Храму Святого Пантелеймона ХІІ ст. було присвячено семінар у Галичі

Науково-практичний семінар «Храм Св. Пантелеймона – монументальна  пам’ятка архітектури кінця ХІІ століття» відбувся 3 квітня 2019 р. у Національному заповіднику «Давній Галич». Захід було приурочено до 825-ої річниці згадки про собор у давніх джерелах та Міжнародного дня пам’яток та визначних місць, який ми відзначатимемо 18 квітня. Його учасниками стали музейні працівники, науковці, вчителі історії.  Нагадаємо, що храм Святого Пантелеймона – це  єдина  та унікальна пам’ятка  архітектури Західної України, яка збереглася із княжих часів.

Доповіді для присутніх  на семінарі виголосили науковці Національного заповідника Андрій Стасюк («Розквітлий хрест зі стін храму Св. Пантелеймона: історія однієї геральдичної традиції»), Олег Мельничук («Археологія Пантелеймонівського городища»), Марія Костик («Графіті храму Св. Пантелеймона як історичне джерело»), Андрій Чемеринський («Костел Св. Станіслава (давня церква Св. Пантелеймона) у військових планах, воєнних подіях та пам’яткоохоронній проблематиці (кін. ХІХ – сер. ХХ ст.) та  Андрій Гусак, співробітник Українського  державного інституту культури зі Львова, який мав виступ «Образок із життя ХІІІ ст. (до історії храму Св. Пантелеймона у Галичі). Зауважимо, що усі доповідачі використовували мультимедійний показ, а Володимир Козелківський підготував озвучену презентацію, яка висвітлила тему «Архітектури церкви Св. Пантелеймона», яку присутні із зацікавленням переглянули.

Доповіді були цікавими і змістовними, бо, як бачимо, виступаючі різнобічно підійшли до висвітлення історії храму.  Загалом зазначимо, що дослідження храму Святого Пантелеймона налічує уже більше двох десятків учених, які зробили великий внесок у висвітленні його минувшини. І все ж попри це, як було наголошено наприкінці роботи семінару, ми ще мало про нього знаємо. А це означає, що є ще над чим працювати. І наступні дослідники, використовуючи нові технології, скажуть про цю найвеличнішу пам’ятку давньогалицької архітектури своє вагоме  і, що важливо, нове наукове слово.

Іван ДРАБЧУК