Роздуми про Музей Української революції

22 січня 2016 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ №17/2016 "Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років", яким планується проголосити 2017-й рік Роком Української революції 1917-1921 років. Хоч це й суперечить усталеній практиці робити сьогодні на позавчора, це спроба вчасно закласти підгрунтя для гідного вшанування 100-річчя нашого шансу і звитяги.

Крім класичних друку марок і конвертів, карбування монети та "проведення заходів військово-патріотичного характеру", Указ містить пункти про цілком нові ініціативи. Особливо, музейні. Щоправда, досить важко уявити, чи матимуть вони підтримку і як будуть втілені, враховуючи, що співголовою оргкомітету визначено... очільника Адміністрації Президента України...

Зокрема, планом заходів на 2017 – 2021 роки планується передбачити:

- "проведення тематичних виставок архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів, а також оновлення діючих експозицій музеїв, зокрема краєзнавчих, кімнат-музеїв визначних подій та діячів Української революції 1917 – 1921 років";

- "створення всеукраїнської туристичної програми "Шляхами Української революції 1917 – 1921 років";

- "опрацювати за участю Київської міської державної адміністрації, інших заінтересованих органів виконавчої влади питання віднесення території урочища Аскольдова могила у місті Києві до заповідної території, а також збереження історичної спадщини у місцях, пов’язаних з подіями українського державотворення та українського визвольного руху";

- "забезпечити за участю Черкаської обласної державної адміністрації облаштування та благоустрій на території філії «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» місць, пов’язаних із подіями Української революції 1917 – 1921 років";

- "забезпечити опрацювання заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Київською міською державною адміністрацією, органами місцевого самоврядування за участю Національної академії наук України питання дальшого розвитку Музею Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України...".

Під "подальшим розвитком" указ має на увазі розширення сучасної експозиції музею та можливе відтворення меморіальних кабінетів Голови Центральної Ради УНР Михайла Грушевського та першого голови уряду УНР Володимира Винниченка. Але це не завдання і не рівень для музею, що є лише відділом.

Як відомо, "Музей Української революції 1917 - 1921 років" у статусі постійної виставки Українського інституту національної пам`яті було відкрито для відвідувачів у січні 2009 року. Після ліквідації УІНП як органу державної влади, у 2011 р., музей-виставка як відділ увійшов до складу Національного музею історії України. Тоді, 5 років тому, ці заходи дозволили зберегти фонди музею, експозицію і не припинити його роботу.

Проте, мені здається, що сьогодні, через 7 років, виходячи з даних про фондову колекцію, напрацювання наукових співробітників, необхідності активного поширення об`єктивної інформації про події 1917-1921 рр., Музей Української революції готовий до того, щоб піти у велике музейне життя у статусі окремої юридичної особи, незалежної від Національного музею історії України.

Виокремлення цього відділу в окремий музей, так само як і Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві (філії Музею історії Києва, в перспективі) - з розширенням площі першого, структури і штатних розписів, з окремими повноцінними бюджетами, до 100-річчя Української революції є питаннями принциповим. Особливо сьогодні, як і майже сто років тому, у дні щоденної інформаційної боротьби за ідентичність, і війни на Сході України за державу. І можливість винятку з 65-ї постанови Кабінету міністрів України про економію державних коштів - як у випадку з Музеєм Революції гідності - теж є. Потрібно лише прийняти вольове політичне рішення. Рішення в ім`я тих, хто був знищений, розтоптаний, викреслений з книг і витравлений з пам`яті. Бо історична справедливість має бути відновлена.

А ви що скажете?