"СРІБНА ЗЕМЛЯ" ОЛЬГИ КРАВЧЕНКО

Відома в Україні та за кордоном художниця Ольга Кравченко має свою особливу манеру  - вона пише дуже дуже емоційно і пристрасно, щедрими вибухами тонко нюансованих кольорів. Ольга щедро пропонує своїм глядачам мандрівку далекими землями: Туреччиною і Іспанією, Францією і Великобританією, але найдорогоцінним залишається рідне: таємничі Карпати.

Саме темпераментність робить її живопис святом для серця і насолодою для очей, тому будь який мотив -  буяння квітів чи засніжені копиці -  промовляє просто до Душі глядача, даруючи радість зустрічі із непомітною, повсякденною красою.

Художницю  вражають  барви осінніх  гір Західної України, неосяжні панорами  засніжених селищ, перші проліски і смачна чорниця, цвітіння сакури навесні, міцні кам’яні фортеці та дерев’яні храми.  Починаючи з 2000 року мисткиня залишається вірною своєму творчому кредо -  щороку  приїждати до Закарпаття, обов’язково відвідуючи Воловець, Ужгород, Мукачево та Пилипець, і після багатьох щасливих годин творчості на пленері, привозить до Києва  прекрасні  пейзажі.

“Срібна Земля”  Ольги Кравченко  – особлива  заповідна територія,  овіяна столітніми легендами та наповнена енергією та рухом сучасного життя. Пристрасть художниці до емоційного живопису, насиченого відкритими кольорами та ніжними тонами, щедре фактурне  ліплення форм і точне баченння загального рішення пейзажного мотиву,  якнайкраще пасують до характеру карпатських гір та лісів, гостинних селищ і замків із романтично-легендарною атмосферою. В її творах ми бачимо землю, вкриту старими буковими та хвойними лісами, насичену вологою гірських річок та водоспадів, а в північній частині її розташоване Воловецьке лісництво.

З року в рік мисткиня зупиняється у Воловці, що отримав назву від річки, де в давнину пастухи напували волів. Селянські хатки із двориками є особливою цариною уподобаннь художниці, вона з щирим душевним теплом пише будиночки, особлива любов до селянського побуту відчувається у творах “Воловецькі курочки”  та “До водопою”, а також у полотнах із серії “Забуті хати”. Пензель мисткині вібрує під тиском прозорої, сяючої фарби у картині “Воловецька яблунька”, нестримно співаючи живописний гімн сонячному карпатському літу. Дуже вдалими є панорамні твори – осінній та зимовий Воловець із похмурими горами на другому  плані.

Звісно, Ольга не залишилася байдужою до водоспаду Шипіт  поблизу села Пилипець біля підніжя гори Гимба. Прозорі води спадають каскадами з висоти в чотирнадцять метрів:  з весни до осені водограй  співає і шепоче про таємниче кохання, як у місцевій легенді про Іванка та Марічку . Шипіт  зображено дуже енергійно: з кремезними чорно-коричневими прошарками  породи під нестриманою силою пронизливо співаючих водяних струменів. Кілька полотен показують енергійний рух  водоспаду, неприборкану силу його духу – Ольга  вміє переконливо показати внутрішню силу природного явища, що його місцеві жителі із гордістю вважають одним з чудес світу. Саме намір художниці відкрити саму суть сюжету і  є  тою  правдою в мистецтві, яку пані Ольга вважає за головну мету справжнього художника. Згадаємо картину “Церква Святого Духа в Гукливому”, у котрій правдиво переданий дух трьохсотлітньої пам’ятки дерев’янної архітектури з іконостасом 1784 року -  гордості не тількі місцевих мешканців, але і всіх культурно освічених українців. В картині Ольги Кравченко храм зображено як “корабель духу” що понад триста років  гармонійно співіснує із карпатським краєвидом. До речі, однією з картин Ольги Кравченко, що протягом кількох років прикрашає стіну її майстерні, є зображення храму Вознесіння Господнього у Воловці, написаного у зелених кольорах, із  переможно націленим у небо хрестом.

Приваблює мисткиню і відома своєї історією фортецяПаланок у Мукачево. Територія фортеці включає три тераси із будівлями, зведеними  у різні періоди,  під ними  є столітні підземні ходи. На картині Ольгі Кравченко фортецю Паланок зображено як середньовічну колиску легенд та казок, густими пастозними фарбами у кілька прошарків в суворо-стриманій сірій гаммі. Звісно, художниця не змогла залишиттся байдужою до збудованого в стилі неоромантизму замку графа Шенборна, де зараз розташовано санаторій “Карпати”. Замок було збудовано наприкінці 19 столітя за астрономічним принципом: із 4 баштами за числом сезонів, 12 входами за числом місяців, та 365 вікнами відповідно до календарних днів, будівлю прикрашено вітражами та барельєфами, флюгерами та діючими курантами, а  в парку висаджено магнолії і гліцінії, тиси і сосни. Головну прикрасу парку при замку - японську  сакуру, яку привіз та посадив сам граф Шенборн, ми бачимо на кількох картинах мисткині.

Ольга залюбки пише сакуру і на вуличках Ужгорода, створюючи неповторне свято та феєрію з рожевих мазків, що наповнюють полотно пульсацією  радості  весни,  насичуючи увесь  простір  картини літаючими пелюстками квітучої вишні. І затишні вулиці міста, і старий пішохідний міст  та нібито вмита дощем Театральна площа – все дихає привітністю і весняною радістю. Одним з найкращих творів Ольги Кравченко є  “Будинок лікарів. Зацвіла магнолія. Ужгород” де бутони квітів нібито світяться зсередини своїм особливим, внутрішнім рожевим світлом, розчиняючись у похмуро-вологому  сірому небі. Саме квіти протягом багатьох років залишаються улюбленим мотивом мисткині, і хоча в Карпатах найбільше вражають гірські ландшафти, на полотнах Кравченко знайшлося місце  для плодів та квітів. Досить ризикованою, із врахуванням того, як непросто написати біле не білому, але дуже ефектною, є композиція з пролісками на тлі засніжених гір на картині “Весняні квіти”.  

Карпати - випробуване роками місце для пленерів та відпочинку, залишається в сотнях творів Ольги Кравченко, і не тількі в техниці олійного живопису, але також і в пастельних малюнках (“Воловецькі гори”, “Нічний перевал”, “Копиці і небо”, “Озеро Шенборна”) які відкривають для глядачів нові грані художниці, адже саме цим малюнкам притаманне дивовижне відчуття відкритого простору, і правдиво передано похмуро-таємничу атмосферу Карпат.  

Живопис, що представлений на виставці “Срібна Земля” є освядченням художниці в любові до Карпатського краю, що оспіваний відомими митцями: Андрієм Коцкою, Адальбертом Ерделі, Золтаном Шолтесом, Йосипом Бокшаєм, Гаврилом Глюком, Миколою Глущенком, Вадимом Одайником та багатьма іншими. Проте, кожен бачив по-своєму, отже і роботи Ольги Кравченко є особливими, її  картини насичені закоханістю у життя і пристрастним  бажанням втілити і показати глядачам свій світ.

У 2005 році Ольга Кравченко вступила до  НСХУ і стала постійною учасницею всеукраїнських виставкових проектів, відбулися її персональні виставки в Національній спілці художників України, Музеї історії Києва та музеї культурної спадщини Києва, музеї сучасного образотворчого мистецтва України та муніципальному музеї історії міста Бухареста. Полотна мисткині представлено на кількох поважних аукціонах, її твори зберігається у приватних збірках України, США, Великобританії, Румунії, Італії, Іспанії, Норвегії, Росії.

Виставка діє в Музеї історії міста Києва з 24 січня до 6 лютого 2019 р.

Олена Шапіро, мистецтвознавець