Фонди Волинського музею поповнились книгами з бібліотеки художника Гаврила Остапенка

Нещодавно фонди Волинського краєзнавчого музею поповнилися книгами з бібліотеки Гаврила Остапенка (1892–1971) – українського художника, педагога.

Тематика книг – мистецтво. Більшість примірників – навчальна література, кілька зі штампами бібліотеки Ковельської чоловічої гімназії. Їх передав Олексій Максимович Зарицький, який в минулому, з 1970 по грудень 1983 року, працював директором Волинського краєзнавчого музею.

У період після Першої світової війни Гаврило Никифорович Остапенко мешкав на Ковельщині та викладав графічне мистецтво в Ковельських чоловічому і жіночому початкових училищах та Ковельській чоловічій гімназії. На початку 1930-х років переїхав до Луцька, де не полишав займатись живописом та педагогічною діяльністю. Під час роботи у Луцькому педагогічному училищі він познайомився з Олексієм Зарицьким, який у цей час здобував спеціальність вчителя образотворчого мистецтва.

Судячи з автопортрету цього періоду, який теж зберігається у фондах Волинського краєзнавчого музею, Гаврило Никифорович був невисокого зросту, трохи сутулуватий, з сірими сумними очима та міцно стиснутими вустами. За спогадами сучасників, був стриманий, до студентів звертався на «Ви». Вчитель і учні тісно співпрацювали, і Г. Остапенко дозволяв користуватися книгами зі своєї бібліотеки усім бажаючим.

Про те, що книги з бібліотеки художника, засвідчують підписи на обкладинках і титульних аркушах, подекуди вказаний рік. Так, наприклад, на одному з найдавніших видань: Ганс Седльмайр. Архітектура австрійського бароко 1690–1740. – Відень, 1930 міститься напис «Остапенко 1941 г.» Дати в написах свідчать, що Гаврило Никифорович формував свою бібліотеку впродовж багатьох років. Покрайні дати: 1912 і 1959 роки. Серед книг є й дуже рідкісні. Зокрема, Ф. Кульман. Новые пути преподавания рисования. – Москва: Друкарня А. Г. Грамакова, 1912, Н. А. Соколов. Элементарный курс геометрического черчения. – Петербург-Киев: Книгоиздательство «Сотрудник», 1913, Мечислав Третер. Матейко. – Львів-Варшава, 1939.

Всього Олексій Максимович передав сімнадцять книг. Запрошуємо всіх охочих до їх прочитання.

Ольга Корецька, провідний науковий співробітник відділу фондів