інформація щодо контекстуальних змін у національній політиці та регуляторному середовищі, припущення та ризики і т. д.

МЗС Данії має право здійснювати технічну чи фінансову місію, яка вважається необхідною для моніторингу ходу виконання зобов'язання. Після завершення надання підтримки УДЕЦ II, МЗС Данії залишає за собою право здійснювати оцінку.

Як зазначалося в Програмному документі DANEP для України, Програма для України підлягатиме проміжній перевірці DANEP у 2019 році. В рамках цієї перевірки українські партнери та ЕАД нададуть усю необхідну інформацію щодо УДЕЦ II. Не передбачається і не виділяється бюджет на окремі перевірки УДЕЦ II за цим зобов'язанням. Варто зазначити, що як і проміжна перевірка 2016 року, перевірка 2019 року буде своєрідною можливістю продемонструвати результати та досягнення, а також надати розуміння потенційних потреб і пріоритетів партнерів, на основі чого можуть вноситися зміни на решту періоду діяльності УДЕЦ II.

Додаток B. Стислий виклад Енергетичної стратегії України на період до 2035, Національного плану дій у сфері відновлюваної енергетики, Національного плану дій у сфері енергоефективності та Закону "Про ринок електроенергії"

Основні положення Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020"

Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020" визначає цілі й індикатори успішності їх досягнення, а також напрями та пріоритети розвитку держави. Мета реформ полягає в досягненні європейських стандартів життя та забезпечення для України гідного місця у світі. Стратегія передбачає впровадження 62 реформ. Серед них найвищий пріоритет мають 8 реформ і 2 програми. Окрім того, Стратегія виокремлює 25 основних індикаторів успішного розвитку держави.

Основний пріоритет надається реформі системи національної безпеки та оборони, оновленню влади й антикорупційній реформі, реформі судових і правоохоронних органів, реформі децентралізації та реформі державного управління, реформі дерегулювання та розвитку підприємництва, реформі системи охорони здоров'я та податковій реформі.

Перелік першочергових завдань також містить дві програми - досягнення енергонезалежності, популяризація України у світі та просування державних інтересів у глобальному інформаційному просторі.

Реалізація Стратегії передбачає досягнення 25 основних показників. Зокрема, планується, що Україна стане однією із 30 країн-лідерів у рейтингу Світового банку "Ведення бізнесу".

Основні підсумкові положення Енергетичної стратегії України на період до 2035, (переклад англійською / текст оригіналу - Посольство Королівства Данія):

18 серпня Кабінет Міністрів України затвердив "Нову енергетичну стратегію України на період до 2035 року: безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність" (НЕС). Стратегію НЕС оформлено за підтримки Українсько-данського енергетичного центру (УДЕЦ). Остаточний варіант тексту документа офіційно опубліковано 7 вересня 2017 року.

До основних пріоритетів Стратегії належать:

Передбачається досягнення кінцевого стану у 2035 році, коли Україна все ще значною мірою залежатиме від видобувних енергоносіїв (зменшення до приблизно 50 %, якщо порівняти з поточним показником 71 %) і ядерної енергії (25 %, без змін), а відновлювана енергія відшкодовуватиме різницю (зростання поточного показника 4 % до 25 %). У 2035 році підвищиться рівень надійності енергопостачання завдяки зниженню залежності від імпорту з поточного показника 52 % до 33 %.

Нова енергетична стратегія надає стратегічні рекомендації для українського енергетичного сектора на період до 2035 року. Нею передбачається, що реформування енергетичного сектору України більшою мірою буде завершено до 2025 року, коли будуть досягнуті пріоритетні цільові показники надійності й ефективності енергопостачання, а також забезпечена інтеграція з енергетичним ринком ЄС.

Протягом наступних трьох років (до 2020 року) реалізації Стратегії головна увага приділятиметься впровадженню реформ і розвитку конкурентоспроможних умов, сприятливих для інвестицій. У зазначений термін очікується завершення імплементації Третього енергетичного пакета та створення повноцінних ринків природного газу й електроенергії відповідно до енергетичного законодавства ЄС. Також на цьому етапі буде завершено інституційну інтеграцію України до Європейської мережі системних операторів постачання природного газу, а також виконано більшу частину заходів з інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України до енергетичної системи Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії. Реформування енергетичних компаній відповідно до зобов'язань України у межах Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, збільшення видобутку газу, зниження енергоємності ВВП та подальший розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) є ключовими завданнями реалізації Стратегії на цьому етапі. Буде створено ринок вугільної продукції. Реструктуризація вугільної промисловості супроводжуватиметься комплексом заходів із пом'якшення соціальних та екологічних наслідків ліквідації/консервації вугільних шахт і соціальної реконверсії регіонів закриття шахт відповідно до найкращих європейських практик. У сфері охорони довкілля має бути забезпечено дотримання суворих екологічних норм виробництва, транспортування, трансформації та споживання енергії; фінансування інвестиційних проектів у рамках Національного плану скорочення викидів відповідно до законодавства України та зобов'язань перед Енергетичним Співтовариством. На першому етапі очікується досягнення стрімкого прогресу в області ВДЕ через збільшення їх частки в кінцевому обсязі спожитої енергії до 11 % (8 % від загального первинного постачання енергії). Це буде результатом проведення стабільної та прогнозної політики у сферах розвитку ВДЕ та залучення інвестицій.

Другий етап (до 2025 року) впровадження Стратегії орієнтуватиметься на роботу в умовах нового ринкового середовища та фактичної інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України (далі - ОЕС) з енергетичним ринком Європи, що суттєво вплине на обґрунтування вибору об'єктів для реконструкції або нового будівництва в енергетичній сфері та на підвищення енергоефективності.

Завданнями цього етапу є впровадження механізмів залучення інвестицій для реалізації програми заміщення потужностей, що мають бути виведені з експлуатації, новою енергетичною інфраструктурою; підвищення рівня корпоративного управління суб'єктів господарювання та їх спроможності використовувати доступні інструменти внутрішнього та зовнішнього ринків капіталу та ресурсів енергетичного ринку України. Окрім того, очікується модернізація та вдосконалення систем обліку та залучення споживача до управління власним попитом на енергетичні ресурси. У газовому секторі очікується забезпечення повного задоволення внутрішніх потреб у природному газі власними ресурсами через збільшення видобутку, а також оптимізація роботи газотранспортної системи відповідно до очікуваних сценаріїв її завантаження. На цьому етані планується інтенсивне залучення інвестицій у сектор ВДЕ, розвиток розподіленої генерації, зокрема розробка та початок реалізації плану впровадження "розумних" енергетичних мереж та створення розгалуженої інфраструктури для розвитку електротранспорту.

Метою третього етапу (до 2035 року) є інноваційний розвиток енергетичного сектору та будівництво нової генерації. Інвестиції в потужності нової генерації для заміщення потужностей, що мають бути виведені з експлуатації. Вибір типу генерації залежатиме від прогнозного стану цін на паливо й інтенсивності розвитку кожного типу генерацій, що сприятиме підвищенню рівня конкуренції між ними; від впровадження смарт-технологій до вирівнювання піків споживання. У сфері енергоефективності й охорони довкілля очікується запровадження стандартів будівництва "пасивний дім", досягнення цільових показників викидів SO2, NOx і пилу згідно з Національним планом скорочення викидів, а також заснування в Україні системи торгівлі викидами парникових газів. Перед газовим сектором постануть такі завдання: збільшення національного газовидобутку, включно з альтернативним газом і, можливо, видобутком на шельфі; адаптація потужностей газотранспортної системи в умовах розвитку загальноєвропейського ринку природного газу. У цей період у вугільному секторі має бути створено конкурентоспроможні та прозорі умови функціонування. ВДЕ розвиватимуться найбільш динамічними темпами порівняно з іншими видами генерації, що дозволить збільшити їх частку у структурі загального первинного постачання енергії (далі - ЗППЕ) до 25 %. Досягнення параметрів, наведених у Прогнозному балансі ЗППЕ на період до 2035 року, частки ВДЕ у ЗППЕ та рівня енергоефективності національної економіки має стати узагальнюючим результатом щодо кількісних індикаторів впровадження Стратегії. Досягнення цих показників стане можливим виключно в разі успішного виконання стратегічних завдань і комплексної реалізації соціально-економічних реформ у країні.

Фундаментальною передумовою розвитку сприятливого інвестиційного клімату в секторі енергетики є покращення ділового клімату в Україні взагалі, включно із запровадженням незалежного, постійного й ефективного нагляду у сфері конкуренції, а також швидке запровадження умов ринкового ціноутворення на недискримінаційних засадах. Із цих причин Стратегія обумовлює потребу у формуванні прозорих і ліквідних енергетичних ринків; реалізації Закону "Про ринок електроенергії" та відповідних підзаконних актів, інтеграцію української інфраструктури та нормативно-правової бази з аналогічною інфраструктурою країн ЄС; а також інтеграцію енергетичної інфраструктури України з європейською.

Очікується постійне збільшення використання всіх видів відновлюваної енергії, що стане одним із засобів гарантування надійності енергопостачання у країні. У найкоротшій і середньостроковій перспективах (у період до 2025 року) Стратегія прогнозує збільшення частки відновлюваної енергетики до рівня 12 % від ЗППЕ та не менше 25 % до 2035 року (включно з усіма потужностями виробництва гідроенергії та теплової енергії), як відображено в Таблиці 1.

Таблиця 1. Структура ЗППЕ України, %

Стислий виклад Національного плану дій у сфері відновлюваної енергетики (переклад англійською мовою):

Зважаючи на зобов'язання, взяті на себе Україною під час вступу до Енергетичного Співтовариства, затверджені урядом політичні документи з питань енергетики (зокрема Державну цільову економічну програму енергоефективності та розвитку сфери виробництва енергоносіїв із відновлюваних джерел енергії й альтернативних видів палива на період 2010-2015 років і Енергетичну стратегію України до 2030 року), а також динаміку розвитку відновлюваної енергетики у країні, у наведених нижче сферах очікується успішне виконання обов'язкових завдань.

Гідроенергетика:

4 Поточна потужність невеликих об'єктів гідроенергетики становить близько 75 МВт. Через свою незначну частку в загальному енергетичному балансі наразі невеликі об'єкти гідроенергетики не можуть суттєво впливати на структуру енергопостачання країни. Проте природний потенціал їх розвитку повністю ще не реалізовано. Україна має значний потенціал для використання ресурсів малих річок, особливо в західних регіонах. За умов використання гідроенергетичного потенціалу невеликих річок України можна досягти значної економії паливних і енергетичних ресурсів, а розвиток малої гідроенергетики сприятиме децентралізації загальної енергетичної системи, що дозволить вирішити ряд проблем у сфері енергопостачання у віддалених і важкодоступних сільських місцевостях. Мікро-, міні- та малі гідроелектростанції можуть стати фундаментом забезпеченій енергією всіх регіонів Західної України та джерелом повноцінного енергозабезпечення певних районів Закарпатської та Чернівецької областей. Україна має достатній науково-технологічний потенціал і великий досвід в області проектування та розвитку конструкцій гідротурбінного обладнання, щоб вирішувати питання розвитку малої гідроенергетики. Вітчизняні підприємства володіють достатніми виробничими потужностями, щоб забезпечувати такі гідроелектростанції обладнанням українського виробництва. У випадку модернізації наявних потужностей, відновлення малих гідроелектростанцій, які раніше працювали, та введення в експлуатацію нових генеруючих потужностей Україна досягне такого рівня виробництва електроенергії: мікро- та міні-гідроелектростанції - до 75 ГВт-год у 2015 році (загальна потужність становитиме 33 МВт) і до 130 ГВт-год у 2020 році (загальна потужність становитиме 55 МВт); малі гідроелектростанції - до 140 ГВт-год у 2015 році (загальна потужність становитиме 65 МВт) і до 210 ГВт-год у 2020 році (загальна потужність становитиме 95 МВт); великі гідроелектростанції - до 12000 ГВт-год у 2015 році (загальна потужність становитиме 4800 МВт) і до 13000 ГВт-год у 2020 році (загальна потужність становитиме 5200 МВт).

Сонячна енергетика:

Середній річний обсяг сонячної енергії, яка потрапляє на територію України, варіюється в межах 1070 кВт-год на кв. м у північній частині та 1400 та більше кВт-год на кв. м у південних регіонах країни та в Автономній Республіці Крим. Фотоелектричне обладнання можна ефективно використовувати протягом року, однак найвища ефективність виробництва досягається протягом семи місяців року (із квітня до жовтня) у південних регіонах і протягом п'яти місяців року (із травня до вересня) у північних регіонах. Результати різноманітних досліджень демонструють, що раціонально встановлена потужність сонячної енергії в Україні становить близько 4 ГВт. Перетворення сонячної енергії на електроенергію в умовах енергетичного комплексу України має здійснюватися насамперед із використанням фотоелектричних пристроїв. Наявність великих запасів ресурсів, промислова та науково-технологічна база для виробництва фотоелектричних пристроїв не лише можуть повністю задовольняти потреби вітчизняних споживачів, а й дозволяють віддавати більше двох третіх частин продукції для забезпечення експортних поставок. Враховуючи досвід упровадження сонячних електростанцій у європейських країнах з аналогічним рівнем сонячного випромінювання, а також зважаючи на світові тенденції 5 безперервного зниження витрат на будівництво сонячних електростанцій за рахунок розвитку технологій, обсяг виробництва електроенергії в Україні може збільшитися завдяки вдосконаленню технологій і введенню в експлуатацію нових потужностей до 1050 ГВт-год у 2015 році (загальна потужність становитиме 1000 МВт) і до 2420 ГВт-год у 2020 році (загальна потужність становитиме 2300 МВт).

Вітроенергетика:

Україна має великий потенціал для розвитку вітроенергетики. Найбільш перспективними в цій галузі є південні та південно-східні регіони країни, де середня швидкість вітру на висоті осі ротора сучасних вітрових електростанцій досягає щонайменше 7 м/с. Цей потенціал, проте, сьогодні майже не використовується. Станом на початок 2014 року загальна встановлена потужність вітрових електростанцій, які працювали в Україні, становила близько 340 МВт. Одночасно потенційна економічно раціонально встановлена потужність сектора вітроенергетики в Україні досягає 15 ГВт. Однак спорудження вітрових електростанцій із такою потужністю вимагає інвестицій у розмірі, що перевищує 200 млрд гривень. Базуючися на досвіді впровадження вітрових електростанцій більшості європейських країн, виробництво електроенергії в Україні може збільшитися за рахунок застосування потужніших вітрогенераторів і введення в експлуатацію нових потужностей із показниками до 2400 ГВт-год у 2015 році (загальна потужність становить 1000 МВт) і до 5900 ГВт-год у 2020 році (загальна потужність становить 2280 МВт). Сектор біоенергетики в Україні має майже найбільший потенціал розвитку завдяки особливостям клімату, сільськогосподарським ресурсам і наявності необхідної робочої сили. Найбільший енергетичний потенціал в Україні представлений такими видами біомаси, як сільськогосподарські культури, залишки дерев, рідке паливо на основі біомаси, біологічний компонент твердих побутових відходів і біогаз. За різними оцінками, потенційна встановлена потужність у біоенергетичному секторі становить 15 ГВт. Однак реалізація доступного біоенергетичного потенціалу ускладнюється відсутністю розвитку інфраструктури та сировинної бази, які є обов'язковою умовою безперебійного постачання сировини; низьким рівнем розвитку галузей промисловості, що відповідають за постачання обладнання; а також малим обсягом генерації кожного окремого об'єкта потужностей. Таким чином, динаміка виробництва електроенергії на основі біомасі відстає від виробництва електроенергії з інших відновлюваних джерел. Однак використання біомаси може стати важливою складовою балансу виробництва теплової енергії. Поряд із цим важливу роль мають відігравати введення стимулюючого регулювання тарифів на виробництво тепла з відновлюваних джерел і розвиток ринку біоенергетики в Україні. Беручи до уваги досвід використання біоелектростанцій європейськими країнами з подібним біоенергетичним потенціалом, а також зменшення вартості будівництва біоелектростанцій завдяки технологічному прогресу, виробництво електроенергії на основі біомаси в Україні можна збільшити за рахунок спорудження та введення в експлуатацію нових генеруючи потужностей сектора біоенергетики до 1100 ГВт-год у 2015 році (загальна потужність становить 250 МВт) і до 4220 ГВт-год у 2020 році (загальна потужність становить 950 МВт).

Геотермальна енергетика:

Україна має певний потенціал для розвитку геотермальної енергетики завдяки термогеологічним ознакам рельєфу країни й особливостям її геотермальних ресурсів. Проте наразі наукові, геологорозвідувальні та практичні роботи в Україні зосереджуються лише навколо геотермальних ресурсів, представлених термальними водами. За різними оцінками, економічно раціональний енергетичний ресурс термальних вод в Україні досягає 8,4 млн т нафтового еквівалента на рік. В Україні знаходиться достатньо геотермальних родовищ із високотемпературним потенціалом (120 - 180° C), що дозволяє використовувати геотермальне тепло для виробництва електроенергії. В Україні практичне освоєння термальних вод здійснюється в Автономній Республіці Крим, де споруджено 11 геотермальних систем, що працюють на основі циркуляції води із застосуванням сучасних технологій видобування геотермального тепла з надр землі. Усі геотермальні установки знаходяться на етапі дослідно-промислової розробки. Великі родовища термальних вод знайдено в Чернігівській, Полтавській, Харківській, Луганській і Сумській областях. Сотні джерел із термальною водою, які наразі призупинили свою діяльність, можна відновити з метою подальшого їх використання як систем видобутку геотермального тепла. Визначаючи можливі обсяги споживання низькотемпературних геотермальних ресурсів за геокліматичних умов різних регіонів України, слід враховувати, що їх інтенсивна експлуатація може призвести до зменшення температури маси ґрунту та їх швидкого виснаження. Необхідно підтримувати використання геотермальної енергії на рівні, який дозволятиме експлуатувати джерела енергетичних ресурсів, не завдаючи шкоди довкіллю. Для кожного регіону України визначено максимальний показник інтенсивності видобутку геотермальної енергії, якого можна дотримуватися протягом тривалого періоду. Спираючись на досвід європейських країн із впровадження геотермальних електростанцій, виробництво електроенергії об'єктами видобування геотермального тепла в Україні можна забезпечити введенням в експлуатацію нових потужностей у розмірі 44 ГВт-год у 2015 році (загальна потужність становить 8 МВт) і 120 ГВт-год у 2020 році (загальна потужність становить 20 МВт). Використання енергоносіїв із відновлюваних джерел у транспортному секторі. У транспортному секторі досі не спостерігається тенденції до будь-якого значного збільшення використання енергоносіїв із відновлюваних джерел. На сьогоднішній день в Україні відсутнє промислове виробництво біодизелю. Згідно з різними даними, обсяг виробництва дизельного біопалива становить близько 20000 т на рік (досягається здебільшого фермерами, що застосовують обладнання малої потужності для задоволення власних потреб). У 2012 році було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо виробництва та використання моторних палив із вмістом біокомпонентів", згідно з яким введено обов'язковий вміст біоетанолу в моторних бензинах, вироблених та/або реалізованих в Україні. Щоб дотриматися Закону, енергетичний сектор має виробити приблизно 250 тисяч т біоетанолу. Обсяг поточного виробництва, проте, становить близько 50 тисяч т на рік.

Стислий виклад НПД ЕЕ (переклад англійською мовою):

Національний план дій у сфері енергоефективності на період до 2020 року (далі - Національний план) розроблено на основі шаблона Національного плану дій у сфері енергоефективності у процесі підготовки для Договірних сторін Енергетичного Співтовариства відповідно до вимог Директиви. Вживання заходів, яких вимагає втілення Національного плану, дозволить досягти головної мети у 2020 році, а саме показника національної економії електроенергії, що дорівнює 9 %, якщо порівняти із середнім показником вітчизняного кінцевого енергоспоживання станом на 2005-2009 роки. Окрім того, НПД ЕЕ визначає 5 % як показник економії проміжної енергії у 2017 році.

Зазначена вище мета не стосується споживачів електроенергії, па яких поширюється дія Директиви 2003/87/ЕС від 13 жовтня 2003 року, що окреслює схему торгівлі викидами парникових газів у рамках Співтовариства, а також їх продаж кінцевим споживачам, і споживання енергії якими класифікується за секторами повітряного та водного внутрішнього транспорту.

Абсолютні значення цілей були визначені з використанням даних, зібраних Державною службою статистики України. Тимчасом відомості про набір і характеристики політик щодо енергоефективності (заходів) надано Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України.

Для цього застосовано НПД ЕЕ, модель "TIMES-Україна", тобто модель лінійної динамічної оптимізації, у якій задано попит, що описує всю енергетичну систему України та дає змогу аналізувати динаміку довгострокового споживання енергії на основі оціночної зміни споживчої технологічної структури. Модель розроблена Державним інститутом економіки та прогнозування Національної академії наук України. Цільовим призначенням моделі "TIMES-Україна" було задоволення потреб споживачів електроенергії з одночасною мінімізацією загальних витрат (із чого всі зацікавлені сторони отримують максимальний зиск), і визначенням потрібних інвестицій і експлуатаційних витрат, а також структури системи постачання первинної енергії та величини кінцевого енергоспоживання.

Інформація про Закон "Про ринок електроенергії"

Оскільки поки що переклад англійською мовою недоступний, можна скористатися наведеним далі інтернет-посиланням, щоб ознайомитися зі стислим викладом основних положень нового Закону: https://redcliffe-partners.com/assets/Ukraine%60s%20electricity%20market%20will%20be%20redesigned%20in%20line%20with%20European %20practices.pdf

Додаток C. Абревіатури

Додаток D. Основні результати I етапу роботи УДЕЦ

У наведеній нижче таблиці підсумовано поточні досягнення УДЕЦ на I етапі роботи етапом на вересень 2017 року за кожним із 6 результативних показників:

Додаток E. Заплановані дії, які мають бути виконані для досягнення результативних показників під час II фази роботи УДЕЦ

Основний текст Документа про підтримку розвитку свідчить пре те, що робочий план II етапу роботи УДЕЦ розроблятимуть члени Міжвідомчої робочої групи за підтримки Секретаріату УДЕЦ та ЕАД протягом перших трьох місяців, а затверджуватиме керівний комітет УДЕЦ II на першому засіданні. Робочий план визначатиме вимірювані річні цілі для всіх результативних показників. Цей робочий план формуватиме фундамент співпраці та міститиме плани та рекомендації для змісту, діапазону застосування та часових меж показників і додаткових результатів. Враховуючи надзвичайно динамічні умови співпраці, одним із важливих висновків із роботи УДЕЦ I є такий: ключова сильна сторона та відносна перевага домовленості про співпрацю полягають у невід'ємній гнучкості, яку вона забезпечує для вирішення ключових питань, що виникають у процесі впровадження Стратегії у діапазоні узгоджених областей одержання результатів.

Робочі плани УДЕЦ, розроблені в ході міжвідомчої співпраці й ухвалені контролюючими особами, надають динамічну основу дій, які мають бути виконані для досягнення запланованих результатів і наслідків. Окрім того, ще однією важливою рисою співпраці є орієнтований на попит підхід із вчасно окремо розробленим технічним завданням для кожного основного внеску ЕАД або консультанта та з посиланням на поточний робочий план. Технічні завдання для окремих основних дій також визначатимуть роль українських партнерів і внески в певні види діяльності, які вони мають зробити, а також додаткові результати та наслідки.

На сучасному етапі УДЕЦ II дії із планування та створення можуть здебільшого бути вкреслені в загальному вигляді, як коротко викладено нижче.

Загальна діяльність, спрямована на досягнення результативних показників:

• Оновлення й обслуговування веб-сайту УДЕЦ, зосередження головної уваги на виявленні й оголошенні результатів і досягнень, а також основних дій, які цікавлять ширшу спільноту розробників; особливий акцент робиться на основних розробках інфраструктури інвестування в рішення стійкої енергетики та на відомостях, які привертають увагу постачальників технічних знань і практичного досвіду у приватний сектор.

• Оновлення посилань на веб-сайт ЕАД українською (https://ens.dk/en/our-responsibilities/global-cooperation/country-cooperation/ukraine) та інформації на ньому

• Створення на сайті УДЕЦ посилань на веб-сторінки Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Державного агентства з енергоефективності й енергозбереження України.

• Створення на сайті УДЕЦ посилань на веб-сторінку Посольства Королівства Данія / надання відомостей цьому посольству для публікацій на веб-сайті про діяльність у рамках реалізації Данської програми сусідства на період 2017-2021 років http://ukraine.um.dk/en/developmental-assistance/

• Поінформованість щодо візитів данських бізнес-делегацій до України й аналогічних відвідин Данії українцями з метою сповіщення потенційних інвесторів про підтримку УДЕЦ в області створення передумов для залучення інвестицій у стійку енергетику.

• Підтримка тісного зв'язку із представником Інвестиційного фонду Данії для країн, що розвиваються, у Києві.

• Використання матеріалів веб-сайту State of Green: https://stateofgreen.com/search/ukraine

• Забезпечення тривалої активної участі у відповідних координаційних зустрічах інвесторів, що інформують про результати роботи та діяльність УДЕЦ, і поінформованість про інші види допомоги інвесторів у галузях, які стосуються діяльності УДЕЦ, із пошуком синергії у випадках, коли цього вимагає ситуація.

• Забезпечення візитів на місця - на зразок візитів на місця на I етапі роботи УДЕЦ - на муніципальний рівень і залучення Угоди мерів та інших мереж місцевої влади.

• Організація навчальних поїздок фахівців українських партнерів до Данії й інших країн (включно з МЕА в Парижі за потреби). Навчальні поїздки чітко продемонстрували свою цінність на I етапі роботи УДЕЦ не лише як можливість запозичення досвіду з перших рук через вивчення рішень стійкої енергетики, а і як спосіб налагодження тісної співпраці між українськими партнерами та серед українських і данських аналогічних інституцій.

• Організація семінарів і заходів, які також створюють можливості залучення інвестицій із приватного сектора й організацій громадянського суспільства, діяльність яких пов'язана з роботою УДЕЦ.

• Забезпечення приділення уваги розвитку інституційної спроможності під час візитів і виконання завдань міжнародними експертами через організацію навчальних сесій для українських партнерів у ході візитів експертів, а також відстеження відображення згаданого аспекту в експертних технічних завданнях і гарантування взяття до уваги та включення згаданих завдань у вигляді технічної допомоги. Отже, важливо, щоб технічне завдання для кожного внеску технічної допомоги реалістично відображало доступність персоналу партнерів для роботи з експертами, і щоб навчальні сесії організовувалися таким чином, щоб можна було отримати максимальну користь від допомоги експертів.

• Використання будь-якої можливості переймати досвід особисто, запропонованої МЕА, Програмою допомоги в управлінні енергетичним сектором, Копенгагенським центром з енергоефективності під егідою Партнерства ЮНЕП ДТУ тощо, і розгляд варіантів, отриманих на вебінарах та інших онлайн-сесіях та інформаційних платформах.

• Забезпечення орієнтації робочих планів, розроблених міжвідомчою робочою групою (IMWG), на результат і наслідки з вимірюваними річними цілями за кожним із шести результативних показників, а також їх спрямування до узгодження з підтримкою цілей і завдань України відповідно до Нової енергетичної стратегії, Національного плану дій у сфері відновлюваної енергетики, Національного плану дій у сфері енергоефективності та Закону "Про ринок електроенергії".

• Так само гарантування узгодження робочих планів із теорією змін Данської програми сусідства на період 2017-2021 років DANEP і окремими цілями та передбачуваними наслідками діяльності УДЕЦ.

• Гарантування такого формату робочих планів, щоб технічні завдання для ЕАД, внески консультантів та інші види діяльності УДЕЦ без проблем узгоджувалися з робочими планами та підтримували їхні цілі.

Результат 1. Система моніторингу для Енергетичної Стратегії України на період до 2035 року

• Розроблена та введена в дію система моніторингу для Енергетичної Стратегії України на період до 2035 року - це основна та надзвичайно важлива область підтримки, яка має бути докладно описана в робочих планах УДЕЦ II.

• Забезпечення повної інтеграції засобів моделювання (результат 2) як підтримки впровадження НЕС.

Результат 2. Система моделювання коротко- та довгострокового прогнозування:

• Продовження роботи над налаштуванням відповідних засобів моделювання коротко- та довгострокового прогнозування енергетичної системи згідно із ситуацією в Україні з урахуванням найкращих міжнародних практик. Це поширюється на вже функціонуючу в Україні модель TIMES.

• Навчання провідних українських фахівців, включно зі спеціалістами Національної академії наук, застосуванню засобів моделювання.

• Забезпечення систематичного використання інструментів короткострокового та довгострокового прогнозування.

• Інструменти моделювання мають використовуються для оцінки впливу Національного плану дій з відновлювальної енергетики та Національного плану дій з енергоефективності та також у запропонованих нових розроблених планів на 2021 - 2035 роки, як це передбачено результатами 5 і 6.

Результат 3. Інструменти інтеграції відновлювальної енергетики та підтримка зусиль України щодо наближення регулювання ринку електроенергії до стандартів ЄС.

• Подальше надання підтримки УДЕЦ у сфері розробки засобів і методик короткострокового прогнозування вироблення електроенергії із вітру та сонця PV

• Підтримка розвитку інфраструктури вимірювання вітру на основі досвіду данських фахівців.

• Розробка інструментів та методологій для розрахунку необхідної частки смартгенерації та визначення оптимальної потужності для встановлення акумуляторних батарей

• Розробка засобів і систем оцінювання для підтримки зусиль України щодо наближення регулювання ринку електроенергії до стандартів ЄС

Результат 4. Підтримка розвитку платформи "Єдине вікно" для реалізації проектів

• Підтримка додаткових можливостей веб-сайту UAMAP (https://www.uamap.org.ua/en), що надає потенційним розробникам проекту й інвесторам інформацію про можливі й успішно реалізовані проекти, а також програми державної підтримки у сферах енергоефективності та відновлюваної енергетики.

• Підтримка з розробки техніко-економічного обґрунтування для муніципальних і великомасштабних комерційних проектів в сферах відновлюваної енергетики та переробки відходів для вироблення енергії; при цьому забезпечується координація за підтримки E5P (ЄБРР) та НЕФКО, а також інших програм підтримки муніципальних заходів зі стійкої енергетики.

• Підтримка розробки нових фінансових моделей у вигляді внеску у співпрацю з Інвестиційним фондом Данії (IFU) для країн, що розвиваються, з метою збільшення частки відновлюваної енергії в кінцевому валовому енергоспоживанні.

• Підтримка розробки (до 5) техніко-економічних обгрунтувань, а також бізнес планів, які будуть використані для подальшого розгляду фінансуванні проектів зацікавленими сторонами.

• Діяльність УДЕЦ щодо підтримки розробки проекту для фінансування має бути консолідована з діяльністю Інвестиційного фонду Данії (IFU) для країн, що розвиваються, в частині розробки відповідних підходів, принципів та інструментів для реалізації пілотних проектів.

• Тісна співпраця з муніципалітетами щодо підвищення рівня обізнаності про державну політику та створення сприятливих умов для впровадження підходів в частині стратегічного енергетичного планування, що зосереджується на енергоефективних заходах та використанні відновлюваних джерел енергії. Метою є підтримка одного або більше муніципалітетів на рік.

Результат 5. Підтримка Національного плану дій у сфері відновлюваної енергетики:

• Підтримка прийняття нормативно-правової бази, техніко-економічних обгрунтувань та стимулів розвитку ринку відновлюваної енергетики.

• Підтримка вивчення розробки нових інструментів та стимулів для збільшення використання комбінованого виробництва тепла й електроенергії з відновлюваних джерел енергії та відходів.

• Додатково до вищезгаданого результату 4, підтримка стратегічного енергетичного планування на місцевому рівні включно з консультуванням та підтримкою розробки та впровадження вибраних пілотних проектів із помітним демонстраційним ефектом і потенціалом відтворення.

• Надання рекомендацій стосовно планування централізованої системи теплопостачання та проектних пропозицій щодо реконструкції та розширення теплових мереж за фінансової підтримки міжнародних фінансових організацій.

• Підтримка розробки Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період 2021-2035 роки передбачаючи відповідність Енергетичній Стратегії України на період до 2035.

Результат 6. Підтримка НПД ЕЕ:

• Надання рекомендацій і підтримка розробки та введення в дію системи моніторингу та звітування для реалізації Національного плану дій у сфері енергоефективності із приділенням належної уваги вимогам Енергетичного Співтовариства.

• Надання рекомендацій і підтримка розробки та втілення схем стимулювання енергоефективних заходів у енергоємній промисловості, а також стимулювання енергоефективності в транспортному, житловому, агро секторах та секторі послуг, визначення релевантних варіантів використання відновлюваної енергії; надання рекомендацій і підтримка розробки та втілення пілотних проектів із помітним демонстраційним ефектом і потенціалом відтворення.

• Підтримка розробки нового НПД ЕЕ на період 2021-2035 років із метою узгодження цього плану дій із ЕСУ.

Додаток F. Проект плану дій