Автори Нового економічного курсу: аналіз VoxUkraine маніпулятивний, нефаховий, з конфліктом інтересів.
Критична рецензія VoxUkraine на Новий економічний курс України є маніпулятивною та нефаховою.
Про це заявив колектив авторів Нового економічного курсу, детально проаналізувавши висунуті критиками зауваження. Крім того, експерти вказують на очевидний конфлікт інтересів в редакції VoxUkraine.
"Рівень рецензії є дуже низьким – вона не містить ознак економічної дискусії високого рівня, а є сукупністю безпідставних нападок і маніпуляцій", – переконані експерти, які готували 400-сторінкову стратегію розвитку України.
Наводжу заяву колективу авторів.
"У ЗМІ розповсюджена скандальна рецензія VoxUkraine на серйозну інтелектуальну розробку колективу висококваліфікованих і досвідчених експертів "Новий економічний курс України – Стратегія інноваційного розвитку".
Розділи 7, 8 Нового економічного курсу (НЕК) містять детальний об'єктивний аналіз на основі цифр і фактів та обгрунтовану жорстку негативну оцінку невиваженої монетарної і валютно-курсової політики НБУ, а також політики банківського регулювання з липня 2015 року. Багато експертів дуже позитивно оцінили якість аналізу, проведеного авторами Нового економічного курсу. Це, звісно, наштовхує суспільство на висновки щодо необхідності відповідальності тогочасного керівництва НБУ. У той же час першим автором рецензії VoxUkraine "Не "Новий економічний курс": пекельна суміш..." є пані Ілона Сологуб, яка є не лише Головою наглядової ради VoxUkraine, а й дружиною одного із заступників Голови НБУ – пана Дмитра Сологуба, який і в той час, і сьогодні відповідає у НБУ за питання монетарної стабільності. Зрозуміло, що має місце очевидний і безпрецедентний (з точки зору цивілізованих країн) конфлікт інтересів. Простою мовою – журналіст написала пасквіль на експертів, що негативно оцінюють роботу її чоловіка у НБУ, яка принесла суттєву шкоду суспільству. Тому рівень рецензії є дуже низьким – вона не містить ознак економічної дискусії високого рівня, а є сукупністю безпідставних нападок і маніпуляцій.
На відміну від редакторів, "директорів" "лідерів", аналітиків, які працюють в українському медіа-проекті "VoxUkraine", їх західні колеги добре знають правило Розенталя, яке говорить про необхідність стримувати потяги авторів рецензій давати свою негативну оцінку у тому випадку, коли автори мають сильні особисті мотиви, що перешкоджають їм готувати нейтральне та базоване на фактах висвітлення події (див. детально: https://jerz.setonhill.edu/writing/journalism1/conflict-of-interest/)
До відома VoxUkraine: у документі ОБСЄ "Настанови із саморегулювання діяльності ЗМІ" керівним органам ЗМІ рекомендується сформувати у своїх виданнях дієві процедури для уникнення конфлікту інтересів, які будуть забезпечувати політичну незаангажованість ЗМІ (див. https://www.osce.org/fom/31497?download=true, с. 66)
Українське законодавство та Етичний кодекс журналіста так само вимагають уникати конфлікту інтересів.
На жаль, VoxUkraine не дотримується зазначених демократичних стандартів і принципів.
Звісно, витрачати час на відповіді на рецензії такого рівня – це не найкращий для суспільства спосіб використання часу співавторів Нового економічного курсу, які сьогодні займаються складною роботою щодо прийняття і систематизації численних конструктивних пропозицій, які надходять від суспільства. Проте, надаємо відповіді по суті маніпулятивних звинувачень.
Так, звинувачення у плагіаті є необгрунтованими, оскільки як джерела незаконного запозичення вказуються експертно-аналітичні і наукові розробки... самих же авторів Нового економічного курсу.
Пропонуємо редакції VoxUkraine влаштувати зустріч "плагіаторів" з "постраждалими від плагіату". З одного боку ви можете запросити Віталія Ломаковича і Тетяну Унковську разом з експертами "Оптіми". З іншого боку, ви можете запросити... Віталія Ломаковича і Тетяну Унковську разом з експертами "Оптіми".
А тепер по пунктах
1. VoxUkraine пише:
"...розділи щодо банків та монетарної політики (7,8,18,19) практично повністю переписані зі "Стратегії розвитку банківської системи", підготовленої Експертною групою (на жаль, склад групи у Стратегії не названий) Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності ще 2016 року".
Колектив авторів НЕК відповідає:
Експертів, що брали участь у розробці Нового економічного курсу, звинувачують у тому, що вони розвинули СВОЇ ВЛАСНІ ідеї, які у 2016 році запропонували для розвитку банківської системи у проекті "Стратегія розвитку банківської системи 2016 – 2020: Синергія розвитку банків та індустріалізації економіки". Ідеї цього проекту були підтримані Міжнародним науково-практичним Форумом, що відбувся у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, двома Комітетами Верховної Ради України – Комітетом з питань фінансової політики і банківської діяльності та Комітетом з питань промислової політики та підприємництва. Ці ідеї, які є шансом для створення стійких джерел фінансування економічного розвитку України, на жаль, діючою владою в Україні не реалізовані.
Автори проекту "Стратегія розвитку банківської системи" і далі наполегливо працюють над вдосконаленням, розвитком і реалізацією своїх ідей у більш широкому контексті експертно-аналітичної розробки, в якій вони брали активну участь разом з відомими в Україні економістами і політиками, розробляючи проект Нового економічного курсу для України – Стратегії інноваційного розвитку. Ми віримо, що з обранням Юлії Тимошенко Президентом України, з'явиться реальна можливість для реалізації цих ідей та створюватимуться умови для забезпечення стабільності національної валюти та активізації економічного розвитку України.
2. VoxUkraine пише:
"Розділ 23 (земельні відносини) – практично повністю скопійована доповідь аналітичного центру "Оптіма" від 2017 року".
Колектив авторів відповідає:
Експерти аналітичного центру "Оптіма", включно з його засновником Віталієм Ломаковичем, брали найактивнішу участь у розробці Нового економічного курсу України. Звинувачення у копіюванні СВОЇХ же ідей, як і в пункті 1, виглядають дивно та упереджено.
Розділ 23 Нового економічного курсу (НЕК) "Ефективне використання сільськогосподарської землі в інтересах суспільства та оптимальна модель ринку землі" структурно складається із трьох підрозділів: І. Аналіз стану та динаміки земельного фонду України; ІІ. Глобальні тенденції у сфері земельних відносин і міжнародний досвід регулювання ринку землі; ІІІ. Пропозиції щодо трансформації земельних відносин в Україні. Зазначимо, що у І і ІІ підрозділі Розділу 23 (аналітична частина) частково використані положення наших попередніх досліджень, викладених у доповіді "Аналіз ефективності використання земельного фонду України та ризиків введення ринку землі в умовах внутрішніх та зовнішніх викликів". Це абсолютно природньо і відповідає логіці розвитку аналітичних досліджень, спрямованих саме на пошук істини, а не на зміну уподобань в угоду кон'юнктурним замовленням.
Також, важливо зауважити, що посилання VoxUkraine на стандарти академічної доброчесності в цьому контексті недоречне, оскільки програмний документ політичного лідера є практичним документом, спрямованим на реалізацію конкретних кроків, а не науковою академічною працею або дисертацією. З огляду на це, розробники НЕК мають повне право користуватися результатами своїх попередніх напрацювань при розробці курсу економічних перетворень для забезпечення позитивного розвитку країни. Тим паче, дивною виглядала б ситуація, коли одні й ті ж автори при аналізі наявних проблем з використанням землі чи узагальненні міжнародного досвіду в цій сфері з перервою у кілька місяців формулювали б діаметрально протилежні висновки. Щодо заключного підрозділу Розділу 23, який стосується стратегічного бачення трансформації земельних відносин в Україні, він є повністю оригінальною і новою розробкою, яка не була представлена у попередніх роботах авторів.
Рецензенти з VoxUkraine не утруднюють себе проведенням фахової експертизи і обстоюванням своєї позиції щодо найскорішого запровадження вільного продажу сільськогосподарської землі, а обмежуються кон'юнктурними заангажованими твердженнями на рівні побутового мислення на адресу авторів НЕК на кшталт "лякалка", "доля Мадагаскару" та ін. Вдаючись до подібних прийомів і згадуючи попередні публікації VoxUkraine із вказаної проблематики, діяльність Vox у цій сфері можна було б охарактеризувати як відверту "джинсу" або обслуговування інтересів діючої влади. Крім того, рецензенти з Vox, судячи з усього, не мають грунтовних розробок, які можна було б протиставити результатам дослідницької роботи авторів НЕК, де всебічно обґрунтовано руйнівні наслідки вільного обігу земель сільськогосподарського призначення у країнах зі слабкими інститутами.
3. VoxUkraine пише:
"Говорячи про глобальні тенденції, автори Нового курсу звертаються до теорії технологічних устроїв (хоча називають їх технологічними укладами – що є калькою з російської мови). Калька з російською є цілком закономірною, оскільки ця теорія популярна саме серед російських економістів. Одним з авторів так званої теорії шостого економічного устрою є Сергій Глазьєв – скандально відомий російський економіст, який на деякий час був обраний іноземним членом НАН України".
Колектив авторів відповідає:
Дозволимо собі зацитувати коментатора матеріалу VoxUkraine в ФБ, одного з лідерів громадської думки Вячеслава Ільченка, оскільки розділяємо його точку зору. Далі текст коментаря в оригіналі:
"Мене дуже посмішив пасаж про те, що автором теорії шостого технологічного укладу (укладу – не устрою, бо устрій – це все-таки політичний термін, а тут йдеться трохи про інше) є С. Глазьєв. Очевидно, автори цього розбору не знають, що теорія технологічних укладів була створена Йозефом Шумпетером, правда, він називав це "хвилями інновацій". Так буває, якщо читати російську рукіпедію, де крім Глазьєва, ніхто не згадується. Факти, що свідчать про дискретність прогресу, ви можете також знайти в ряді інших західних публікацій на цю тему. Наприклад, у Клейтона Крістенсена, який навіть ділить хвилі інновацій на базисні та похідні – що пояснює, чому після вибуху нових технологій, які буквально відкривають нові галузі, відбувається повільний спад наукових відкриттів". Також надаємо посилання на його статтю щодо технологічних укладів, де наведена його позиція https://intvua.com/news/article/1469013752-v-yacheslav-ilchenko-ekonomika-zlidniv-2.html
4.VoxUkraine пише:
"Переваги відкритого банкінгу (с. 319-320) майже дослівно скопійовані з публікації сайту minfin.com.ua."
Колектив авторів відповідає:
У публікації сайту "Мінфін", наведеного VoxUkraine, наводиться дослівний переклад з російської тез конференції "FinRetail 2017", занотованих експертами "finance.ua" та опублікованих на сайті: https://news.finance.ua/ru/news/-/416199/za-nimi-budushhee
Отже, по-перше, зацитований VoxUkraine фрагмент тексту не є інтелектуальною власністю ані видання "Мінфін", ані будь-якого іншого видання.
По-друге, експерти, залучені до написання "Нового економічного курсу", врахували позиції, озвучені учасниками ринку на вищезгаданій конференції, але доповнили їх, виходячи з результатів досліджень і звітів численних найвпливовіших міжнародних аналітичних компаній – таких, як Accenture, Mckinsey, ЕВА, без копіювання фрагментів, які б передбачали цитування.
Зокрема, пункти, перелічені в перевагах OpenBanking у НЕК, спираються на відповідні західні дослідження:
Розширення можливості використання соціальних медіа як одного з основних каналів комунікації:
- Стаття: Silvia Parusheva. Social media banking models: A case study of a practical implementation in banking sector https://www.researchgate.net/publication/320142155 Social_media_banking_models_A_case_study_of_a_practical_implementation_in_banking_sector
- Open Banking: advancing customer-centricity. Analysis and overview (EBA), с.5, 7 https://www.abe-eba.eu/media/azure/production/1355/eba_open_banking_advancing_customer-centricity_march_2017.pdf
Створити нові джерела доходу для банку – за рахунок продажу своїх даних як послуги, або у вигляді плати за підключення провайдера до інтерфейсів банку
- WHITEPAPER. Open Banking. Transformation: с. 7, 13 https://www.evry.com/globalassets/files/financialservices/final-open-banking-f170214_webb.pdf
- Accenture Strategy. Digital Open Banking, с.5
https://www.accenture.com/t20170629T215524Z__w__/us-en/_acnmedia/PDF-56/Accenture-Strategy-Digital-Open-Banking-POV.pdf
- PSD2: Taking advantage of open-banking disruption
https://www.mckinsey.com/industries/financial-services/our-insights/psd2-taking-advantage-of-open-banking-disruption
Знизити витрати банку на розробку нових продуктів і послуг, і витрати на надання послуг клієнтам за рахунок підключення зовнішніх провайдерів
- What is open banking and how APIs help? https://kontomatik.com/post/what-is-open-banking-api-help
- The Future of Banking Depends On Open Banking APIs https://thefinancialbrand.com/ 65975/open-banking-api-fintech-partnerships/
5.VoxUkraine пише:
"Кілька абзаців опису проблем електронних послуг (с. 174-175) скопійовано з аналітичної записки (с.7-8) Національного інституту стратегічних досліджень без посилання на джерело".
Колектив авторів відповідає:
В частині тексту про проблеми розвитку електронних послуг в Україні, серед інших джерел, згадуються результати аналізу, проведеного Інститутом стратегічних досліджень.
Тому, по-перше, звинувачення VoxUkraine у відсутності посилання на джерело є неправдивими.
По-друге, результати дослідження Інституту враховано при розробці Нового Економічного Курсу на правах офіційного джерела даних державного моніторингу стану розвитку галузі. Зацитований висновок є офіційним висновком вище згаданої інституції, на яке у тексті Нового Економічного Курсу дається посилання.
6.VoxUkraine пише:
"... стверджується, що у країнах "нордичної системи" через бюджет перерозподіляється до 56% ВВП, а в Італії, Греції та країнах Східної Європи – "медіанно" 22%. В тому, що це не так, можна переконатися, наприклад, з даних МВФ – найнижчий рівень урядових видатків до ВВП у Європі 2017 року мала Румунія, і він складав 31%.
Колектив авторів відповідає:
У даному випадку VoxUkraine знову вдається до маніпулювання даними. На с. 130 НЕК вказується з посиланням на Global Financial Integrity (GFI), що у 2017 році середньозважений рівень податкового перерозподілу ВВП через консолідовані бюджети країн-членів ЄС склав 38%, а у країнах так званої Нордичної правової системи він сягнув 56%...
Критики Нового економічного курсу посилаються на таблицю МВФ "General government total expenditure" (Сумарні витрати загального уряду), до яких включаються всі бюджетні витрати, враховуючи витрати на субсидування пенсійних, медичних та інших систем підтримки населення. Вважаємо, що освіченим людям, особливо тим, що претендують на рівень експертів, не варто пояснювати різницю між податковими доходами держави і державними витратами, яка зазвичай є доволі суттєвою. Фахівці, які цікавляться даною проблематикою, можуть скористатися такими базами даних: "Government Finance Statistics" МВФ і "Revenue Statistics" ОЕСР, які дозволяють виокремити саме податкові доходи загального уряду.
7.VoxUkraine пише:
"стверджується, що "рівень ухилень від ПДВ в країнах ЄС продовжує зростати" (ст. 224), у той час, як дослідники ЄС стверджують, що з 2013 по 2016 розрив між теоретично можливим і фактичним збором ПДВ знизився зі €170 млрд до €147 млрд незважаючи на зростання економіки ЄС".
Колектив авторів відповідає:
Авторам з VoxUkraine доцільно вивчити новіші дослідження фахівців з ЄС, у яких вони обґрунтовують нагальну необхідність реформування ПДВ, зокрема у представленій доповіді 2017 року Paul P. Maeser and Volker Halsch "Reform of the VAT System in the European Union", на яке у Новому економічному курсі наводиться посилання http://library.fes.de/pdf-files/managerkreis/13567.pdf
8.VoxUkraine пише:
"Новий курс" пропонує замінити ПДВ податком на кінцеве споживання, що фактично закриє двері Євросоюзу для України – оскільки ЄС встановлює ПДВ як необхідний для країн-членів (зокрема директива 2006/112/ЄС)."
Колектив авторів відповідає:
Принципи і положення "Acquis communautaire" ЄС, яких Україна зобов'язалася дотримуватися, підписавши Угоду про асоціацію, в частині оподаткування вимагають досягнення рівності (нейтральності) при оподаткуванні зовнішніх операцій із іншими країнами-членами ЄС. А національна податкова політика є невід'ємною частиною державного суверенітету будь-якої країни. Навіть давні члени ЄС, які вже створили Валютний і Банківський союз, не погоджуються делегувати суверенні права, пов'язані з проведенням фіскальної політики, на рівень Євросоюзу (вирішення так званої проблеми "Фіскального Союзу" у ЄС відкладено на невизначений період). Таким чином, у внутрішньому податковому полі країна може провадити власну податкову політику. Крім того, загальновідомим є факт, що у самій Європі вже кілька років ведеться активна дискусія в наукових колах щодо необхідності реформування ПДВ. По-перше, у країнах ЄС використовується інші (у порівнянні з Україною) механізми адміністрування ПДВ, по-друге, проводиться суттєва реформа ПДВ, яка передбачає, зокрема (як повідомила Агенція Reuters (https://www.reuters.com/article/us-eu-tax-digital/eu-set-to-hit-big-u-s-tech-firms-with-3-percent-turnover-tax-idUSKCN1GR2NL), введення податку з обороту на певні компанії за ставкою 3%.
9. VoxUkraine пише:
"Яким чином можна оцінити коефіцієнт регресії для окремо взятого поточного року, для нас загадка".
Колектив авторів відповідає:
Автором розділу було проведено аналіз взаємозв'язку темпів зростання реального ВВП і рівня корупції, складено відповідні динамічні ряди та оцінено коефіцієнти регресійної моделі за даними вибірки. Дійсно, коефіцієнти регресії оцінюються за даними вибірки в цілому, але в тексті НЕК мова йшла про те, що при екстраполяції виявлених залежностей на 2018 рік і при застосуванні оптимістичного прогнозного сценарію коефіцієнт змінної ICRG становитиме 0,87. Якщо рецензентам VoxUkraine потрібні детальні роз'яснення і додаткові тлумачення, готові їх надати. Крім того, спеціально для "експертів" і рецензентів VoxUkraine повідомляємо, що коефіцієнти регресії можуть визначатися за даними одного року при використанні для емпіричного дослідження міжкраїнних або пооб'єктних даних.
***
Викривлена віртуальна реальність "експертних думок", залежних від замовників, заангажованих оплачених прихильників і дискутантів у соціальних мережах та ЗМІ, сьогодні, на жаль, вже стала частиною звичайного життя суспільства. Існує небезпека того, що така "інформаційна хвороба" укоріниться, що перетворить комунікації на інструмент маніпуляцій і майбутній фактор для загострення ризиків соціально-політичних потрясінь, що вже не раз відбувалось в Україні. Тому завданням владних органів є створення чітких і прозорих інституційних умов для забезпечення свободи слова і роботи незалежних ЗМІ. При цьому важливо, щоб аналітики, експерти, громадянське суспільство і журналістські кола активно використовували свої права й дотримувалися високих стандартів комунікативної діяльності (тобто аргументованості і професійності) та європейських етичних стандартів (незаангажованості і незалежності). Це цитата наших думок з Нового економічного курсу, які ми будемо повторювати ще не раз, сподіваючись на їх практичну реалізацію заради майбутнього процвітання України та її громадян. В цілому, колектив авторів Нового економічного курсу закликає всіх колег – аналітиків, експертів, журналістів до конструктивного діалогу задля підвищення фахового рівня дискусій з проблемних питань економічного розвитку країни.
