Невдале звільнення Холодницького – післямова
Чи можна виправити проблеми закону за власним бажанням? Саме до цього закликають Назара Холодницького повноважень для звільнення якого з посади керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури, по суті, не має ніхто.
Звісно, посада адміністративна, відтак Рада прокурорів нібито може рекомендувати генпрокурору звільнити заступника за "неналежне виконання" обов'язків. Втім, це неможливо довести, бо, як стверджують спеціалісти, попри все емоційне роздратування багатьох – для цього бракує юридичних підстав.
Мабуть саме тому посольство США учора заявило про бажану відставку Холодницького за власним бажанням, а Віталій Шабунін повторив у ЗМІ, що добровільна відставка єдиний шлях вирішення кризи. Недаремно кажуть, що у грантодавців на умі, те у Шабуніна на язиці.
Насправді проблема зі звільненням керівника САП була закладена ще 2015 року, коли приймалися зміни до закону про прокуратуру. Закон N 578-VIII від 02.07.2015 детально розписує хто і як призначає прокурорів, але обходить увагою хто і за що буде звільняти керівника САП.
Якщо ви думаєте, що це випадкова помилка чи недогляд, то даремно. Автори закону, дослухаючись представників громадськості, в інтересах боротьби з корупцією зробили так, що звільнити головного антикорупційного прокурора можна лише після набуття чинності рішення суду про вчинення ним кримінального злочину.
Розумно? Можливо. Бо дозволяє йому протистояти тиску.
А те, що відбувається зараз – у САП вважають тиском на всю спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Іронія долі, але під час конкурсу на посаду керівника САП саме Віталій Шабунін позитивно відгукувався про Назара Холодницького. "У Святошинській прокуратурі він показав, що може протистояти тиску. На нього був політичний і медійний тиск, але він довів справу до кінця", – говорив тоді він.
Оскільки Шабунін вже балотувався у списку політичної партії, значить має усвідомлювати, що таке його політична відповідальність. Тим більше, що конфлікт у якому він тепер бере участь, неможливо списати на владу.
Генеральний прокурор, хоч і підтримав подання директора НАБУ до КДКП на свого заступника, все ж веде себе максимально відсторонено, напевне розуміючи наскільки шкодить боротьбі з корупцією війна поміж ними.
Проте сьогоднішнє протистояння НАБУ і САП може піти і на користь справі, адже посилить вимогливість та контроль антикорупційних прокурорів за діями детективів НАБУ. Це лише позитивно відіб'ється на якості зібраних доказів на основі яких звинувачення будуть захищати прокурори САП у Вищому антикорупційному суді.
Тож, як кажуть в народі, не було б щастя, так нещастя допомогло.
