31 серпня 2020, 08:43

Коронавірус та ризики скасування виборів

Завтра 1 вересня, і більше 4 мільйонів українських школярів та студентів відновлять навчання. Статистика виявлених хворих на коронавірус і так показує постійне зростання, а початок ділового сезону у великих містах та старт навчального року очевидно лише додасть соціальних контактів і відповідних ризиків. Все більше міст і регіонів будуть переводити до "червоної" зони і за кілька тижнів постане питання можливості проведення місцевих виборів.

Інструментом зниження кількості особистих контактів на виборчих дільницях могло би стати запровадження поштового чи електронного голосування. Подібні ідеї у звязку з пандемією розглядалися в США, Польщі та Росії. Проте очевидно, що внести подібні зміни до і без цього перевантаженого новаціями Виборчого кодексу Рада вже не встигне.

Для захисту виборців та кандидатів під час виборчої кампанії можуть виникнути пропозиції про обмеження форм виборчої агітації. До прикладу, можуть бути заборонені агітація від-дверей-до-дверей, зустрічі у колективах, проведення концертів та інших масових заходів. Тоді агітаційна кампанія перетвориться на повністю дистанційний процес. Відповідно, перевагу отримують представники тих партій, які мають лояльність від власників телеканалів, кошти на зовнішню рекламу, а також чисто віртуальні проекти. Нові партії без грошей втратять шанси на представлення своїх кандидатів, і змушені будуть повністю переїхати в соцмережі.

В будь-якому разі при проведенні голосування в умовах епідеміологічних загроз явка буде нижчою за середньостатистичну та очікувану. До прикладу, на виборах у 179 окрузі 15 березня 2020 року явка склала 27%. Для довиборів народного депутата це не стало проблемою, проте при проведенні голосування до всіх місцевих рад України в разі явки на дільниці чверті виборців постане неминуче питання про суспільну легітимність результатів. Дійсно, занадто низька явка приведе до недопредставлення великих соціальних груп у місцевих радах. На низьку явку може накластися рекордний відсоток недійсних бюлетенів, що стане наслідком зміни форми виборчого бюлетеня та застосування різних виборчих систем для різних видів виборів.

Всі наведені аргументи можуть стати підставою для скасування виборів 25 жовтня. Екзотично-юридичні способи типу наказу головного лікаря будуть критично сприйняті суспільством. Тому єдиним законним способом може стати оголошення надзвичайного стану із відповідним рішенням Верховної Ради. Надзвичайний стан може бути запроваджений на 60 днів, і в разі збереження негативної статистики по хворим – продовжений ще кілька разів, фактично до весни, коли відбудеться природній спад активності вірусу. Відновити виборчий процес після цього буде нереально, і тому Верховна Рада буде змушена оголосити нову дату виборів, відповідно з формуванням нових виборчих комісій, нарізкою округів та виділенням коштів держбюджету. Домовленості між кандидатами та партіями про фінансування виборів та оплаті "за прапор" будуть вирішуватися в індивідуальному порядку.

Захисники виборів 25 жовтня звичайно звинуватять владу у політичній мотивації в разі ухвалення рішення про їх відміну. Дійсно, рейтинги правлячої партії показують тенденцію до падіння, хоча в середньому по Україні "Слуга народу" зберігає перше місце. Гірша для СН ситуація з виборами міських голів, у більшості міст кампанія вестиметься за олімпійським принципом – не перемоги, а участі. У разі отримання скромного результату партії влади на місцевих виборах неминуче постане питання легітимності парламентської монобільшості, створення нової коаліції та відповідно коаліційного уряду.

Додатковим фактором інформаційного тиску щодо перенесення виборів можуть стати плани РФ по синхронному проведенню "виборів" на непідконтрольних територіях. В разі перенесення виборів на літо 2021 у російської сторони виникне простір для маневру щодо не лише нових формулювань у погстанові ВРУ про оголошення виборів, але і в питаннях формули Штайнмайєра, особливого статусу та амністії.

Проте, будемо сподіватися на проведення місцевих виборів у конституційні терміни. В той же час варто прорахувати юридичні та фінансові механізми для "плану Б". І в разі запуску такого плану – зробити політичні консультації та суспільні дискусії максимально відкритими та аргументованими.

Безпека, євроінтеграція і відновлення – виклики для аналітичних центрів

Українська держава перебуває на етапі масштабних трансформацій. Повномасштабна війна змінила пріоритети суспільства, висунула нові вимоги до економіки та до державного управління...

Мир в Україні стане основою для післявоєнної архітектури безпеки в регіоні.

Посол Великобританії в НАТО Девід Куоррі заявив, що Україні не варто сподіватися на суттєвий прогрес у питанні членства на саміті НАТО у Вашингтоні...

Оборонні закупівлі мають стати прозорими і ефективними

Під час війни ставлення суспільства до можливої корупції ще більш жорстке, особливо прискіплива увага – до закупівель у сфері оборони. Скандальні журналістські розслідування привели до значного резонансу, кримінальних проваджень та кадрових рішень...

Децентралізація 2.0 – якими будуть відносини центру і регіонів після війни?

Повномасштабна війна Росії проти України вплинула на всі економічні та суспільні процеси в державі. В тому числі, на реформу децентралізації, яка була однією із найбільш успішних та популярних реформ в Україні...

Війна в Україні як глобальний виклик демократії

У геополітичному плані війну в Україні часто розглядають як частину глобального протистояння демократичних держав, з одного боку, та автократичних – з іншого...

Чи є загроза згортання демократії в Україні: розбір міфів

На багатьох обговореннях, в тому числі міжнародних, піднімається питання ризиків згортання демократії в Україні як під час війни, так і після її закінчення...