МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ: ЗВІТ ЗА 2018 РІК

Розпочинаючи прес-конференцію, присвячену діяльності Міністерства  культури України у 2018 році, очільник відомства  Євген Нищук зазначив, що зустріч має на меті  розказати про здобутки  року, що минув, зміни, які відбулися як у самій сфері культури, так і у ставленні українців до питань культурної політики. 

«Щиро сподіваюсь, що сьогодні матиму  можливість заповнити певні інформаційні лакуни щодо діяльності Міністерства культури, розповісти про наші перемоги, звитяги, подолані виклики і вирішені проблеми», - наголосив Євген Нищук.

«Звичайно, багато кропіткої роботи попереду – вже в цьому році завершується, запропонований Урядом  3-річний цикл пріоритетних кроків, і я певний, що ми зробимо незворотними і закріпимо гідні результати тих трансформацій, на які культурне середовище очікувало роками».

Міністр культури окремо зупинився  на суттєвих змінах, які відбулись у сфері культури  і матимуть продовження у наступні десятиліття. Зокрема, відбулися суттєві зміни у підходах до ролі  професійної  мистецької освіти. Мінкультури зафіксувало концепт безперервної мистецької освіти: мистецькі школи – училища  та коледжі – вищі навчальні заклади. Наразі завершено перший етап оновлення змісту  початкової мистецької освіти, змін у вищій мистецькій освіті та забезпечено доступ до освіти осіб з інвалідністю та осіб з особливими освітніми потребами. Вперше за довгі роки, заклади спеціалізованої мистецької освіти одержали значну підтримку для модернізації матеріально-технічної бази, запущено пілотні проекти у 28-ми мистецьких школах з оновлення змісту навчальних планів та програм тощо.

«Наші навчальні заклади мають випускати талановитих професіоналів, які  легко знайдуть достойне місце на сучасному ринку праці. У цьому руслі  моє завдання – створити умови, щоб ці професіонали залишились  і працювали в Україні», - говорить Євген Нищук.

Важливим і суттєвим вектором діяльності  Мінкультури  є розвиток і збереження всього спектру культурної спадщини. – рухомої, нерухомої, матеріальної, нематеріальної, національної пам’яті. Так, за рік, що минув, до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесено 7 елементів, серед них кримськотатарський орнамент «Орьнек».  Вже цього року буде прийнято рішення щодо включення елементу «Традиція Косівської мальованої кераміки» до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.  Нарешті скасовано вимоги історико-містобудівних обґрунтувань, з 1 грудня загальнодоступним є Державний реєстр нерухомих пам’яток.

«Хочу окремо зупинитись на питанні, яке для мене особисто є болісним – це доля української спадщини, яка перебуває на тимчасово окупованих територіях та в Криму. Практична руйнація Бахчисарайського Палацу, «чорні» археологічні розкопки, забудова Національного заповідника «Херсонес Таврійський». Не маючи фізичного доступу до цих пам’яток, важко оцінити ступінь знущання над ними. Тому ми ініціювали проведення прямого всеохоплюючого моніторингу експертами ЮНЕСКО пам’яток, які знаходяться на території тимчасово окупованої АР Крим», - зазначив Міністр культури.

У 2018 році Мінкультури активізувала роботу у напрямку розшуку та повернення  культурних цінностей в Україну. Завдяки системній та ефективній роботі українсько-німецької комісії  з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей картина «Етюд з будинком» видатного українського живописця другої пол.19 – поч. 20 ст. тв. Сергія Васильківського була повернена до Харківського художнього музею, а вже найближчим часом  Грамота Петра Першого 1708 року, яка була викрадена  під час Другої світової війни нацистами, повернеться у Національний заповідник «Софія Київська».У лютому з Нью-Йорка до України повернеться твір відомого українського живописця, учня Іллі Рєпіна – Михайла Паніна «Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною», втрачений Дніпропетровським художнім музеєм під час Другої світової війни.

11 березня  в Амстердамі відбудеться апеляційне слухання щодо повернення колекції «Крим. Золотий острів у Чорному морі».

За словами Міністра культури, нарешті налагоджено прозоре фінансування  культурно-мистецьких проектів  через  інституції-сателіти Міністерства – Український культурний фонд та Інститут книги. Так, вже у 2018 році  на конкурсний відбір Українського культурного фонду було подано 716 заявок, які  оцінювали 58 експертів з восьми експертних рад. За підсумками конкурсу 297 проектів отримали  безпрецедентну  підтримку в сумі майже 149 мільйонів гривень.

Повноцінно працює Український інститут книги. Для поповнення фондів публічних бібліотек рекомендовано  для закупівлі 741 книгу загальним накладом 1 млн. 28 тис. 800 примірників від 92 видавництв  на загальну суму близько 120 млн. грн.

«Видавнича справа, авторське право, контракти, переклади – українська книга у широкому сенсі має крокувати у світі, тому вже сталою практикою для Мінкультури є забезпечення участі України у Франкфуртському книжковому ярмарку, підтримці Львівського Форуму видавців, Книжкового арсеналу у Києві. А у березні цього року Україна вперше братиме5 участь у Лондонському книжковому ярмарку», - наголошує Євген Нищук.

«Звичайно, всі кроки, які здійснює Мінкультури у напрямку популяризації читання, підтримки видавничої справи, розвитку вітчизняної літератури, невідривно пов’язане зі зміцненням позиції державної мови в усіх сферах суспільного життя».

Наступним напрямом діяльності Міністерства культури є повний  доступ українських митців до міжнародних програм і фондів, таких, як Креативна Європа, Єврімаж, Культурні  Маршрути Ради Європи. І цей напрям безпосередньо пов'язаний з виходом у європейський культурний простір потужних креативних індустрій , у тому числі – кіноконтенту.

«Чим  дійсно пишаємося – нашою кіноіндустрією. Саме завдяки державній правовій та фінансовій підтримці кіно перебуває у стані бурхливого розвитку, ми спостерігаємо дійсне відродження українського кіномистецтва», - зазначив Євген Нищук.

Міністр культури також проанонсував важливі  культурні події, які стануть маркерами  культурного життя цього року: Міжнародний музейний форум у червні, День Європи на Софійській площі у травні, Національне представлення України на Венеційській бієнале сучасного мистецтва в головному павільйоні Arsenale, потужне національне  представлення на Франкфуртському книжковому ярмарку, Молоде бієнале  в Харкові, Міжнародний  форум  «Креативна Україна» у листопаді.

«Давайте не вимірювати роботу нашої команди лінійкою «постсовєтських» стандартів. Ми вже довели своє вміння руйнувати стереотипи та згуртовувати довкола Міністерства небайдужих професіоналів. Ми готові відповісти на ваші питання  і щодо діяльності року минулого, а головне – разом зазирнути у майбутнє», - наголосив Євген Нищук.

 ДЕТАЛЬНИЙ ЗВІТ МОЖНА ЗАВАНТАЖИТИ ТУТ

Прес-служба Міністерства культури України