Лекторій про нові назви вулиць провели у Мелітопольському музеї

Мелітополь  - місто багатонаціональне. Підтвердженням цього факту є й назви деяких вулиць, які названі на честь народів, що зробили особливий внесок в розвиток нашого міста. Цікаво, що більшість таких назв з’явилася на карті міста саме після перейменування вулиць згідно з ЗУ про декомунізацію. 23.06.2016 року Виконком Мелітопольської міської ради прийняв рішення № 114/2 “Про затвердження переліку вулиць, проспектів, бульвару, шосе, провулків, майданів, проїздів у місті Мелітополі… згідно з додатком. У переліку вказані й нові назви вулиць, історії яких присвячений даний захід.

На цьому  заході говорили що перейменування частини вулиць, має глибокий історичний сенс. Наприклад, болгари зіграли значну роль у формуванні етнічного складу населення нашого краю. Вони заснували в Приазов'ї 34 села і два села, власне, в Мелітопольському районі. Грецька вулиця названа на честь місцевої грецької громади. Греки зіграли велику роль в освоєнні Північного Приазов’я. Заснували 19 сіл навколо Маріуполя. Пізніше частина їх переїхала до Мелітополя. Зараз  місті проживають 318 греків, біля 90 з них є членами Мелітопольської спілки греків.

Загальне число євреїв в Мелітополі в 2-й пол. XIX ст. було досить великим як в абсолютних, так і у відносних цифрах. У 1897 році єврейське населення Мелітополя досягло 6503 особи (~ 42,4%). Євреї-торговці й підрядники відігравали істотну роль в економіці Мелітополя. Єврейська громада і зараз продовжує залишатися чисельною і впливовою у нашому місті.

Ще одна вулиця названа на честь ногайського народу, який зіграв видатну роль в заселенні нашого краю. Історія ногайців пов'язана з історією Кримського ханства. У приазовських степах спочатку розташовувалися кочовища кримських татар, а з середини XVI століття - Малої Ногайської орди. Ногайці-кочовики -  мусульманський народ тюркського походження. У 1860-1862 рр. ногайці за невідомими причинами емігрували в Туреччину.

Українська вулиця. Українці становили основну масу переселенців у Мелітопольський край, які їхали сюди із сусідніх губерній. У ХХ ст. доля мелітопольських українців була тісно пов’язана з долею України та її нелегкою історією. Зараз українці становлять 55,1% з 154-тисячного населення міста.

Під час заходу науковий співробітник МКМ О.А. Чухраєнко розповів про історію виникнення і розвитку вулиць та про історію їх перейменувань. Розповідь супроводжувалася презентацією створеною на базі матеріалів із фондів МКМ.

Гості також переглянули відеофільми і поспілкувалися з представниками національно-культурного товариства «Балкани» та членом ГО «Спілка краєзнавців Мелітопольщини» Валерієм Сакуном. Запрошення на захід отримали старшокласники Мелітопольської спеціалізованої школи №25 І-ІІІ ст., представники мелітопольських мас медіа.

Захід підготували наукові співробітники МКМ Чухраєнко О. та Ібрагімова З.