Виконавці цих проектів навіть не намагались повноцінно виконувати свої зобов’язання перед УКФ, зате не скривдили постачальників «золотих послуг».
Наша публікація спровокувала досить жваве обговорення, до якого навіть долучилися кілька поважних авторитетів у царині культури.
У приватних бесідах люди культури загалом підтримували позиції, відстоюванні у публікації, але відкрито йти супроти УКФ не бралися, тим не менше,
один профільний сайт поширив наш допис, а радіо «Культура» навіть планувало ефір присвячений публікації (ефір так і не відбувся, бо керівництво УКФ не знайшло часу).
УКФ, як справжній дорослий український держорган, на публікацію витримано відмовчався, а
«відкрите звернення» від 9 листопада 2018 якщо й було спровоковане нашою публікацією, то проблем, піднятих у публікації, жодним чином не адресувало. Інсайдери переказали, що у Фонді публікацію вважають безпідставною спробою дискредитації, політичною заказухою та суб’єктивною, упередженою позицією однієї окремої людини.
Після публікації ми зробили декілька додаткових запитів до Наглядової Ради і Керівництва УКФ, проте відповіді на наші запити були такими ж відписками і не містили ані інформації, яку ми запитували, ані притомних роз’яснень.
На цьому все і затихло, тихо зійшло на гальмах…
***
В попередній публікації ми свідомо не поспішали робити висновки, натомість намагалися пояснити ризики, аби УКФ міг виправити ті помилки та недоліки у своїй роботі, які ще можна було виправити, поки проекти не були закінчені.
У цьому дописі ми поглянемо на додаткову інформацію щодо згадуваних раніше проектів.
Хочемо наголосити, що наша увага лише до трьох конкретних проектів та одного окремого експерта викликана передусім тим, що вони ілюструють водночас багато вад і проблем УКФ, але це аж ніяк не означає, що це всі сумнівні проекти та експерти. Ми не аналізували всіх проектів і не досліджували конфлікти інтересів у всіх експертів та працівників УКФ, тому припускаємо, що повний огляд може виявити значно більше недоладностей.
Коментарі (0)