5 листопада 2018, 16:26

Чи потрібен нам президент із тіньовими доходами?

Сьогодні "Українська правда" розмістила новину, що Петро Порошенко задекларував 124 млн грн прибутку за неповний рік. Схоже, як і в 2014 році він буде "найбагатшим" кандидатом у Президенти – так коментують цю новину його опоненти.

Насправді ж після таких задекларованих доходів треба було б говорити, що Порошенко претендує на звання найчеснішого кандидата. Адже задекларовані доходи – це доходи з яких сплатили податки.

У некомуністичному суспільстві, яке (тим більше) переймається боротьбою з корупцією, потрібно ретельно відстежувати декларації тих, хто хоче балотуватись на головну в країні посаду.

За даними відкритих звітів у 2014 році Петро Порошенко витратив на виборчу кампанію 96 млн 475,2 тис. грн. При цьому в декларації кандидата за 2014 рік його доходи становили 368,9 млн грн. Іншими словами він витратив у декілька разів менше, ніж отримав доходів того ж року і це нормально.

Порошенко самостійно фінансував свої вибори, не позичаючи кошти в олігархів, що дало йому можливість активно конфліктувати з ними, обмежуючи олігархічний вплив на державу.

Натомість Юлія Тимошенко в 2014 році витратила на свою виборчу кампанію, згідно звіту, 67 млн 504,7 тис. грн. При цьому її доходи задекларовані за 2014 рік становили 592 933 грн. Як бачите, різниця між задекларованими доходами і витратами кандидатки у Президенти становила мінус 66 911 767 грн.! Приблизно такий дефіцит коштів мали покрити невідомі спонсори Тимошенко.

Можна лише уявити які рішення можливої президентки могли б задовольнити тих, хто фінансував її вибори в 2014 році.

Пройшло 5 років і ситуація знову повторюється. Управляюча компанія, керуючи бізнесом Порошенка, забезпечила достатній рівень легальних доходів для відкритого фінансування виборчої кампанії. А от Юлія Тимошенко, наскільки відомо, протягом року поки-що не задекларувала значних надходжень, за рахунок яких зможе провести вибори президента.

Наводжу Тимошенко для прикладу тільки тому, що її звітність за минулі роки є більш відомою. Але такі ж само тіньові спонсори будуть і в Анатолія Гриценка, і у Володимира Зеленського. І вже не важливо, хто ховатиметься в тіні кандидата, мільйонер-авторитет чи утікач-олігарх – важливо, що тіньові спонсори призведуть до обрання такого самого тіньового Президента, бо спиратиметься він на тіньову економіку.