У Галичі побачила світ збірка забутої караїмської поезії

Вийшло друком довгоочікуване видання поезій Захарія Ісаака Абрагамовича «І нам весна всміхнеться».

Ідея впорядкування збірки була озвучена під час відкриття виставки «Світоч караїмської поезії Захарій Ісаак Абрагамович» 2 листопада 2017р., приуроченій 13-й річниці Музею караїмської історії та культури. Впродовж року науковці працювали над підготовкою до видання, яке присвятили 140-й річниці від дня народження славного поета.

 Збірка поезій неабияк актуальна в час, коли галицька караїмська громада має одного представника, а луцько-галицький діалект караїмської мови поважно чекає нових дослідників на сторінках різних видань.

Захарій Ісаак Абрагамович (1878-1901) – караїмський поет, виходець з м.Галича. Прожив коротке нелегке життя. Самотужки наполегливо проклав шлях до знань. Вільно володів українською, караїмською, польською, давньоєврейською мовою – мовою Тори (Святого Письма караїмів). Поетичні твори за життя поета не були опубліковані.Ян Ґжеґожевський вперше опублікував два вірші: «Kisenc» в 1903 році у своїй праці "Ein türk-tatarischer Dialekt in Galizien" і у 1917 року «Oj, ucared» в "Rocznik Orientalistyczny". Деякі поезії караїмською мовою через 30 років по смерті поета вдалося опублікувати Олександру Мардковичу в часописі «Karaj Аwazy» - Łuсk, 1931 - № 2.

У 2018р. колектив упорядників, а саме Надія Васильчук, Анна Сулімович-Керут, Маріуш Павелец під редакцією Володимира Дідуха видали збірку поезій Захарія Ісаака Абрагамовича «І нам весна всміхнеться». До збірки увійшли раніше неопубліковані поезії з оригінальної копії манускрипту, котрий був втрачений. Цей машинопис зробив у 1963р. Самуель Іцкович (1902-1980), караїм з с.Залуква, який після Другої світової війни емігрував до Гданська (Польща). До цього часу вірші автора не були зібрані воєдино, а публікувались в різних виданнях окремо один від одного.

У збірці поезій Захарія Ісаака Абрагамовича «І нам весна всміхнеться» подано біографічні дані автора українською, польською, англійською мовами. Поезії Захарія Ісаака Абрагамовича: «Silva rerum»; «Wszak jesteś, Stwórco, w błękitnym obłoku…»; «Czymże jest człowiek wobec natury?»;

«Choć życie do ciebie uśmiechać się zdaje…»; «Gdy dusza zamiera z cierpienia wielkiego…»; «Nasza młodzież»; «W chwili dumania»; «Samolubstwem jest mniemanie…»; «Przyjaźń tak jak diament…»; «W godzinie zwątpienia»;

«Hej ty, orle różnopióry»; «W momencie rozpaczy»; «Obserwując przyjaciół»;

«Dziwnem jest…»; «І нам весна всміхнеться»; «До України»; «На чужині»;

«Karaj edim, Karaj barmen»; «Tuwhan ana»; «Ałhemi Tenrinin…»;

«Hanuz Karajłar eksiłmed’»; «Ułłu titinbe…»; «Ej neszer, neszer»; «Ciwre, ciwre…»; «Tenrim, Senin ułanłaryn...»; «Tenrim, ki biźnin atałarymyzny...»;

«Ułusum Jisraeł»; «Tachanun ułłu king’e»; «Ne fajda»; «Kisenc»;

«Oj, ucared bir tigircin ken ormansaryn»; «Tigendi jaz».

Переклади українською мовою: «Я – карай» (пер. Володимир Шабаровський); «Я караїм» (пер. Степан Пушик); «Рідна мати» (пер. Степан Пушик); «Любімся караїми» (пер. Степан Пушик).

Переклади польською мовою: «Matka» (przekład Hanna Pilecka);

«Karaimem byłem, Karaimem jestem» (przekład Hanna Pilecka);

«Jeszcze Karaimi nie zginęli» (tłumaczenie na język polski  Zofia Zofia Firkowicz).

Переклади російською мовою:

«Томление» (пер. А.К. [Арон Катик]); «Элегия» (пер. Сима Ельяшевич)

Транслітерація:

«Карай эдим, Карай бармен» (транслітерація Вадим Миреев);

«Тувгъан ана» (транслітерація Вадим Миреев).

Упорядники збірки – Надія Васильчук, Анна Сулімович-Керут, Маріуш Павелец, меценат-редактор Володимир Дідух, художники Гаррі Бабаджан, Акбіке Дуван – словами з поезій Захарія Ісаака Абрагамовича намагаються привернути Вашу увагу до караїмської мови, літератури, культури, історії.

 Надія Васильчук